про повернення позовної заяви
16 січня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/383/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту " до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить суд:
Визнати протиправними та скасувати рішення/дії Головного управління ДПС у Полтавській області, викладені в листах-відмовах від 25.09.2025 №30537/6/16-31-24-11-07 та від 29.09.2025 №30839/6/16-31-24-11-07, у частині відмови у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань ТОВ.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області здійснити повернення / перерахування на правильні бюджетні рахунки та/або зарахування в рахунок відповідних (вірних) податкових зобов'язань помилково / надміру сплачених сум у розмірі 17 818,56 грн (14 848,80 грн єдиний податок; 2 969,76 грн військовий збір) на підставі платіжних документів ТОВ від 19.08.2025 (платіжні інструкції №45 та №46 та реєстр банку).
У разі встановлення судом неправомірності податкової вимоги від 08.09.2025 №0011008-1305-1631 та/або рішення про опис майна у податкову заставу від 08.09.2025 №1198/13-05- визнати їх недійсними / скасувати та зобов'язати відповідача вчинити дії по їх скасуванню (альтернативна вимога)
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Фактично позовні вимоги позивача хоча й випливають з правовідносин у сфері податків, проте не є взаємопов'язаними у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. У дослідженому випадку за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори, при цьому, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні підстави та об'єктивні обставини; зазначені вимоги не можуть розглядатись в одному провадженні).
Вказані позовні вимоги мають вирішуватися окремо одна від одної.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог є неприпустимим.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ініціатору звернення.
При цьому, суд враховує, що відповідна позовна заява подана до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд", а позовну заяву належить визнати такою, що повернута позивачу.
В той же час, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі роз'єднання вказаних позовних вимог в окремі позовні заяви це спростить їх предмет, зменшить обсяг доведення для сторін та прискорить їх розгляд, що в свою чергу може призвести до швидшого відновлення порушених прав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту " до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.М. Петрова