про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2026 року № 320/1300/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМО ВІЖН» до Державної податкової служби України та до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМО ВІЖН» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Державної податкової служби України та до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- визнати незаконними (неправомірними) дії контролюючого органу щодо відмови в розблокуванні податкової накладної №2 від 08.07.2025 року;
- зареєструвати податкову накладну №2 від 08.07.2025 року датою її подання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо недоліків заяви.
Суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві зазначив двох відповідачів Державну податкову службу України та Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, однак зміст позовних вимог сформульовано лише щодо першого з них.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує, а в разі подання позову до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У поданій позовній заяві відсутнє чітке визначення, які саме дії чи рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві позивач вважає протиправними, у чому полягає порушення його прав цим суб'єктом владних повноважень та які саме вимоги до нього заявляються.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить конкретизованих позовних вимог щодо другого відповідача Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, що унеможливлює належне визначення предмета спору та перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Суд також зазначає, що заявляючи вимогу лише про визнання незаконними (неправомірними) дії контролюючого органу щодо відмови в розблокуванні податкової накладної №2 від 08.07.2025 року, не визначив, яке саме рішення, дія або бездіяльність відповідача оскаржується та який спосіб судового захисту серед наведених у ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України він обирає.
За таких обставин, у суду відсутні достатні правові підстави для відкриття провадження в заявленій редакції, оскільки вона не містить ознак адміністративного способу захисту та не дає можливості суду надати їй належну юридичну оцінку.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, у позовній заяві відсутній чітко визначений спосіб судового захисту, зокрема немає вказівки на конкретне рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які оскаржуються, та не зазначено, який саме спосіб захисту (серед наведених у ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України) обирає позивач.
Підсумки суду.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання уточненої позовної заяви, з визначенням вимог до кожного з відповідачів із конкретизацією дій, рішень та/або бездіяльності, які оскаржує позивач та визначення способу захисту відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМО ВІЖН» до Державної податкової служби України та до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМО ВІЖН» до Державної податкової служби України та до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.