Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2830/25
Номер провадження: 2/511/119/26
13 січня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
за участю:
представника позивача- Котишиної І.Б. (дистанційно),
представника відповідача - адвоката Яресько Т.В. ( дистанційно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст заявлених позовних вимог.
У серпні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 2992356 від 29.09.2020 року в загальному розмірі 39360,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн.
29.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - Товариство) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №2992356, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 12000 грн. на умовах визначених кредитним договором а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
Згідно п. 9.2. кредитного договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 39360 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн.; заборгованість за процентами - 27360 грн.; заборгованість за комісією - 0 грн.
21.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення права вимог № ККАУ-21042021, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №2992356 від 29.09.2020 року.
Відповідач належним чином не виконав умови даного договору, в зв'язку з чим у нього перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» виникла заборгованість на 12.08.2025 року за Кредитним договором №2992356 від 29.09.2020 року, що становить 39360,00грн., яка складається: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00; заборгованість за процентами - 27360,00 грн.
Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Тому просили суд задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою судді Ільяшук А.В. від 27.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) та призначено судове засідання. Крім того, задоволено клопотання про витребування доказів з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.50-51).
17.09.2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.63, 82-83).
17.09.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яресько Т.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.65).
Ухвалою судді від 18.09.2025 року заяву представника відповідача - адвоката Яресько Т.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено (а.с.68-69)
20.09.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яресько Тараса Віталійовича, діючого на підставі Договору №23060 про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2023 року та Ордеру АІ №1989312 від 17.098.2025 року надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у загальному розмірі 18840,00 грн, що складається з 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6840,00 грн - заборгованість за процентами. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1157,90 грн. та витрати понесені на сплату правничої допомоги у розмірі 956,00 грн. пропорційно до задоволених вимог. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_2 судові витрати на пов'язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., що враховуючи пропорційне задоволення позовних вимог складає 5220,00 грн. (а.с.70-76)
29.09.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Усенко М.І., діючого на підставі Ордеру ВС №1381377 від 02.07.2025 року надійшло клопотання про відкладення судового розгляду з метою надання часу для подання відповіді на відзив (а.с.84-85)
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 08.10.2025 року №93 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с.100,101)
Ухвалою судді Гринчак С.І. від 08.10.2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та призначено до судового розгляду по суті на 29.10.2025 року (а.с.103)
23.10.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Титаренко Н.Б. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.104).
Ухвалою судді від 28.10.2025 року заяву представника відповідача - адвоката Титаренко Н.Б. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено (а.с.107)
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.10.2025 року визнано обов'язковою явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенко Михайла Ігоровича, в судовому засіданні, яке відкладено на 25.11.2025 року (а.с.112-113)
03.11.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Усенко Михайла Ігоровича, надійшла заява з письмовими поясненнями щодо позиції позивача (відповідь на відзив), в якій представник позивача просить відхилити доводи відповідача за змістом відзиву як безпідставні та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судовий розгляд провести за відсутністю представника позивача. (а.с.118-121).
18.11.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - Котишин Ірини Богданівни, яка діє на підставі Довіреності від 15.04.2025 року надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.123-124,125).
Ухвалою судді від 24.11.2025 року заяву представника позивача -Котишин І.Б. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено (а.с.133)
Позиції сторін в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача Котишин І.Б. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення що відповідають змісту позовної заяви.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Яресько Т.В. зазначив, що відповідач ОСОБА_2 визнає позовні вимоги частково, а саме не заперечує факту укладення між нею та Первісним кредитором Кредитного договору а також факту перерахування коштів у розмірі 12000,00 грн., проте Відповідач категорично не згодний з розміром заборгованості за Кредитним договором, яку Позивач намагається безпідставно стягнути, зважаючи на наступне. Вважає, що Позивачем необґрунтовано здійснено нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. При цьому до матеріалів справи не долучено жодного доказу збільшення чи зміни строку кредитування.
Так, п. 1.4. Кредитного договору встановлено: Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Таким чином, сторони погодили чіткий строк користування Кредитом - 30 днів (з 29.09.2020 року по 28.10.2020 року включно).
Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору, Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору, у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів ініціювання Відповідачем продовження строку кредитування, зокрема - доказів сплати процентів, що є необхідною умовою для пролонгації.
Так, з розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, вбачається, що Відповідач не здійснював оплат у рахунок погашення кредиту.
