05 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5117/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Анісімова О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жабокріцької Я.В.,
представника позивача Бобика Й.Б.,
представника відповідача Фуштея М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,-
I. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати складені 22.07.2025:
- рішення № 13943/6/24-13-24-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21478/ж 10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб (штрафна санкція) на 3830139,39 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21475/ж 10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21482/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 319178,30 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21484/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 8000,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21486/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 1360,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21487/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 241920,00 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00000/21489/Ж10/24-13-24-04 про сплату заборгованості ЄСВ в розмірі 1288952,28 грн;
- рішення №00000/21493/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 310411,94 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21496/ж 10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 20162,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/21498/ж 10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 5618839,24 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21500/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4003446,25 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/21501/Ж10/24-13-24-04 про сплату заборгованості ЄСВ в розмірі 236544,00 грн;
- рішення № 00000/21502/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 74052,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21503/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 340,00 грн.
1.2. Ухвалою суду від 28.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
1.3. Ухвалою суду від 06.11.2025 прийнято рішення про перехід до розгляду справи 600/5117/25-а за правилами загального позовного провадження.
1.4. Ухвалою суду від 01.12.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Так, обґрунтовуючи цей позов позивач зазначає, що 22.07.2025 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період 2011-2024 років було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та винесено низку податкових повідомлень-рішень і вимог про сплату податкових зобов'язань та ЄСВ на загальну суму 15 954 365,90 грн. Зазначені рішення прийняті на підставі акту перевірки від 20.06.2025 № 22458.
2.2. Позивач вважає такі рішення протиправними виходячи із наступного.
2.3. Так, протягом перевірюваного періоду позивач перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи, що відповідало вимогам статей 291, 292, 296 та 297 ПК України. Доходи обліковувалися та декларувалися належним чином, обсяг доходу не перевищував граничних показників, а підстав для переходу на загальну систему оподаткування не існувало.
2.4. Податковий орган дійшов помилкового висновку про втрату позивачем права перебування на спрощеній системі з 01.01.2019, посилаючись виключно на лист ПП «СИВУЛЯ» щодо нібито надання позивачем у 2018 році послуг особі, яка не є платником єдиного податку. Жодних інших доказів фактичного надання таких послуг або отримання доходу акт перевірки не містить.
2.5. Відсутність господарських правовідносин між позивачем, ПП «СИВУЛЯ» та іноземним контрагентом підтверджується банківськими виписками за 2018 рік та самим листом ПП «СИВУЛЯ», в якому зазначено, що договори з позивачем не укладались і розрахунки не здійснювались. Митна декларація також не підтверджує факту надання позивачем послуг перевезення на платній основі.
2.6. Таким чином, контролюючим органом не доведено факту порушення позивачем умов перебування на другій групі платників єдиного податку, а анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2019 є безпідставним. У зв'язку з цим неправомірним є і визначення грошових зобов'язань за загальною системою оподаткування.
2.7. Також необґрунтованим є висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України № 265 щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Кошти в сумі 5 618 839,24 грн, отримані у 2024 році, надійшли виключно на розрахунковий рахунок та повністю задекларовані як дохід. Закон № 265 не встановлює обов'язку застосування РРО щодо безготівкових надходжень на рахунок ФОП за надані послуги.
2.8. Щодо використання праці осіб, з якими не оформленні трудові відносини, то представник позивача суду пояснив, що позивачем не використовувалася праця осіб, з якими неукладені трудові договори. Відповідач в акті перевірки дійшов помилкового висновку щодо використання ОСОБА_1 у своїй діяльності праці осіб, з якими неукладені трудові договори, обґрунтовуючи наведене на припущенні, згідно якого особи, які здійснювали міждержавні перевезення вантажу на транспортних засобах, які належать позивачу - є його працівниками.
Частина таких осіб здійснювала перевезення на транспортних засобах позивача, які перебували в оренді (водії були фізичними особами - підприємцями), а частина взагалі працювала у іншого суб'єкта господарювання.
2.8. Щодо неподання довідки форми 20-ОПП то представник позивача наведене порушення у судовому засіданні не спростував.
Позиція відповідача
2.9. Відповідно до заяв по суті та пояснень наданими представником відповідача у судовому засіданні, ГУ ДПС вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, обґрунтовуючи це законністю проведеної документальної планової виїзної перевірки та правомірністю прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень, вимог і рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
2.10. Зокрема зазначає, що перевірка проведена в межах повноважень та відповідно до вимог Податкового кодексу України, а акт перевірки містить, на думку податкового органу, достатні докази порушення позивачем податкового законодавства у період 2011-2024 років.
2.11. Обґрунтовуючи анулювання реєстрації платника єдиного податку, відповідач стверджує, що у 2018 році позивач надавав послуги особі, яка не є платником єдиного податку, що, за твердженням контролюючого органу, призвело до втрати права перебування на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2019. Як підставу такого висновку податковий орган посилається на лист ПП «СИВУЛЯ», відомості митних документів та аналітичну інформацію, які, на переконання відповідача, свідчать про здійснення позивачем господарських операцій, несумісних із умовами перебування на другій групі платників єдиного податку.
