16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/51/26
Провадження № 2-о/730/9/2026
"16" січня 2026 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Луговець О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Опришко Едіта Василівна, заінтересовані особи Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Опришко Е.В. звернулась до суду з даною заявою, в якій просить факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гостомель Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий у АДРЕСА_1 , який зник безвісти 29 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області, є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , мешканки АДРЕСА_1 , та зобов'язати Ніжинський відділ ДРАЦС внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона в 2007 році познайомилась із ОСОБА_3 та стали проживати без однією сім'єю без реєстрації шлюбу, підтримували подружні стосунки, мали спільний бюджет, вели спільне господарство. В 2009 році вона завагітніла від ОСОБА_3 й ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилась дочка ОСОБА_5 , запис про батька якої було вчинено згідно з ч.1 ст.135 СК України, оскільки вона не перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 . Надалі вони продовжували проживати однією сім'єю й 04 травня 2022 року зареєстрували шлюб, а 05.05.2022р. ОСОБА_3 був мобілізований на військову службу, після повернення з якої у відпустку мав намір подати відповідні документи до органу ДРАЦС для внесення відомостей про своє батьківство стосовно ОСОБА_5 . Однак, 07 лютого 2023 року заінтересованій особі ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло сповіщення, що її син ОСОБА_3 зник безвісти 29 січня 2023 року в Бахмутському районі Донецької області. Встановлення даного факту їй потрібно для подальшого оформлення пенсії дитині по втраті годувальника.
Розглянувши дану заяву, вивчивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , вона подана до суду в порядку саме окремого провадження й обгрунтована тим, що спору про право не має, встановлення даного факту не суперечить закону і ніяким чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб, потенційний батько дитини ОСОБА_3 зник безвісти й за аналогією мають застосовуватися норми щодо встановлення факту батьківства за померлою особою.
Однак, суд не погоджується з такою позицією заявника з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом положень ч.1, 2 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями ч.1 ст.315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Водночас, згідно ч.2 ст.315 цього Кодексу в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р. в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
За приписами ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (ч.1). Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (ч.2).
За приписами ст.128 ЦПК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (ч.1). Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ч.2). Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (ч.3). Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (ч.4).
Згідно з ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ч.2, 4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізично особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства вказує на те, що питання визнання (встановлення) батьківства щодо дитини, народженою жінкою від чоловіка, які не перебували між собою в шлюбі, може вирішуватися судом як у окремому, так і в позовному провадженні. При розмежуванні цих видів проваджень цивільного судочинства вирішальною обставиною є чи живий чоловік (позовне провадження - ст.128 ЦПК України) чи помер (окрема провадження - ст.130 СК України), адже пред'явлення позову до померлої особи є неможливим, оскільки відсутня сторона у спорі.
Отже, чинним законодавством чітко регламентовано процесуальний порядок звернення до суду для вирішення питання щодо визнання (встановлення) батьківства, а зникнення особи без вісти не прирівнюється до її смерті, оскільки перебування особи в живих презюмується, у зв'язку з чим у даному випадку аналогія закону не може бути застосована.
Одночасно суд зауважує, що звернення із заявою про встановлення факту батьківства в окремому провадженні в цій справі не є безспірним, оскільки стосується прав та законних інтересів самого ОСОБА_3 як можливого біологічного батька дитини, а також його обов'язків (зокрема, аліментного). Тому, в цьому випадку між заявником, як матір'ю дитини, і ОСОБА_3 , як потенційним батьком дитини, виникає спір про право, який згідно ст.128 ЦПК України має вирішуватися в позовному провадженні.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, у відкритті провадження в даній справі за заявою ОСОБА_1 слід відмовити, роз'яснивши заявниці її право на звернення з аналогічними вимогами до суду за правилами позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.128, 130, 135 СК України, ст.4, 19, 258-261, 293, 294, 315 ЦПК України, суддя, -
ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за її заявою про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини- відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець