Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/5138/25
номер провадження 3/695/93/26
16 січня 2026 року м. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 02.11.2025 р. близько 14 год. 30 хв., ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 02.11.2025 р. близько 14 год. 20 хв. малолітній ОСОБА_2 перебуваючи в АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 не вжила заходів, щоб дізнатись про стан складених відносно неї та направлених до суду матеріалів справи.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Її вина стверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №474146 від 10.11.2025 р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Враховуючи обставини правопорушення та особу правопорушниці, суд вважає, що до нього доцільно застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судом при ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст.184, 283, 284 КУпАП суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя М. Ю. Степченко