2.12. У зв'язку з анулюванням реєстрації платника єдиного податку відповідач вважає правомірним визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість та єдиного внеску за правилами загальної системи оподаткування.
2.13. Також у відзиві зазначено, що позивач у 2024 році отримував кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій, у зв'язку з чим податковий орган вважає доведеним порушення вимог Закону України № 265 та правомірність застосування штрафних санкцій.
Факт використання позивачем готівкових платежів, доводиться показами свідків, які орендували у позивача транспортні засоби.
2.14. Відповідач стверджує, що доводи позивача зводяться до незгоди з висновками акту перевірки та не спростовують установлених контролюючим органом порушень, а надані позивачем пояснення й документи не впливають на правову оцінку спірних правовідносин.
2.15. Щодо використання праці осіб, з якими не оформленні трудові відносини, то представник відповідача суду пояснив, що наведене порушення підтверджується вантажно- митними деклараціями, в яких як перевізник зазначено ОСОБА_1 , а водіями особи, які здійснювали перевезення вантажу.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, здійснював діяльність пов'язану з вантажним автомобільним транспортом (КВЕД 49.41) та в період часу з 01.01.2018 по 31.12.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група, ставка 20%).
3.2. З 09.06.2025 по 13.06.2025 посадовими особами ГУ ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 розділу II Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів щодо підтримки платників податків за період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців», наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області № 994-п від 30.04.2025 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2018 по 31.12.2024, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 по 31.12.2024, яка документована актом перевірки від 20.06.2025, №22458/Ж5/24-13-24-04-05/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
3.3. Перевіркою в діяльності позивача виявлені наступні вимоги законодавства:
- пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, не надано для проведення перевірки всіх необхідних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки в повному обсязі;
- пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3.3 п. 73.3, ст. 73 Податкового кодексу України, не надано інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження в повному обсязі;
- абз.9) пп.298.2.3. п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України та абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, внаслідок порушення платником податків вимог перебування на спрощеній системі оподаткування - здійснення платником 1 або 2 групи діяльності, яка не передбачена у пп.1 або 2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями платник податків - фізична особа ОСОБА_1 підлягає виключенню з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019;
- пп.49.18.3, п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, в частині неподання подання податкової декларації про майновий стан та доходи за період 2019 рік, за
2022 рік, 2023 рік, 2024 рік (4 шт);
- п.п.164.1.1, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.1, п. 177.2, пп. 177.4.1,
пп.177.4.2, пп.177.4.4, пп.177.4.5, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з
01.01.2019 по 31.12.2024 на загальну суму 3 239 112,69 грн., в тому числі
з 2019 року в сумі 153325,54 грн., за період 2020 року в сумі 345708,57 грн., за
період 2021 року в сумі 529297,28 грн., за період 2022 року в сумі 281776,45 грн., за
період 2023 року в сумі 962516,64 грн., за період 2024 року в сумі 966488,21 грн;
- пп.163.1.1 пункту 163.1 статті 163,підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 неутриманий податок на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) 20-працівникам за період 2023 року та 2024 року, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 193 536,00 грн.
- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, перевіркою встановлено заниження платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 суми військового збору в загальній сумі 269 926,08 грн., в тому числі 2019 року в сумі 12777,12 грн., 2020 рік в сумі 28809,09 грн., 2021 рік в сумі 44108,10 грн., 2022 рік в сумі 23481,37 грн., 2023 рік в сумі 80209,72 грн., 2024 рік в сумі 80540,68 грн;
- п.2 ст.7 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 занижено єдиний внесок за період 01.01.2019 по 31.12.2024 в сумі 1 288 952,28 грн., в тому числі за період 2019 року в сумі 154234,08 грн., за 2020рік в сумі 134334,20 грн., за 2021 рік в сумі 223300,00 грн., за 2022 рік в сумі 242088,00 грн., за 2023 рік в сумі 247632,00 грн., за 2024 рік в сумі 287364,00 грн;
- абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 2 пункту 6 розділу III Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, не визначено базу нарахування єдиного внеску з доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються), яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, що призвело до заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок всього на загальну суму 236 544,00 грн., у тому числі за січень 2023 року в сумі 10318,00 грн., лютий 2023 року в сумі 8844,00 грн., березень 2023 року в сумі 11792,00 грн., квітень 2023 року в сумі 13266,00 грн., травень 2023 року в сумі 14740,00 грн., червень 2023 року в сумі 13266,00 грн., липень 2023 року в сумі 16214,00 грн., серпень 2023 року в сумі 16214,00 грн., вересень 2023 року в сумі 13266,00 грн., жовтень 2023 року в сумі 11792,00 грн., листопад 2023 року в сумі 11792,00 грн., грудень 2023 року в сумі 11792,00 грн., січень 2024 року в сумі 12496,00 грн., лютий 2024 року в суму 12496,00 грн., березень 2024 року в сумі 12496,00 грн., квітень 2024 року в сумі 14080,00 грн., травень 2024 року в сумі 12320,00 грн., червень 2024 року в сумі 19360,00 грн;
- п. 181.1 ст.181, п. 183.2. ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сумі 3 202 757 грн., в тому числі, лютий 2021 р. в сумі 9562 грн., березень 2021 р. в сумі 23324 грн., квітень 2021 року в сумі 6898 грн., травень 2021 р. в сумі 6867 грн., червень 2021р. в сумі 8410 грн., липень 2021 р. в сумі 1700 грн., серпень 2021 р. в сумі 6747 грн., жовтень 2021 р. в сумі 1900 грн., листопад 2021 р. в сумі 6247 грн., грудень 2021 р. в сумі 548365 грн., січень 2022 р. в сумі 8911 грн., лютий 2022 р. в сумі 14524 грн., березень 2022 р. в сумі 4858 грн., липень 2022 р. в сумі 4400 грн., вересень 2022 р. в сумі 1400 грн., жовтень 2022р. в сумі 24000 грн., листопад 2022 р. в сумі 25600 грн., грудень 2022 р. в сумі 261707 грн., січень 2023 р. в сумі 6840 грн., лютий 2023 р. в сумі 11740 грн., червень 2023 р. в сумі 20113 грн., листопад 2023 р. в сумі 3600 грн., грудень 2023р. в сумі 1071277 грн., січень 2024р. в сумі 13376 грн., квітень 2024 р. в сумі 29600 грн., травень 2024 р. в сумі 3400 грн., вересень 2024 р. в сумі 3000 грн., грудень 2024 р. в сумі 1074391 грн;
- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.1, підпункту 1.2, підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, а саме платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 неутриманий військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) 20 - працівникам в сумі на загальну суму 16 130,00 грн., у тому числі за січень 2023 року в сумі 703,50 грн., лютий 2023 року в сумі 603,00 грн., березень 2023року в сумі 804,50 грн., квітень 2023 року в сумі 904,50 грн., травень 2023 року в сумі 1005,00 грн., червень 2023 року в сумі 904,50 грн., липень 2023року в сумі 1105,50 грн., серпень 2023року в сумі 1105,50 грн., вересень 2023 року в сумі 904,50 грн., жовтень 2023 року в сумі 804,50 грн., листопад 2023 року в сумі 804,50 грн., грудень 2023року в сумі 804,50 грн., січень 2024 року в сумі 852,00 грн., лютий 2024 року є сумі 852,00 грн., березень 2024 року в сумі 852,00 грн., квітень 2024 року в сумі 960,00 грн., травень 2024 року в сумі 840,00 грн., червень 2024року в сумі 1320,00 грн;
- пп. 1, 2 та 3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, не проведено розрахункових операцій в готівковій/безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у розмірі 5 618 839,24 грн., за період з 01.01.2024 по 31.12.2024;
- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.
3.4. У зв'язку із виявленими порушеннями, за наслідками розгляду акту перевірки відповідачем прийняті наступні рішення:
- рішення №13943/6/24-13-24-04 від 22.07.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
- податкове повідомлення-рішення №0000021478/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 3 830 139 грн 39 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021475/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штраф в розмірі 1020 грн 00 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021482/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 319178 грн 30 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021484/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штраф в розмірі 8000 грн 00 коп.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000021486/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 1360 грн 00 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021487/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 241920 грн 00 коп.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021489/Ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 1 288 952 грн 28 коп.;
- рішення №0000021493/Ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 310411 грн 94 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021496/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 20162 грн 50 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021498/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 618 839 грн 24 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №0000021500/ ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4 003 446 грн 25 коп.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021501/Ж10/24-13-24-04 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 236544 грн 00 коп.;
- рішення №0000021502/Ж10/24-13-24-04 від 22.07.2022 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 74052 грн 00 коп.;
- податкове повідомлення-рішення №00000/21503/ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штраф в розмірі 340,00 грн.
ІV. ПОКАЗИ СВІДКІВ
4.1. У судовому засіданні як свідка допитано ОСОБА_2 , який суду пояснив, що є фізичною особою-підприємцем, та на підставі договору оренди транспортних засобів орендував у ОСОБА_1 вантажний автомобіль з причепом, який використовував для перевезення вантажу за кордон.
Безпосередньо у ОСОБА_1 він ніколи не працював, оскільки є окремим суб'єктом господарювання, який здійснює подібну діяльність. За орендовані ним транспортні засоби сплачувалась щомісячна оренда, зазвичай готівкою.
Щодо зазначення його прізвища в вантажно митних деклараціях, у яких перевізником визначений ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що вантажно митні декларації заповнював не він, а замовник перевезення, і зазвичай в таких деклараціях як перевізник вказують власника автомобіля, яким і був позивач.
4.2. Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 надав суду пояснення аналогічні тим, які надав свідок ОСОБА_3 . Зокрема зазначив, що він також є фізичною особою-підприємцем, та на підставі договору оренди транспортних засобів орендував у ОСОБА_1 вантажний автомобіль з причепом, який використовував для перевезення вантажу за кордон.
