Справа № 185/5591/25
Провадження № 2/185/111/26
іменем України
16 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
20 травня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Повалій Олену Василівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що під час роботи на виробничо-структурному підрозділі підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» він отримав тілесні ушкодження внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1 від 1988 року.
Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 02 березня 1990 року позивачу первинно визначено 20 відсотків втрати працездатності за трудовим каліцтвом.
Довідкою МСЕК від 16 вересня 2002 року позивачу встановлено повторно безстроково 80 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 245 000 грн.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач, стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, не наводить жодних доказів, якими підтверджуються його моральні страждання. Позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті, отримав тілесні ушкодження внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
Згідно з актом форми Н-1 № 32 з ОСОБА_1 стався нещасний випадок 13 травня 1988 року під час роботи на підприємстві «Шахта «Дніпровська», правонаступником якого є відповідач. Внаслідок раптового обвалення породи покрівлі ОСОБА_1 отримав травму правої ноги та забій голови.
Згідно виписки з акта огляду ЛТЕК № 21 від 02 березня 1990 року ОСОБА_1 було встановлено 20 відсотків втрати працездатності за трудовим каліцтвом.
В подальшому на підставі акту № 143 огляду ЛТЕК від 16 вересня 2002 року позивачу встановлено безстроково 80 відсотків втрати професійної працездатності.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Як визначено статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, поли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Як зазначено у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються
законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий
акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Правовідносини між сторонами щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок травми, пов'язаної з виробництвом, виникли у березні 1990 року, коли позивач був вперше оглянутий ЛТЕК зі встановленням ступеня втрати професійної працездатності.
Кодекс законів про працю України був доповнений статтею 237-1, що передбачає відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику, на підставі Закону України від 24 грудня 1999 року № 1356-ХІV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»
Цивільний кодекс Української РСР був доповнений статтею 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, на підставі Закону України від 06 травня 1993 року № 3188-ХІІ «Про внесення змін та доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій».
Отримана позивачем травма, пов'язана з виробництвом, призвела до тривалого розладу здоров'я і має наслідком втрату працездатності, що підтверджується виписками з актів огляду ЛТЕК від 02 березня 1990 року та 16 вересня 2002 року.
Правовідносини між сторонами є триваючими, оскільки виникли і продовжували існувати станом на 1993 рік, коли у Цивільному кодексі Української РСР вже містилася стаття 440-1, яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тому саме положення цієї статті підлягають застосуванню до даних правовідносин. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 185/2356/22.
Як передбачалося статтею 440-1 Цивільного кодексу Української РСР, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду,
фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно наведених положень законодавства, встановлення позивачу втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва є підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці шляхом одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. Тобто моральна шкода підлягає відшкодуванню одноразово.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, позивач втратив 80 відсотків працездатності безстроково, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 160 000 грн.
За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 235/3143/24, обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Отже суд при розгляді цивільної справи не уповноважений вирішувати питання щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначати це в резолютивній частині рішення.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 160 000 грн. Пропорційно сума судового збору складає 1600 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі - 1280 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1280 (тисяча двісті вісімдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва