15 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16444/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №440/6135/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
визнати бездіяльність військової НОМЕР_1 протиправною щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні індексації мого грошового забезпечення за період з 03.03.2022 по 10.12.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 03.03.2022 по 10.12.2023, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3 990,67 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою від 19.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 12.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
21.12.2025 до суду надійшов відзив, прохальна частина якого містила клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення з адміністративним позовом для захисту своїх прав та інтересів.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
В той же час, суд вказує, що рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі №1-7/2024(337/24) за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат).
Так, рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі №1-7/2024(337/24) частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відтак, станом на дату розгляду клопотання, приписи ч.1 статті 233 Кодексу законів про працю України не встановлюють строку, зокрема тримісячного, для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Таким чином, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд
У задоволенні клопотання військової НОМЕР_1 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Головуючий суддя І.С. Шевяков