19 січня 2026 року м. Чернівці
справа № 724/3255/25
провадження № 822/213/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Кулянди М.І., Лисака І.Н.,, Одинака О.О.,
ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2025 року позов ТзОВ «Споживчий центр» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51361 гривню 23 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Новіков О.П., подала апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 356 ЦПК України, а саме, не надано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На виконання зазначених вимог апелянту надано строк п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Роз'яснено, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Зазначена ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05 січня 2026 року.
Копію ухвали Чернівецького апеляційного суду від 05 січня 2026 року доставлено до електронного кабінету представника апелянта - Новікова О.П. 05 січня 2026 року о 13:24 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету.
Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Згідно з частиною 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також слід зазначити, що відповідно до приписів ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси п.3-5 ч.6 ст.272 ЦПК України).
Згідно правового висновку, викладеного в постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові ВП Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах КГС Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19.
Таким чином, ОСОБА_1 , зазначивши в апеляційній скарзі адресу, за якою відсутня, не надала суду інших засобів комунікації, не проявила зацікавленості щодо перегляду судового рішення за її апеляційною скаргою, що в сукупності свідчить про належне ознайомлення щодо руху справи в суді апеляційної інстанції, втрату інтересу відносно її вирішення та відсутність добросовісності при використанні процесуальних прав.
Станом на 19 січня 2026 року апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк, чим не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 стаття 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Частиною 2 статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 3 статті 185, частин 6-8 статті 357 ЦПК України у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
У відведений судом строк та станом на 19 січня 2026 року вимоги ухвали Чернівецького апеляційного суду від 05 січня 2026 року заявником не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, що перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, а тому наявні підстави для її повернення заявнику.
Отже, враховуючи те, що без усунення вказаних недоліків суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та виходячи з вимог статей 185, 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною і повернути.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги (частина 7 стаття 185 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: М. І. Кулянда
І.Н. Лисак
О.О. Одинак