У ОСОБА_1 він ніколи не працював, оскільки є окремим суб'єктом господарювання, який здійснює подібну діяльність. За орендовані ним транспортні засоби сплачувалась щомісячна оренда, зазвичай готівкою.
Щодо зазначення його прізвища в вантажно митних деклараціях, у яких перевізником визначений ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що вантажно митні декларації заповнював не він, а замовник перевезення, і зазвичай в таких деклараціях як перевізник вказують власника автомобіля, яким і був позивач.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Так, предметом оскарження у цій справі є рішення ГУ ДПС, які складені за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2018 по 31.12.2024, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 по 31.12.2024.
5.2. При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_1 участі у перевірці не брав, оскільки, з його слів, він не знав про проведення перевірки, внаслідок неотримання про це інформації з податкового органу.
Наведене обумовило те, що відповідач під час здійснення досліджуваної податкової перевірки, не вивчав та не аналізував первинні документи позивача (оскільки той їх не надав), та відповідно використовував наявну у нього податкову інформацію.
5.3. Сутність виявлених податковою порушень позивача під час перевірки, умовно можна розділити на п'ять блоків:
- нарахування обумовлені анулюванням реєстрації платника єдиного податку;
- нарахування грошових зобов'язань, обумовлені ненаданням документів на запити контролюючого органу;
- нарахування грошового зобов'язання у зв'язку з не проведенням розрахункових операцій в готівковій/безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у розмірі 5 618 839,24 грн., за період з 01.01.2024 по 31.12.2024;
- нарахування пов'язанні із використанням позивачем найманої робочої сили у кількості 20 чоловік;
- нарахування грошового зобов'язання у зв'язку із неповідомленням позивачем податковий орган про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.
5.4. Отже, для вирішення цієї справи суд, з метою зрозумілості та доступності рішення, надасть оцінку виявленням правопорушенням, виходячи із наявних умовних блоків, що наведені вище.
5.5. При наданні оцінки цим правовідносинам суд виходить з того, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції.
5.6. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку
5.7. Відповідно до частини 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
5.8. Згідно підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на момент укладання контракту між ПП «Сивуля» та фірмою YORUKLER ORMAN URUNLERI INS) суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
5.9. Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, здійснював діяльність пов'язану з вантажним автомобільним транспортом (КВЕД 49.41) та в період часу з 01.01.2018 по 31.12.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група, ставка 20%), а отже він мав відповідати вимогам до фізичної особи-підприємця, які наведені у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, зокрема щодо надання послуг виключно платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.
5.10. Згідно акту перевірку, суть порушень позивачем положень підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України полягали у тому, що він надавав послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, а саме фірмі YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина), що відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
5.11. Наведений висновок податкової ґрунтується на листі Приватного підприємства «СИВУЛЯ» від 20.05.2025, №43 (Т.2, а.с.44), згідно якого інформується, що:
«На Ваш Запит повідомляємо, що 02 квітня 2018 р. між ПП «СИВУЛЯ», як Продавцем, та фірмою YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина), як Покупцем, укладений контракт купівлі-продажу №1 від 02.04.2018 р., відповідно до якого ПП «СИВУЛЯ» зобов'язувалося відвантажити пиломатеріали хвойні, а фірма YORUKLER ORMAN URUNLERI INS зобов'язувалася прийняти та оплатити товар на умовах FCA Вільхівка.
….
У вищезазначених вантажно-митних деклараціях та CMR зазначено перевізника - підприємець ОСОБА_1 , с. Цурень, Герцаївського р-н, Чернівецька обл., Україна.
Повідомляємо про те, що за період з 14.12.2018 р. по 31.12.2024 р. ПП «СИВУЛЯ» не укладало договорів з ФОП ОСОБА_1 та не здійснювало з ним жодних грошових розрахунків, оскільки згідно контракту №1 від 02.04.2018 р. відвантаження товару здійснювалося відповідно до вимог Інкотермс 2020 FCA Вільхівка.
….».
5.12. Аналізуючи зміст цього листа та доданих до нього вантажно-митних декларацій, та CMR слід прийти до висновку, що в них не йдеться про те, що ОСОБА_1 , будучи платником єдиного податку та здійснюючи вантажні перевезення, надавав послуги суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, а саме фірмі YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина).
Зокрема відсутні будь-які первинні документи з цього приводу та рух коштів по банку.
5.13. У контексті наведеного суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві суд як суб'єкт доказування відіграє активну роль, зважаючи та те, що бере активну участь у збиранні, дослідженні та оцінці доказів.
5.14. У рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (№ 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
5.15. Згідно теорії доказів та доказування, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що особа-порушник вчинила правопорушення, у даному разі податкове правопорушення.
Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що особа-порушник є винною і вчинила правопорушення.
5.16. Водночас обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія податкового органу має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії податкового органу. Наявність обставин, яким версія податкового органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
5.17. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії податкового органу був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у скоєнні податкового правопорушення.
