ЄУН 932/15175/25
Провадження №2-а/932/264/25
Іменем України
16.01.2026 суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Салькова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача, позиція відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, в обґрунтування якого вказав, що 03.08.2025 він через застосунок «Дія» він дізнався про накладення на нього штрафу в сумі 850,00 грн за порушення ПДР постановою Департаменту патрульної поліції 5АВ/12666542 від 03.10.2025 за перевищення швидкості за ст.122 КпАП України. З постановою не згоден, оскільки не перебував за кермом зареєстрованого на нього автомобіля, перебуваючи в м. Запоріжжі, де проходить військову службу. Свій автомобіль він надав іншому військовослужбовцеві - ОСОБА_2 , яка, ймовірно, могла їхати до м. Одеси або звідти. Втім, вона заперечує порушення ПДР та стверджує, що завжди находилася поруч з водієм ОСОБА_3 , який не порушував правил. З фото системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень» вбачається, що не є зафіксованим чітке зображення транспортного засобу та водія, який перебував за кермом, отже, немає доказів перевищення швидкості саме цим автомобілем під його керуванням. Йому та водієві не були роз'яснені права, вони не ознайомлені з матеріалами справи, не мали змоги надати письмові пояснення, докази, заявити клопотання та скористатися правничою допомогою. Відсутнє й посилання на веб-сайт, де можна ознайомитися із зображенням правопорушення. Зауважує, що саме поліція повинна надати докази здійснення контролю швидкості руху в межах дії дорожнього знаку 5.70 ПДР, і якщо такого знаку не встановлено, то штраф є неправомірним. На ділянці дороги М05 Київ-Одеса 294+260 відсутні такі знаки. На нього накладено штраф в твердій грошовій сумі, чого не передбачено санкцією відповідної статті. З метою досягнення справедливості просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Відповідачем надано відзив на позов, в якому він просив відмовити в його задоволенні, виходячи з того, що оскаржувана постанова відповідає вимогами закону. Так, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КпАП України зі штрафом 1700,00 грн за те, що 03.10.2025 о 08-43 на трасі М05 Київ-Одеса 294+260 зафіксовано транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, д/н НОМЕР_1 , водій якого перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 56 км/год, чим порушив п.12.9 (б) ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КпАП України. Як це передбачене Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №13 від 13.01.2020, поліцейський шляхом опрацювання інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (надалі - Система), та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі Так, уповноваженою особою під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи була встановлена наявність фактичних всіх фактичних даних, необхідних для прийняття рішення. Прийнята постанова є електронним документом, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення цифрового підпису. Система фіксує порушення ПДР у вигляді перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Місця встановлення стаціонарних технічних засобів (приладів контролю) письмово погоджуються з відповідним уповноваженим органом Національної поліції. На офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції можна дізнатися адреси місць розміщення приладів контролю (із зазначенням координат) та дозволену швидкість руху. Стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» дозволяє поліції для забезпечення публічної безпеки і порядку монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, з метою фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Приміткою до ст.122 КУпАП встановлено, що суб'єктом правопорушення у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, є відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу (в даному випадку - власник або належний користувач). Ст.279-1 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом ст.279-3 КУпАП відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача транспортного засобу автоматично визначає відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.
А ні ОСОБА_2 , а ні ОСОБА_4 , про яких зазначає позивач, відсутні як належні користувачі даного транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Звернення від них про причетність до вчиненого правопорушення до Департаменту не надходило, тому до відповідальності було притягнуто власника транспортного засобу.
Щодо інших доводів позивача зазначає, що при призначенні стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті КУпАП, цей розмір визначається в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установленого законодавством, із визначенням його у грошовій сумі шляхом перерахування розміру в гривнях.
Також є наявним офіційний веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому особа може дізнатися адреси місць розміщення приладів контролю (із зазначенням координат) та дозволену швидкість руху, а також ознайомитись із зображенням та відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, що покладалися в основу прийняття оскаржуваного рішення.
