Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1190/25
18 листопада 2025року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., присяжних Оборонько Д.М. та Таланенко Л.А., за участю: секретаря судового засідання Будак К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України та Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області через свого представника адвоката Кащенко С.О. в порядку окремого провадження із заявою сформованою в системі «Електронний суд» про оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.
Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України сформував в системі «Електронний суд» заперечення на заяву. В якому просить залучити до участі у справі в військову частину НОМЕР_1 , витребувати докази та відмовити у задоволенні заяви про оголошення особи померлим.
Представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Кащенко С.О. сформовано в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі заявника. Щодо залучення військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) не заперечує. Щодо витребування інформації вважає недоцільним з огляду на висновки службового розслідування. Разом з тим залишає це питання на розсуд суду.
Суд, вивчивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах участь у справах про оголошення військовослужбовця померлим Міністерства оборони України, відповідні військові частини з метою захисту інтересів держави є обов'язковою, оскільки визнання в судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім'ї грошового забезпечення.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 липня 2024 року у справі № 686/11198/22 (провадження № 61-4913св24) зазначив: «Під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця у справах про оголошення його померлим або визнання його безвісно відсутнім Міністерство оборони України або відповідні військові частини підлягають залученню до участі у справі з метою захисту інтересів держави, оскільки визнання в судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім'ї грошового забезпечення».
Окрім того, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
На підставі вищенаведеного заінтересованою особою в даній справі має також бути військова частина (за аналогією із залученням третьої особи в порядку ст. 53 ЦПК України).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки положення ст. 294 ЦПК України не регулюють порядок залучення заінтересованої особи, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону, а тому при вирішенні питання про залучення заінтересованої особи слід керуватися ст. 53 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що до участі в розгляді справи слід залучити в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 .
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76, ч. 4 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та складають предмет доказування.
В розумінні ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року, № 2672/03 і 69829/01).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на звернення до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваниллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95).
Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні цих доказів (інформації).
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Враховуючи мету з якою заявниця звернулася до суду та обставини, які вона просить встановити, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні доказів (інформації).
Керуючись ст.ст. 53, 294, 307 ЦПК України, суд,
постановив:
Залучити до участі у справі заінтересовану особу - військову частину НОМЕР_1 .
Копію ухвали, заяви з доданими матеріалами направити залученій заінтересованій особі.
Роз'яснити представнику залученої заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 його право на подання письмових пояснень щодо заяви, викладення своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти заяви з дотриманням вимог, встановлених ЦПК України.
Витребувати з ДП «Український національний центр розбудови миру» (вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Б, літ. А2, м. Київ, 01133) інформацію, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_2 , 1973 року народження, РНОКПП НОМЕР_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_2 , 1973 року народження, або знаходження його в полоні.
ДП «Український національний центр розбудови миру» подати докази, які витребовує суд у строк до 22.12.2025року, у разі неможливості подати такі докази у встановлені строки, зобов'язати ДП «Український національний центр розбудови миру» повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Витребувати від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (м. Київ, вул. Спаська, 37) інформацію, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_2 , 1973 року народження, РНОКПП НОМЕР_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_2 , 1973 року народження, або знаходження його в полоні.
Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими подати докази, які витребовує суд у строк до 22.12.2025року, у разі неможливості подати такі докази у встановлені строки, зобов'язати Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими та ДП «Український національний центр розбудови миру» норми ст. 84 ЦПК України, за якими будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.
Копію ухвали для виконання направити до ДП «Український національний центр розбудови миру» та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Судове засідання відкласти на 22.12.2025року 11год.30хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М.Войнарівський
Присяжні Д.М.Оборонько
Л.А.Таланенко