5.18. Окрім цього, згідно положень процесуального законодавства, суб'єкт владних повноважень не може ґрунтувати свою позицію на припущеннях, без спростування та надання розумного пояснення існуючих інших версій подій, які дають підстави для ствердження про не вчинення платником податків податкового правопорушення.
5.19. Проектуючи викладене на ці правовідносини, суд вважає, що відповідач стверджуючи, що ОСОБА_1 , будучи платником єдиного податку та здійснюючи вантажні перевезення, надавав послуги суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, а саме фірмі YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина), керувався припущенням, які допускають існування альтернативних версій та дають підстави для ствердження про не вчинення позивачем податкового правопорушення.
5.20. Зокрема, здійснення перевезення вантажу на виконання контракту купівлі-продажу №1 від 02.04.2018 р., між ПП «СИВУЛЯ» та фірмою YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина), безальтернативно не свідчить про те, що ОСОБА_1 надавав послуги суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, оскільки він також міг бути залучений до цієї угоди на підставі договору про надання транспортних послуг, який укладений з експедитором - платником єдиного податку.
5.21. На підтвердження наведеного, дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 уклав 01.03.2017 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (є платником єдиного податку) договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу (Т.2, а.с.101-103) і згідно заявок на перевезення вантажу (Т.2, а.с.104-115) здійснював перевезення вантажу на виконання контракту купівлі-продажу №1 від 02.04.2018 між ПП «СИВУЛЯ» та фірмою YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина).
5.22. Наведені докази спростовують висновки акту перевірки, про те, що ОСОБА_1 надавав послуги суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, а отже свідчать про відсутність підстав для анулювання реєстрації єдиного податку.
5.23. При цьому суд звертає увагу на те, що дійсно податковий орган під час перевірки не володів цієї інформацією, оскільки не отримав відповіді на свій запит до ОСОБА_1 . Однак відсутність цієї інформації, застосовуючи критерій доведення «поза розумними сумнівом», не давало йому можливість безальтернативно стверджувати, що позивач надавав послуги суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, а саме фірмі YORUKLER ORMAN URUNLERI INS (Туреччина).
Надана суду, наявна у податкового органу на момент проведення перевірки податкова інформацію, не дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 надавав послуги суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку, це є виключно припущення, яке спростоване матеріалами справи.
5.24. Отже, підсумовуючи наведене вище слід прийти до висновку, що відповідач у цій справі надав оцінку правовідносинам щодо перевезення ОСОБА_1 вантажу, виходячи із найменш сприятливої для нього версії подій, ігноруючи існуючи альтернативні версії, які стверджували зворотне.
Сукупність встановлених податковим органом обставин не виключала інше розумне пояснення досліджуваної події, яка спростовувала порушення ним вимог податкового законодавства щодо надання послуг суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку.
5.25. За таких обставин не доведене припущення, не може бути підставою для покарання позивача, а тому, синтезуючи наведене вище, суд вважає, що рішення ГУ ДПС від 22.07.2025, №13943/6/24-13-24-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо ненадання документів
5.26. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач поміж іншого зазначає, що йому не було відомо про проведення документальної перевірки, а відтак він був позбавлений можливості надати необхідні документи, а надалі, подати свої заперечення на акт перевірки. При цьому звертає увагу суду, що в наданих податковим органом рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) немає його підпису, що свідчить про неотримання ним цих повідомлень.
5.27. З цього приводу суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119).
Так, у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) від 30.01.2025 (запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 29.01.2025) наявні відмітки «вручено особисто 04.01.2025». Розписка про одержання - відсутня, наявний виключно підпис навпроти графи «Підпис працівника об'єкта поштового зв'язку» (Т.1, а.с.136).
У рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) від 01.05.2025 (наказ про проведення документальної перевірки, запит про надання документів від 30.04.2025) наявні відмітки «вручено особисто 06.05.2025». Розписка про одержання - відсутня, наявний виключно підпис навпроти графи «Підпис працівника об'єкта поштового зв'язку» (Т.1, а.с.139).
У рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) від 23.06.2025 (акт перевірки від 23.06.2025) наявні відмітки «вручено особисто 01.0.2025». Розписка про одержання - відсутня, наявний виключно підпис навпроти графи «Підпис працівника об'єкта поштового зв'язку» (Т.1, а.с.146).
У рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) від 24.07.2025 (оскаржувані рішення від 22.07.2025) наявні відмітки «вручено особисто 26.07.2025». Розписка про одержання - відсутня, наявний виключно підпис навпроти графи «Підпис працівника об'єкта поштового зв'язку» (Т.2, а.с.5).
5.28. Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009, №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023, №1071) та ними визначено порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
5.29. Відповідно до підпункту 9 пункту 2 Правил під повідомленням про вручення поштового відправлення, поштового переказу розуміють повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; а згідно підпункту 13 пункту цих Правил рекомендованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
5.30. На наявних у справі та досліджених рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) прізвище одержувача « ОСОБА_6 » зазначене лише на одному - 01.05.2025. Будь-яких інших доказів підтвердження вручення немає.