Таким чином, строк кредитування за Кредитним договором залишився незмінним та закінчився 28.10.2020 року. Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, складеного Первісним кредитором, незважаючи на чітко визначений строк кредитування у 30 днів (з 29.09.2020 року по 28.10.2020 року включно), проценти за користування кредитом нараховувалися і після спливу цього строку - аж до 27.01.2021 року. Таким чином, за період з 29.10.2020 року по 27.01.2021 рік Первісним кредитором було безпідставно та всупереч вимогам чинного законодавства нараховано заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 20520,00 грн.
В подальшому посилаючись на постанови ВП ВС від 04.02.2020року у справі №912/1120/16 (провадження №12-142rc19), від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (провадження 14-10цс18), представник Відповідача зазначив, що зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Оскільки, поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2023 року в справі №910/4518/16, надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).
Наведені вище обставини свідчать про те, що строк кредитування за Кредитним договором закінчився 28.10.2020 року, а отже, саме в цей день завершився період правомірного нарахування відсотків за даним Кредитним договором. Після спливу строку кредитування позичальник не може вважатися таким, що правомірно користується коштами кредитора, а тому останній має право вимагати лише повернення суми кредиту разом із відсотками, нарахованими у межах встановленого договором строку кредитування чи до моменту пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, ані Первісний кредитор, ані Позивач не скористались.
Таким чином, реальна заборгованість яку визнає Відповідач за даним Кредитним договором складає 18840,00 грн. що складається з 12000,00 грн. заборгованості за тілом Кредиту та 6840,00 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування, який передбачений Кредитним договором та був узгоджений сторонами, тобто в межах 30 (тридцяти) днів. Будь які інші нарахування що здійсненні поза строком кредитування є безпідставними та незаконними а тому стягненню не підлягають.
Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - Товариство) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №2992356, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 12000 грн. на умовах визначених кредитним договором а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором (далі - Договір) (а.с.18-21).
Відповідно до п. 1.4 Договору, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Згідно п.1.5 Договору Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:
1.5.1. Знижена процентна ставка 1,43 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
1.5.2. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 2.1 кредитного договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором свідчить повідомлення від провайдера, що надає послуги ТОВ «Авентус Україна» з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків про успішно проведені кошти в системі на рахунок позичальника (а.с.22 зв бік).
Згідно п. 9.2. кредитного договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Договір зі сторони клієнта - ОСОБА_2 підписано електронним підписом, створеним шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на стороні Товариства та направлено клієнту на номер мобільного телефону, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію (а.с.22)
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
Згідно Паспорту споживчого кредиту, встановлено, що Споживач за Договором отримав кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн. на споживчі цілі, строком на 30 днів, з встановленням процентної ставки за користування Кредитом у розмірі 1,43% за день (знижена ставка), що застосовується у межах строку надання кредиту. У разі невиконання зобов'язань у строк встановлений договором застосовується ставка - 1,90% за день (стандартна ставка). Орієнтовна загальна вартість Кредиту складає: - за зниженою ставкою - 17 130,00 грн. за стандартною ставкою - 18 840,00 грн. (а.с.16-17)
У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 39360 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн.; заборгованість за процентами - 27360 грн.; заборгованість за комісією - 0 грн., що підтверджено Карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) (а.с. зв.бік 23-27)
В подальшому, 21.04.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено Договір відступлення права вимог № ККАУ-21042021, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №2992356 від 29.09.2020 року.
Відповідач належним чином не виконав умови даного договору, в зв'язку з чим у нього перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» виникла заборгованість за Кредитним договором №2992356 від 29.09.2020 року, що становить 39360,00грн., яка складається: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00; заборгованість за процентами - 27360,00 грн.
Таким чином дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору і позивач доводить, що за даним кредитним договором має місце неналежне виконання зобов'язань боржником.
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
За правилом ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч.1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Висновки суду за результатами судового розгляду.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 29.09.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем було укладено Договір споживчого кредиту №2992356, відповідно до якого Відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн. на споживчі цілі, строком на 30 днів, з встановленням процентної ставки за користування Кредитом у розмірі 1,43% за день (знижена ставка), що застосовується у межах строку надання кредиту. У разі невиконання зобов'язань у строк встановлений договором застосовується ставка - 1,90% за день (стандартна ставка).
