Справа № 946/251/26
Провадження № 1-кс/946/169/26
16 січня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача СД Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна, -
Сектором дізнання Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026166150000022, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.01.2026 до Ізмаїльського РВП надійшли матеріали за заявою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 14.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс йому тілесні ушкодження.
Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що на вищевказану подію здійснено виїзд працівниками ВОНС у м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції та оформлення документів було зафіксовано на відео нагрудного портативного відеореєстратору, власником якого є ВОНС у м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Так, відеозапис з нагрудного портативного відеореєстратора ВОНС у м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції, на якому збережено обставини пригоди, містить інформацію, що має значення для даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 245-1 КПК України, 14.01.2026 дізнавачем СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису та 15.01.2026 проведено зняття та запис показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки,1 (одного) відеофайлу з портативного нагрудного відео регістратора працівника ВОНС у м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції з назвою «export-7x7Fu.mp4», на оптичний компакт диск DVD -R з маркуванням HP; яке здійснювалось у присутності дізнавача шляхом самостійного копіювання особою, про що було складено відповідний протокол.
Метою арешту вилученого майна є забезпечення збереження вказаних речових доказів.
Зазначене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим є необхідність у накладенні на нього арешти, як заходу забезпечення кримінального провадження, та доведення вини осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (проступок).
На теперішній час орган досудового розслідування обґрунтовано вважає, що невід'ємною процесуальною дією по вказаному кримінальному провадженню є накладення арешту на 1 відеофайл з портативного нагрудного відео регістратора працівника ВОНС у м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції з назвою «export-7x7Fu.mp4», який знаходився на оптичному компакт диск DVD -R з маркуванням HP, який було поміщено до паперового конверту, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, псування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження, який наддасть органу досудового розслідування повно, всебічно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Дізнавач та прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в клопотанні зазначили про розгляд справи без їх участі.
Особа, у якої вилучено майно про час та місце розгляду клопотання була повідомлена належним чином, однак в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що видане майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання дізнавача про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого дізнавача СД Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на 1 відеофайл з портативного нагрудного відеореєстратора працівника ВОНС у м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції з назвою «export-7x7Fu.mp4», який знаходився на оптичному компакт диск DVD-R з маркуванням HP, який було поміщено до паперового конверту.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення або отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1