Справа № 743/23/26
Провадження №1-кп/743/17/26
16 січня 2026 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 31.12.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025100150006471 від 30.12.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився в селі Бакланова Муравійка Куликівського району Чернігівської області, громадянина України, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одруженого, з середньою технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,
сторони кримінального провадження та інші учасники підготовчого судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
представник потерпілої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) -
ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості стосовно
ОСОБА_3 надійшов до Ріпкинського районного суду Чернігівської області.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у такому.
Згідно частин 2, 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, грошове забезпечення військовослужбовців (крім курсантів ІНФОРМАЦІЯ_3 із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, відповідно пункту 3 (Винагорода за бойове чергування (бойову службу) розділу ІV (Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення) вказаної Інструкції військовослужбовцям, які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, передбачених Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1391/27836; екіпажів літаків, вертольотів, кораблів, катерів, що виконують завдання з охорони державного кордону територіального моря та виключної (морської) економічної зони України, за час бойового чергування (бойової служби) виплачується винагорода в розмірі до 20 відсотків посадового окладу, обчисленого в установленому порядку за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704 на місяць. Винагорода військовослужбовцям, які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, за час бойового чергування (бойової служби) виплачується в розмірі 3 відсотки посадового окладу за кожне чергування (несення служби), але не більше 20 відсотків на місяць.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2022 №654-ОС солдата ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії-техніка інженерно-позиційної групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно пункту 308 розділу ХІV Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом, розміщуються в казармах (спальних приміщеннях), які розташовані, в тому числі, на території органу Держприкордонслужби чи його підрозділу, в порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, або з дозволу начальника органу Держприкордонслужби - у жилих приміщеннях за межами цього органу чи підрозділу.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015, прикордонним нарядом є одна або кілька озброєних чи спеціально екіпірованих уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або здійснюють інші повноваження у випадках, передбачених Законом України «Про Державну прикордонну службу України».
Поряд з цим, під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 , відповідно до положень вимог статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Так, солдат ОСОБА_3 достовірно знав, що стосовно нього до Журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , особами, матеріали стосовно яких перебувають у окремому провадженні, вносилися завідомо неправдиві відомості про те, що останній 02.09.2024, 15.09.2024, 18.09.2024, 19.09.2024, 26.09.2024, 28.09.2024, 29.09.2024, 06.10.2024, 15.10.2024, 18.10.2024, 19.10.2024, 20.10.2024, 26.10.2024, 27.10.2024, 29.10.2024, 05.11.2024, 09.11.2024, 18.11.2024, 19.11.2024, 20.11.2024, 21.11.2024, 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024, 25.11.2024, 01.12.2024, 09.12.2024, 10.12.2024, 13.12.2024, 14.12.2024, 15.12.2024, 24.12.2024, 29.12.2024, 15.02.2025, 16.02.2025, 22.02.2025, 23.02.2025, 02.03.2025, 06.04.2025, 13.04.2025, 19.04.2025, 27.04.2025, 01.05.2025, 04.05.2025, 18.05.2025, 01.06.2025, 08.06.2025, 15.06.2025, 18.06.2025, 06.07.2025, 13.07.2025, 20.07.2025, 27.07.2025, 04.08.2025, 10.08.2025 виконував обов'язки військової служби у складі прикордонних нарядів «Робоча група на кордоні», «Чатовий», «Прикордонний патруль», «Група реагування» на території Любецької селищної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області для подальшого нарахування та виплати винагороди за бойове чергування (бойову службу), яке фактично не здійснювалося.
При цьому солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою привласнення грошових коштів шляхом шахрайства, в порушення статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, замовчав відомості, які мали бути повідомлені командуванню ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме про те, що у вказані дні до тринадцятої прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується в АДРЕСА_1 не прибував, обов'язки військової служби не виконував.
У результаті злочинних дій ОСОБА_3 , спрямованих на заволодіння грошовими коштами шляхом шахрайства, військовими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не були обізнані про злочинні наміри останнього, за період з вересня 2024 по серпень 2025, після утримання військового збору на банківський рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», перераховано грошового забезпечення на загальну суму 91826,43 гривень.
Таким чином ОСОБА_3 шляхом обману заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами на загальну суму 91826,43 гривень.
Вказані протиправні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 1 статті 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
31.12.2025 між прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог статті 472 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, враховуючи її відповідність вимогам закону та призначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому захисник вказав, що обвинувачений ОСОБА_3 визнає свою вину і щиро розкаявся.
Представник потерпілої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) - просив цивільний позов задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений в судовому засіданні беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання та повідомив, що він цивільний позов визнає у повному обсязі, просить його не досліджувати у судовому засіданні та просить з нього стягнути на користь держави 91826,43 гривень.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та угоду про визнання винуватості, приходить до такого висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до положень статті 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, за умови надання потерпілим письмової згоди прокурору на її укладення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 за частиною 1 статті 190 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Так, відповідно до вказаної угоди від 31.12.2025 про визнання винуватості, укладеної між прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладеною за участю захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_3 беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, та підтверджує обставини, зазначені у розділі "Стотні для кримінального провадження обставини".
Також вказаною угодою узгоджено яке покарання буде призначено ОСОБА_3 у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Крім того, при укладанні угоди прокурором враховано обставини, а саме: повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, його поведінки під час досудового розслідування, яка полягала у активному сприянні розкриттю вказаного кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового розгляду.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення частин 4, 6 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК України, інтересам суспільства, обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість, що підтверджено ним в судовому засіданні.
Суд переконався, що ОСОБА_3 правильно розуміє вид та розмір кримінального покарання, яке має понести за частиною 1 статті 190 КК України за умовами угоди. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань судом не встановлено.
Представником потерпілої особи - ОСОБА_6 , надано письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості, відповідно до вимог статті 469 КПК України.
У суду відсутні підстави для висновку, що умови укладеної угоди не відповідають інтересам суспільства, порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Відтак судом встановлено, що своїми умисними протиправними діями
ОСОБА_3 , заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство),тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 190 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Також враховується те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, своїми діями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, оцінюючи у сукупності всі встановлені обставини, характеризуючі дані обвинуваченого, суд погоджується щодо узгодженого покарання ОСОБА_3 у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до статті 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Умови угоди та узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КПК України.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе затвердити угоду між прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладеною за участю захисника ОСОБА_5 , та призначення останньому узгодженого сторонами покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Вирішуючи питання цивільного позову, суд виходить з такого.
Потерпілою особою у кримінальному провадженні є ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Представником потерпілого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 .
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 91826 (дев'яносто одна тисяча вісімсот двадцять шість) гривень 43 копійки.
У кримінальному провадженні до ОСОБА_3 Чернігівською спеціалізованої прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 91826 (дев'яносто одна тисяча вісімсот двадцять шість) гривень 43 копійки.
Представником потерпілого - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 надано письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості.
Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з статтею 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 надав до суду клопотання, в якому цивільний позов визнає у повному обсязі, просить його не досліджувати у судовому засіданні та просить з нього стягнути на користь держави 91826,43 гривень.
Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 державі спричинено збитки на загальну суму 91 826,43 гривень.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відтак, керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.12.2025 між прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладеною за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі частини 2 статті 591 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) шкоду, завдану вчиненням злочину, у розмірі 91826 (дев'яносто одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень) гривень 43 копійки.
Речовий доказ - мобільний телефон марки "OUKITEL", модель "WP35", IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , SIM1- НОМЕР_7 , SIM2 - НОМЕР_8 , пароль -1803, що на праві власності належить ОСОБА_3 , - повернути власнику.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, представнику потерпілої соби, захиснику та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_7