5.31. Дійсно, згідно існуючої практики Верховного Суду загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв'язку.
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначено його прізвище, зроблений працівником поштового зв'язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (для прикладу див. постанову Верховного Суду від 20.03.2019, справа № 222/1402/16).
5.32. Отже, виходячи із наведеного, оскільки в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) відсутнє прізвище позивача, зроблене працівником поштового зв'язку, слідує, що вони не є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом.
При цьому суд звертає увагу, що у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) від 24.07.2025 (оскаржувані рішення від 22.07.2025) наявний запис прізвища отримувача «Дорофей», який здійснений працівником поштового зв'язку, що свідчить про те, що ОСОБА_1 такий лист особисто не отримав (доказів вручення за довіреністю немає).
5.33. З цього приводу суд вважає за необхідним зазначити, що сучасна правозастосовна практика демонструє поступову еволюцію підходів до відповідальності у сфері оподаткування, при цьому фактор вини набуває дедалі більшого значення.
Для розуміння природи вини в податковому праві необхідно спочатку з'ясувати сутність податкового правопорушення. Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням визнається протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
5.34. Конституційний Суд України у рішенні від 26.11.2025, справа №3-133/2021(299/21) (за конституційною скаргою компанії «ANDRITZ HYDRO GmbH“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків)) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким під час оцінювання доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості; презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладено на державу (абзаци другий, третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019).
Із Конституції України випливає, що поняття «вина“ і обов'язок її доведення державними органами є стрижневими для розуміння статті 62 Основного Закону України. Презумпція невинуватості є процесуальною гарантією, яка, зокрема, покладає тягар доказування на правозастосовні органи та передбачає правові презумпції факту й права під час притягнення суб'єкта до відповідальності. Увесь зазначений конституційний принцип презумпції невинуватості, безперечно, буде порушено, якщо законодавче регулювання не міститиме вимоги щодо установлення вини суб'єкта, якого притягують до юридичної відповідальності.
Конституційний Суд України акцентує увагу на тому, що зміна характеру правовідносин контролюючих органів і підприємців - платників податків в аспекті втілення конституційного принципу презумпції невинуватості спричинена потребою у посиленні дієвості верховенства права в економічному житті України, зокрема істотному поліпшенні позицій держави за критеріями Індексу економічної свободи (The Index of Economic Freedom).
З огляду на наведене Конституційний Суд України констатує, що судова практика застосування приписів Кодексу, як і наукова доктрина, формують дискурс упровадження необхідності доведення вини платника податків у податкових правовідносинах. Такий підхід дає можливість утілити конституційні гарантії в порядок притягнення до фінансової відповідальності платника податків у тих випадках, коли доведення вини як істотний елемент складу правопорушення дає змогу індивідуалізувати конкретну справу, тобто реалізувати розсуд та застосувати справедливу санкцію як уповноваженим контролюючим органом, так і судом (суддею).
5.35. Отже, підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що для притягнення платника податків до фінансової відповідальності за скоєння податкового правопорушення, необхідно встановити його вину.
5.36. Як зазначено судом вище, позивач обґрунтовуючи цей позов повідомив, що ним не отримано запитів податкового органу щодо надання інформації, а тому він і не надав запитувані документи.
5.37. Наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119) не дають підстави стверджувати, що вони підтверджують отримання відправлення саме адресатом, що ставить під сумнів презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків та недоводить наявності вини ОСОБА_1 за ненадання запитуваних документів.
5.36. Вище судом встановлено, що згідно акту перевірки позивач порушив пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме не надання для проведення перевірки всіх необхідних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки в повному обсязі; та пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3.3 п. 73.3, ст. 73 Податкового кодексу України, в частині ненадання інформації, визначеної в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження в повному обсязі.
За наведені порушення податковим повідомленням-рішенням №00000/21475/ж 10/24-13-24-04, до позивача застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн; а податковим повідомленням-рішенням №00000/21484/ж10/24-13-24-04 застосовано штраф в розмірі 8000,00 грн.
5.37. Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень; а згідно пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
5.38. Однак, для наявності складу цих податкових правопорушень необхідно було щоб позивач принаймні отримав запити на інформацію та не надав запитувані контролюючим органом документи. За інших обставин в його діях відсутня вина будь-якої форми.
5.39. Аналізуючи наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119), через призму критерію доведення «поза розумними сумнівом», суд вважає, що вони не дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 отримав надіслані йому запити податкового органу щодо надання документів, а отже у даному разі довести його вину у скоєнні податкових правопорушень передбачених пунктами 121.1, 121.2 статті 121 Податкового кодексу України, немає можливості.
5.40. За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 22.07.2025 №00000/21475/ж10/24-13-24-04 та №00000/21484/ж10/24-13-24-04, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо нарахування грошового зобов'язання у зв'язку з не проведенням розрахункових операцій в готівковій/безготівковій формі
5.41. Так, відповідно до акту перевірки позивач порушив пп. 1, 2 та 3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не провів розрахункові операції в готівковій/безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у розмірі 5 618 839,24 грн., за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням №0000021498/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, до нього застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 618 839 грн 24 коп.
