Справа № 635/121/26
Провадження № 3/635/623/2026
19 січня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2120/20-40-07-30 від 18.12.2025 року ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ТОВ «Українська алкогольна компанія», допустив ведення податкового обліку з порушенням вимог податкового законодавства, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по податковій декларації з ПДВ за вересень 2025 року (рядок 21 декларації) на 961667 грн., чим порушив п. 185.1 б сь. 185, п.187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
До протоколу надано наступні докази:
- копію паспорта ОСОБА_1 ;
- копію наказу про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Українська алкогольна компанія»;
- копії аркушів 1, 2, 3, 51, 52 акту про результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Українська алкогольна компанія».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, яке він отримав 14.01.2026 року. Причини неявки суду не пвідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
У наданому на розгляду суду протоколі про адміністративне правопорушення не вказано суті вчиненого правопорушення, часу та місця його вчинення, які є обов'язковими для встановлення судом при розгляді справи.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається дата подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2025 року, що має суттєве значення для визначення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , не є триваючим. Проте, датою вчинення вказано у протоколі день проведення перевірки - 18.12.2025 р.
Органом ДПС на підтвердження вчинення правопорушення було надано лише витяг із акту планової податкової перевірки юридичної особи, який не є належним доказом у справі і не надано жодного первинного документу, що позбавляє суд встановити всі обставини, які підлягають з'ясуванню під час розгляду справи.
Основними засадами судочинства, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, за вказаних обставин суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Вказані положення Конституції України поширюються на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Аналізуючи фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього п'яти сторінок акту перевірки, вважаю, що відсутня об'єктивна можливість прийти до однозначного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення приписам ст. 256 КУпАП та неповнота допущена при зібранні працівниками поліції матеріалів адміністративного провадження, унеможливлюють доведення винуватості ОСОБА_1 судом.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, 163-1 ч.1 КпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя О.М. Якішина