Крім того, ПДР визначає, що дорожній знак 5.70 «Зміна схеми руху» позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Застосовується протягом не менш як трьох місяців у разі зміни руху на постійній основі, а також протягом необхідного проміжку часу у разі зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100м до першого тимчасового знаку. Натомість, про автоматичну відеофіксацію порушень ПДР попереджає дорожній знак 5.76, який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Упровадження стаціонарних технічних засобів (приладів контролю) на автомобільних дорогах загального користування державного значення покладене на власників таких доріг, на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - на органи місцевого самоврядування. Такі прилади розміщуються в аварійно небезпечних місцях (ділянках) та/або місцях (ділянках) концентрації ДТП на автомобільних дорогах загального користування державного значення, на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів. Місця встановлення стаціонарних технічних засобів (приладів контролю) письмово погоджуються з відповідним уповноваженим органом Національної поліції. Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місцях розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки. Позивач стверджує, що на вказаній ділянці дороги відсутні відповідні дорожні знаки та він особисто перевірив це у відповідному застосунку, проте застосунки не є офіційним джерелом інформації, на відміну від офіційних веб-сайтів МВС та Національної поліції.
На думку відповідача, наведені припущення позивача не спростовують дійсності факту вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, не виключають адміністративну відповідальність за його вчинення та не зумовлюють неможливості перебування позивача у зазначений у постанові час та у зазначеному у постанові місці в момент фіксації правопорушення.
Окремо підкреслює, що технічний прилад Каскад 026-1219 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», має експертний висновок, зареєстрований в Адміністрації Державної служби зв'язку та захисту інформації України від 02.04.2020 №1100, сертифікат відповідності UA.TR. 001 22 042-20 від 28.10.2020, сертифікат перевірки типу UA.TR. 001 5-19 Rev. 2 від 17.09.2020 та свідоцтво про повірку 22-01/32223, чинне до 25.11.2025. З урахуванням воєнного стану в Україні та для забезпечення подальшого функціонування критичної інфраструктури України, реєстрів та інших важливих інформаційно-комунікаційних систем Адміністрацією Держспецзв'язку прийнято рішення продовжити термін дії експертних висновків на засоби технічного захисту інформації, строк дії яких закінчується з 24.02.2022, до кінця дії воєнного стану в Україні. Просить відмовити у задоволенні позову.
Подані позивачем заперечення на відзив суд не бере до уваги з огляду на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані статтею 286 КАС України, і згідно з ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Крім того, всупереч вимогам ч.3 ст.162 КАС України позивачем не надано суду доказів направлення цих заперечень відповідачеві.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи під час розгляду справи та процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до суду 02.10.2025 та була автоматично розподілена між суддями 03.10.2025.
Ухвалою від 03.10.2025 відкрите провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення (виклику) сторін.
02.12.2025 ОСОБА_1 подане суду клопотання про розподіл судових витрат - повернення сплаченого ним судового збору та зобов'язання відповідача повернути сплачені ним грошові кошти в якості штрафу в сумі 850,00 грн
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Постановою серії 5АВ №12666542 від 03.10.2025, прийнятою інспектором ДПП Висколян О.О., встановлено, що 03.10.2025 о 08-43 за адресою M05 Київ-Одеса 294+260 зафіксовано транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, д/н НОМЕР_2 , та особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 56 км/год, чим порушила пункт 12.9(б) ПДР. Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 1700,00 грн. Правопорушення зафіксоване технічним засобом Каскад, 026-1219, постанова містить Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та Посилання на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі: https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/5AB/12666542/ з ідентифікатором доступу.
На підтвердження свого неперебування за кермом автомобіля 03.10.2025 ОСОБА_1 надано копію відпускного квитка військовослужбовця ОСОБА_2 , згідно з яким вона перебувала у відпустці з 02.10.2025 по 11.10.2025.