5.42. Дійсно, згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
5.43. Однак суд звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки (Т.1, а.с.11), за ОСОБА_1 не значиться зареєстрованих РРО/КОРО/ПРРО.
5.44. Крім цього, відповідно до пункту 12 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
5.45. Проведеною податковою перевіркою (див. акт перевірки) будь-яких фактів здійснення позивачем розрахунковим операцій із використанням готівки, не виявлено, а отже і немає підстав для притягнення його до фінансової відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також на підставі статті 20 цього ж Закону (не обліковані у встановленому порядку товари, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті)).
5.46. Водночас суд звертає увагу, що у справі наявні заключні виписки за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, згідно яких на рахунок позивача, який відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» надійшли кошти у розмірі 5 618 839,24 грн, що виключає потребу застосування РРО/ПРРО/КОРО (Т.1, а.с.77-86).
5.47. Щодо того, що у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили, що за оренду транспортних засобів вони сплачували ОСОБА_1 готівкові кошти у розмірі 3000 грн в місяць, то суд зазначає, що наведене не відображене в акті перевірки та не враховувалося при прийнятті оскаржуваних рішень.
5.48. Отже, підсумовуючи викладене вище слід прийти до висновку, що відповідач у цій справі надав оцінку досліджуваним правовідносинам, виходячи із найменш сприятливої для позивача версії подій, ігноруючи існуючи альтернативні версії, які стверджували зворотне.
Сукупність встановлених податковим органом обставин не виключала інше розумне пояснення досліджуваної події, яка спростовувала порушення ним вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
5.49. У даному разі позиція податкового органу ґрунтується виключно на даних декларації ОСОБА_1 , в який відображений обсяг доходу за три квартали 2024 року у розмірі 5 618 839,24 грн. Однак така інформація, в жодному разі не свідчить про те, що позивач не провів розрахункові операції в готівковій/безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у розмірі 5 618 839,24 грн., за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, а тому суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000021498/ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо нарахувань пов'язаних із використанням позивачем найманої робочої сили
5.50. Відповідно до акту перевірки у ОСОБА_1 у період часу з 2023 року по 2024 року працювало 20 працівників, що обумовило нарахування відповідних платежів (ПДФО, ЄСВ, військовий збір).
Підставою для такого твердження стало те, що ці працівники без оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , працювали у нього водіями та здійснювали міжнародні перевезення, про що свідчать їх прізвища у вантажно-митних деклараціях. Будь-яких інших доказів цього, немає.
5.51. Однак таке твердження контролюючого органу є помилковим, оскільки дослідженням матеріалів справи встановлено, що наприклад водії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перебували в трудових відносинах з ОСОБА_1 , їм нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що підтверджується наявними у справі податковими розрахунками суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам.
5.52. Контролюючий орган не міг не знати про це, оскільки у його розпорядженні були принаймні розрахунки суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, і така податкова інформація мала бути використана відповідачем під час проведення податкової перевірки, незалежно від отримання копій трудових договорів на його законний запит.
5.53. Також, судом як свідків допитано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які також є у переліку осіб, які працювали на ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин. Останні суду пояснили, що є фізичними особами-підприємцями, та на підставі договору оренди транспортних засобів орендували у ОСОБА_1 вантажні автомобілі з причепом. Безпосередньо у ОСОБА_1 вони ніколи не працювали, оскільки є окремими суб'єктами господарювання, які здійснюють подібну діяльність.
Наявність їх прізвищ у вантажно-митних деклараціях, у яких перевізником визначений ОСОБА_1 , обумовлено тим, що зазвичай в таких деклараціях як перевізник вказують власника автомобіля, яким і був позивач.
5.54. При оцінці цих показів свідків, суд виходить з того, що вони є логічними та послідовними. При цьому суд звертає увагу, що згідно позиції контролюючого органу ОСОБА_4 у період часу з 2023 року по 2024 рік, був залучений до перевезень тричі. Така задіяність ОСОБА_4 до перевезень, свідчить про її не постійний (несистемний) характер, що додатково свідчить про відсутність трудових правовідносин між ним та ОСОБА_1 .
5.55. Отже, підсумовуючи наведене вище слід прийти до висновку, що відповідач у цій справі надав оцінку правовідносинам щодо використання ОСОБА_1 найманої праці, виходячи із найменш сприятливої для нього версії подій, ігноруючи існуючи альтернативні версії, які стверджували зворотне.
Сукупність встановлених податковим органом обставин не виключала інше розумне пояснення досліджуваної події, яка спростовувала порушення ним вимог трудового законодавства.
5.56. За таких обставин не доведене припущення, не може бути підставою для покарання позивача, а тому, синтезуючи викладене вище, суд вважає, що рішення ГУ ДПС від 22.07.2025 про нарахування, які пов'язані із використанням позивачем найманої робочої сили, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо нарахування грошового зобов'язання у зв'язку із неповідомленням позивачем податковий орган про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.
