16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1687/25
Провадження № 2/730/91/2026
"16" січня 2026 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Скопич М.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 22 жовтня 2011 року між ними було укладено шлюб, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; створити міцну сім'ю сторони не змогли, причиною чого послужило те, що у них протилежні й психологічно несумісні характери, різні погляди на сімейне життя, подружні відносини між ними припинилися протягом останніх чотирьох місяців, вони не ведуть спільного господарства, їх шлюб носить формальний характер, що унеможливлює подальше збереження шлюбу, а тому просить його розірвати, залишивши їй дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Позивачка та її представник були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету представника-адвоката (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але в судове засідання не з'явились, у тому числі й у режимі відеоконференції, про причини неприбуття не повідомили, ніяких заяв з процесуальних питань не подали.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (повернення судової кореспонденції з довідкою АТ «Укрпошта» ф.20 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи),але в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. При цьому, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК України).
Неявка в судове засідання належним чином сповіщених сторін у даному випадку у відповідності до положень ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом положень ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) 22 жовтня 2011 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований Миколаївською сільської радою Борзнянського району Чернігівської області за актовим записом №03. Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Близько чотирьох місяців сторони разом не проживають, ведуть окреме господарство, не спілкуються в обсязі сім'ї, спільних інтересів не мають, між ними зникло почуття взаємоповаги та взаєморозуміння, примиритися не бажають, явку в судове засідання проігнорували і не подали ніяких заяв по суті спору, зокрема й щодо припинення провадження в справі через досягнення консенсусу в подружніх стосунках, шлюб між подружжям носить формальний характер.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка кореспондує з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Тому, суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а існування шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивачка наполягає на припиненні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.
Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам та інтересам дитини, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зважаючи, що право вибору прізвища після припинення шлюбу є дискреційним правом самої позивачки, то після розірвання шлюбу позивачці за її клопотанням слід залишити прізвище ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору, сплаченого нею при подачі заяви до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.24, 55, 56, 110-113 СК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований Миколаївською сільської радою Борзнянського району Чернігівської області за актовим записом №03, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою у АДРЕСА_2 , - розірвати, залишивши за позивачкою прізвище ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого нею при подачі позовної заяви судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець