Справа № 185/5654/25
Провадження № 2/185/84/26
іменем України
16 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
22 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що протягом тривалого часу він працював у шкідливих умовах на виробничо-структурних підрозділах підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення професійних захворювань.
Довідкою МСЕК від 2017 року позивачу встановлено первинно 40 відсотків втрати працездатності за професійними захворюваннями.
В подальшому довідкою МСЕК від 19 листопада 2019 року позивачу встановлено 60 відсотків втрати працездатності повторно безстроково.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 288 000 грн без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Заяви та клопотання відповідача
Представник відповідача подав клопотання про витребування у позивача додаткових доказів: розрахунку розміру моральної шкоди, яка заявлена до відшкодування, документів, що свідчать про виконання відповідачем вимог індивідуальної програми реабілітації, первинної довідки МСЕК.
За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності. Зазначений висновок стосувався визначення періоду виникнення у потерпілого права на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням того, що питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди мав значення для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування (за рахунок Фонду чи за рахунок роботодавця). Наявність довідки про результати повторного огляду свідчить про наявність первісної довідки, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.
Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 185/10591/21.
Таким чином факт встановлення позивачу стійкої втрати працездатності висновком МСЕК вже є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Законодавством не покладено на позивача обов'язок надавати розрахунок розміру моральної шкоди.
Виконання позивачем вимог індивідуальної програми реабілітації не стосується предмету позову.
Тому витребування додаткових доказів є недоцільним.
Зважаючи на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи видно, що позивач протягом тривалого часу працював на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах, що призвело до виникнення хронічних професійних захворювань.
Медичним висновком лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 31 жовтня 2017 року № 1281 у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:
-хронічне обструктивне захворювання легенів першої-другої стадії, легенева недостатність першого-другого ступеня,
-остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів, двобічний плечолопатковий періартроз,
-нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з помірним зниженням слуху). (а.с.29-30)
Пізніше медичним висновком лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 31 жовтня 2019 року № 1824 у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:
-хронічне обструктивне захворювання легенів другої-третьої стадії, легенева недостатність другого-третього ступеня,
-остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів, двобічний плечолопатковий періартроз, стійкий больовий синдром,
-нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з помірним зниженням слуху). (а.с.27)
Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, затвердженим 20 листопада 2017 року, професійні захворювання позивача виникли внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм працівника, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення хронічного професійного захворювання: важкість праці, запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму. (а.с.23-24)
Довідкою МСЕК серії 12ААА № 057018 від 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 встановлено повторно безстроково 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями, у тому числі: 30 відсотків - ХОЗЛ, 20 відсотків - ДФА, 10 відсотків - приглухуватість. (а.с.21)
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Довідки про первинне встановлення ступеня втрати працездатності позивачем не надано, однак інші докази свідчать про те, що професійні захворювання були виявлені у позивача у жовтні 2017 року, наявність повторної довідки МСЕК від 19 листопада 2019 року свідчить про наявність первісної довідки, яка видавалась орієнтовно у листопаді 2017 року, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок хронічних професійних захворювань позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення хронічних професійних захворювань і обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, встановлений безстроково, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв'язку з інвалідністю, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров'я.
За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 235/3143/24, обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Отже суд при розгляді цивільної справи не уповноважений вирішувати питання щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначати це в резолютивній частині рішення.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 120 000 грн, пропорційно розмір судового збору складає 1211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва