Справа № 507/1209/25
Провадження № 2/507/12/2026
Номер рядка звіту 61
"16" січня 2026 р. селище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді - Вужиловського О.В.,
при секретарі судового засідання - Войковської І.П.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Білинського В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Ковергу Г.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, щовін є рідним братом ОСОБА_4 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається: - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки розташованої на території Гвоздавської сільської ради Любашівського районної Одеської області загальною площею 2,08 га, кадастровий номер 5123381400:01:005:0150; - земельної ділянки розташованої на території Гвоздавської сільської ради Любашівського районної Одеської області загальною площею 3,26 га.
Спадкодавець заповіт не складав порядок спадкування за законом не змінював.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 відсутні.
Спадкоємцем другої черги є сестра померлої - ОСОБА_3 , брати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Спадкоємці другої черги звернулися із відповідними заявами про прийняття спадщини, до Любашівської районної державної нотаріальної контори, відкрито спадкову справу № 140/2021.
ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 проживав разом із спадкодавцем до моменту смерті, вів спільне господарство, здійснив поховання, та ніс витрати по проведенню поминального обіду, встановленню пам'ятника, вказане підтверджується чеками та квитанція. Однак із заявою про прийняття спадщини він звернувся із пропуском строку встановленим законом для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Він належним чином прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вів спільне господарство, здійснив поховання та ніс витрати по проведенню поминального обіду, вказане підтверджується чеками та квитанціями.
За таких обставин позивач просив: встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити їх, із підстав викладених у позові.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.
Також відповідачі повідомлені про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З огляду на вказане, відповідачі вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, проте вони в судове засідання на розгляд справи не з'явилися, причини неявки не повідомили, заяв до суду про розгляд справи без їх участі та відзиви не надали.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 25 ).
Ухвалою від 18 вересня 2025 року цивільну справу прийнто суддею Вужиловським О.В. до свого провадження (а.с. 58).
Ухвалою від 20 жовтня 2025 року витребувано докази (а.с. 83).
Ухвалою від 04 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.112).
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Любашівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис про смерть 424 від 03.11.2020 року (а.с. 13).
ОСОБА_4 являлась власником: - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки розташованої на території Гвоздавської сільської ради Любашівського районної Одеської області загальною площею 2,08 га, кадастровий номер 5123381400:01:005:0150; - земельної ділянки розташованої на території Гвоздавської сільської ради Любашівського районної Одеської області загальною площею 3,26 га (а.с. 8-9,12,14-15 ).
ОСОБА_4 , до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , інших зареєстрованих осіб в одному будинку разом із спадкодавцем не має , що підтверджується довідкою старости Гвоздавського старостинського округу Зеленогірської селищної рапди № 586 від 13 вересня 2021 року (а.с.93).
Із копії свідоцтв про народження та одруження видно, що ОСОБА_6 є рідним братом ОСОБА_4 (а.с. 6, 12-13).
Після смерті ОСОБА_4 прийняла спадщину ОСОБА_3 , що підтверджується її заявою від 27 квітня 2021 року . Із заяви вбачається, що справжність підпису ОСОБА_3 засвідчено консулом Генерального консульства України в Барселоні (а.с. 86).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса 15 вересня 2021 року із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.95, 96).
Із листа нотаріуса, який адресовано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вбачається, що нотаріус їм рекомендував звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-6).
З довідки Гвоздавського старостинського округу № 1 Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області № 55 від 17.03.2025 року видно, що ОСОБА_1 обробляє земельну ділянку 0.25 га, яка знаходитьмя заадресою АДРЕСА_2 (а.с. 11).
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 02 листопада 2020 року, складеного соціальним працівником ОСОБА_7 видно, що ОСОБА_1 проживав в АДРЕСА_3 разом із сестрою ОСОБА_4 , здійснював за нею постійний догляд, вели спільне господарство до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 об.).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 КПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу першу чергу на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним братом, а відповідач ОСОБА_3 - рідною сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже є спадкоємцями другої черги після її смерті.
З матеріалів спадкової справи № 140/2021 видно, що ОСОБА_3 своєчасно звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. З огляду на викладене нотаріусом було рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 5-6, 85-106).
В судовому засіданні за клопотанням представника позивача були допитані свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_4 проживала в с.Гвоздавка Друга Подільського району Одеської області, чоловік у неї помер раніше, до неї часто приїжджав брат ОСОБА_1 , допомагав по домогосподарству, на городі, практично проживав разом з нею. ОСОБА_4 такоє їздила додому до брата ОСОБА_1 на період свого лікування.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкодавець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Для підтвердження факту прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Закон визначає способи захисту цивільного права.
Орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року, у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.
Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.
Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
Предметом позову ОСОБА_1 є вимога про встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Однак, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач фактично намагається довести те, що він постійно проживав із ОСОБА_4 однією сім''ю,що є підтвердження факту прийняття спадщини..
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».
Ураховуючи викладене, заявлені в цій справі позовні вимоги про встановлення факту прийняття спадщини, не відповідають належному способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що ефективним способом захисту прав позивача є встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини чи визначення додаткового строку для прийняття спадщини, як зазначено в листі нотаріуса, однак таких вимог позивач не заявляв.
За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених прав та інтересів позивача і не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20, від 02 квітня 2025 року у справі № 751/344/23, від 09 квітня 2025 року у справі № 305/2221/21 (провадження № 61-3777св24).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18).
Таким чином, оцінюючи надані докази по справі в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Вужиловський О.В.
Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2026 року о 09 годині 00 хвилин.