Відповідач зобов'язався сплатити суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі, у строк встановлений договором.
Орієнтовна загальна вартість Кредиту складає: - за зниженою ставкою - 17 130,00 грн. за стандартною ставкою - 18 840,00 грн.
Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що зобов'язання що виникли між Сторонами Кредитного договору в результаті його укладення, Відповідачем належним чином не виконувались, а тому станом на день звернення до суду з позовом, за Кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 39360,00 грн. що складається з:
- заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 грн.
- заборгованості за відсотками - 27360,00 грн.
21.04.2021 року Первісним кредитором було відступлено Позивачу право вимоги за Кредитним договором, шляхом укладення Договору відступлення права вимоги №ККАУ-21042021. Таким чином Позивач набув право вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
В свою чергу, Відповідач, визнав позовні вимоги частково, не заперечував щодо укладення кредитного Договору, погодився із сумою заборгованості за тілом кредиту, проте не погоджується з нарахованими Позивачем процентами та стверджує, що нарахування відсотків здійснювалося поза межами строку кредитування.
Суд відхиляє дане твердження Відповідача з огляду на наступне.
Як було встановлено, 29.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2992356, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 12000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання кредиту. Споживач перед укладенням договору має можливість самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Так, аналізуючи кредитний договір №2992356 від 29.09.2020 року, а саме п. 6.3, встановлено, що підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Із зазначеними умовами Позичальник ознайомлений при укладенні кредитного договору про що свідчить її підпис у кредитному договорі.
Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до п. 1.4, 1.5 Договору, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Як було встановлено судом, пунктом 1.5. Договору передбачено: Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить: знижена процентна ставка 1,43 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (пп.1.5.1.)
Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується (пп.1.5.2.):
- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору;
- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що Відповідач не здійснювала повного погашення заборгованості, була застосована стандартна процентна ставка, що підтверджується розрахунком заборгованості, який наявний у матеріалах справи (а.с.23 зв.бік - 27).
Згідно п. 3.1, 3.2, Договору, нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до Розділу 4 Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Крім того, п. 4.1 Договору встановлено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.- 4.5 Договору.
Згідно положень пп. 4.2, 4.3, споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.
Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов'язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів:
- перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»;
- або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв'язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов'язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу.
В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Відповідно до пп. 4.5, 4.6 Договору, у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті.
Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.
Вказаний порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв'язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Суд, вважає, що Відповідач ОСОБА_2 свідомо звернулась до Банку з метою отримання грошових коштів та згідно умов кредитного договору підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними.
Згідно зі статтею 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст.526 ЦК України встановлено, шо зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.
У зв'язку з не поверненням отриманих коштів за Договором кредиту та відповідно до Картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) ОСОБА_2 за Договором № 2992356 від 29.09.2020 року станом на 21.04.2021 р. (дата відступлення) має заборгованість у розмірі 39360,00грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00грн., заборгованість за процентами - 27 360,00грн.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2992356 від 29.09.2020 року.
Оскільки, відповідач не виконує свої зобов'язання за умовами кредитного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд доходить висновку.
Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 18150 від 19.08.2025 року, позивачем було сплачено 2422,40 гривень (судового збору), який підлягає стягненню з відповідача (а.с.39).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.( ч.4 ст.137 ЦПК України)
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа №904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Як встановлено, 01 липня 2025 року між позивачем та адвокатським об'єднанням «АПОЛОГЕТ» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.(а.с. 36 зв.бік).
Згідно Акту №948 наданих послуг правової допомоги від 05.08.2025 року та детального опису наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107, вартість правової допомоги за консультації, здійснення вивчення документів та підготовка проектів документів для направлення до суду щодо відповідача ( ОСОБА_2 ) становить 8 000,00гривень. (а.с.37)
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмету спору.
Відтак, з урахуванням викладеного, складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 8 000,00 грн. до 5 000,00 грн.
Висновки суду.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 39360,00гривень за Кредитним договором № 2992356 від 29.09.2020 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Керуючись статтями 251, 252, 256, 258, 261, 512, 526, 533, 554, 559, 625, 651, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 4,18,19,76-81,95,141,258-259,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 2992356 від 29.09.2020 року в розмірі 39360,00грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00грн., заборгованість за процентами - 27 360,00грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ», МФО 300614) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 19 січня 2026року.
Суддя С. І. Гринчак