ІV. Оцінка суду
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 КпАП України передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як визначає п.1 ст.247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КпАП України зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 279-1 КпАП України визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до cт.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 12.9(б) ПДР передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» забороняє рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
За санкцією ч.4 ст.122 КпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ст.283 КпАП України постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити, у тому числі, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціальне програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Так, положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів фотофіксації, адміністративне правопорушення було зафіксоване 03.10.2025 за адресою: M05 Київ-Одеса 294+260, в автоматичному режимі технічним засобом Каскад 026-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», має експертний висновок, зареєстрований в Адміністрації Державної служби зв'язку та захисту інформації України від 02.04.2020 №1100, сертифікат відповідності UA.TR. 001 22 042-20 від 28.10.2020, сертифікат перевірки типу UA.TR. 001 5-19 Rev. 2 від 17.09.2020 та свідоцтво про повірку 22-01/32223, чинне до 25.11.2025.
Згідно з експертним висновком ТОВ «Безпека та інновації інформаційних систем», зареєстрованим в Адміністрації Державної служби зв'язку та захисту інформації України 02.04.2020 №1100, комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад».
Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місця розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки, зокрема, 5.79 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР», який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів..
Доступ до інформації про автоматичну фіксацію є безоплатним в мережі Інтернет.
У даному випадку результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем HYUNDAI TUCSON, д/н НОМЕР_2 , є фотознімки з зображенням вказаного транспортного засобу, з яких вбачається, що останній рухався зі швидкістю 106 км/год, перевищивши максимально допустиму швидкість на цій ділянці дороги на 56 км/год.
На офіційному веб-сайті за відповідним посиланням на фотознімках міститься необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.
Отже, відомості щодо швидкості транспортного засобу, яка вимірювалася та фіксувалася комплексом автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», є допустимим доказом, який підтверджує швидкість руху транспортного засобу при вимірюванні швидкості.
Суд звертає увагу, що рух транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, д/н НОМЕР_2 , у вказаний проміжок часу за вказаною адресою позивачем не заперечується.
ОСОБА_1 не визнається, що саме він керував належним йому автомобілем за обставин цієї справи, та зазначається про передання ним автомобіля іншому військовослужбовцеві ОСОБА_2 , яка ймовірно могла їхати до м. Одеси, однак вона заперечує порушення ПДР водієм ОСОБА_3 , поруч з яким вона завжди знаходилася. Також позивач зазначає, що на наявних фотознімках не зафіксовано чіткого зображення транспортного засобу та водія.
Наведені доводи відхиляються судом з огляду на таке.
Так, приміткою до ст.122 КпАП України передбачено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ст.14-2 КпАП України адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Згідно зі ст.279-3 КпАП України відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:1) ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; 2) особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відтак, відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, є альтернативною, тобто така покладається або на власника транспортного засобу, або на користувачів такого майна виключно за умови, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.
Як підтверджене позивачем, транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, д/н НОМЕР_2 , належить саме йому.
При цьому доказів вибуття з його володіння зазначеного транспортного засобу матеріали справи не містять.
Судом не встановлене наявності доказів вчинення дій в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.279-3 КпАП України, а отже і наявності підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі з урахуванням положень ст.279-3 КпАП України.
Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог, тому обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує законність свого рішення та заперечення проти позову.
Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №536/583/17 та від 14.03.2018 у справі №760/2846/17.
За вказівкою ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем не доведено обставин, які б виключали подію чи склад адміністративного правопорушення за оскаржуваною постановою. Надана копія відпускного квитка ОСОБА_2 не є доказом, який би виключав підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, надані відповідачем документальні підтвердження вчиненого правопорушення є належними доказами факту перевищення водієм автомобіля HYUNDAI TUCSON, д/н НОМЕР_2 , встановленого обмеження швидкості.
Оскаржувана постанова містить усі передбачені положеннями ст.283 КпАП України обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, та інші обов'язкові відомості, визначені законом.
Беручи до уваги викладене та враховуючи доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КпАП України, суд констатує, що відповідачем правомірно розглянуто справу про адміністративне правопорушення та прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР, зокрема, встановленого швидкісного режиму, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови, позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що є необґрунтованими та недоведеними.
V. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ст.139 КАС України через відмову в задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11,77,139,242-246 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код за ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову серії 5АВ №12666542 від 03.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КпАП України ОСОБА_1 - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду виготовлене 16.01.2026.
Суддя: В.С. Салькова