5.57. Відповідно до акту перевірки, ОСОБА_1 , всупереч положень п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, внаслідок чого до нього податковим повідомленням-рішенням №00000/21503/ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 застосовано штраф в розмірі 340,00 грн.
5.58. Ні у заявах по суті, ні у судовому засіданні представник позивача не спростував наведене порушення.
5.59. Дослідженням змісту матеріалів справи встановлено, що документоване актом перевірки порушення, яке полягає у не повідомленні ОСОБА_1 контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, мало місце, а тому податкове повідомлення-рішення №00000/21503/ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 є правомірним, а позов в цій частині не підлягає задоволенню.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
6.3. При розгляді цієї справи судом встановлено, що відповідач у цій справі надав оцінку правовідносинам щодо перевезення ОСОБА_1 вантажу, виходячи із найменш сприятливої для нього версії подій, ігноруючи існуючи альтернативні версії, які стверджували зворотне. Сукупність встановлених податковим органом обставин не виключала інше розумне пояснення досліджуваної події, яка спростовувала порушення ним вимог податкового законодавства щодо надання послуг суб'єкту господарювання, який не є платником єдиного податку.
А тому не доведене припущення, не може бути підставою для покарання позивача, внаслідок чого рішення ГУ ДПС від 22.07.2025, №13943/6/24-13-24-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, є протиправним та підлягає скасуванню, а разом з ним підлягають скасуванню і інші рішення ГУ ДПС від 22.07.2025, які складені у зв'язку з анулюванням реєстрації платника єдиного податку.
6.4. Також, аналізуючи наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Форма 119), через призму критерію доведення «поза розумними сумнівом», суд вважає, що вони не дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 отримав надіслані йому запити податкового органу щодо надання документів, а отже у даному разі довести його вину у скоєнні податкових правопорушень передбачених пунктами 121.1, 121.2 статті 121 Податкового кодексу України, немає можливості. Для наявності складу цих податкових правопорушень необхідно було щоб позивач принаймні отримав запити на інформацію та не надав запитувані контролюючим органом документи. За інших обставин в його діях відсутня вина будь-якої форми.
За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 22.07.2025 №00000/21475/ж10/24-13-24-04 та №00000/21484/ж10/24-13-24-04, є протиправними та підлягають скасуванню.
6.5. Сукупність встановлених податковим органом обставин не виключала інше розумне пояснення досліджуваної події, яка спростовувала порушення ним вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У даному разі позиція податкового органу ґрунтується виключно на даних декларації ОСОБА_1 , в який відображений обсяг доходу за три квартали 2024 року у розмірі 5 618 839,24 грн. Однак така інформація, в жодному разі не свідчить про те, що позивач не провів розрахункові операції в готівковій/безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у розмірі 5 618 839,24 грн., за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, а тому суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000021498/ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
6.6. Відповідач у цій справі надав оцінку правовідносинам щодо використання ОСОБА_1 найманої праці, виходячи із найменш сприятливої для нього версії подій, ігноруючи існуючи альтернативні версії, які стверджували зворотне.
Зокрема, водії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перебували в трудових відносинах з ОСОБА_1 , їм нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що підтверджується наявними у справі податковими розрахунками суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам. Контролюючий орган не міг не знати про це, оскільки у його розпорядженні були принаймні розрахунки суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, і така податкова інформація мала бути використана відповідачем під час проведення податкової перевірки, незалежно від отримання копій трудових договорів на його законний запит.
За таких обставин не доведене припущення, не може бути підставою для покарання позивача, а тому, суд вважає, що рішення ГУ ДПС від 22.07.2025 про нарахування, які пов'язані із використанням позивачем найманої робочої сили, є протиправними та підлягають скасуванню.
6.7. Дослідженням змісту матеріалів справи встановлено, що документоване актом перевірки порушення, яке полягає у не повідомленні ОСОБА_1 контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, мало місце, а тому податкове повідомлення-рішення №00000/21503/ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 є правомірним, а позов в цій частині не підлягає задоволенню.
6.8. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення №13943/6/24-13-24-04 від 22.07.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021478/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 3 830 139 грн 39 коп.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021475/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штраф в розмірі 1020 грн 00 коп.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021482/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 319178 грн 30 коп.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021484/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штраф в розмірі 8000 грн 00 коп.
7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021486/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 1360 грн 00 коп.
8. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021487/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 241920 грн 00 коп.
9. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021489/Ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 1 288 952 грн 28 коп.
10. Визнати протиправним та скасувати рішення №0000021493/Ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 310411 грн 94 коп.
11. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021496/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 20162 грн 50 коп.
12. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021498/ж 10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 618 839 грн 24 коп.
13. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021500/ ж10/24-13-24-04 від 22.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4 003 446 грн 25 коп.
14. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000021501/Ж10/24-13-24-04 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 236544 грн 00 коп.
15. Визнати протиправним та скасувати рішення №0000021502/Ж10/24-13-24-04 від 22.07.2022 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 74052 грн 00 коп.
16. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 15 січня 2026 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці,58006 код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.В. Анісімов