про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2026 року № 320/989/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві - територіальний підрозділ Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернулася у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві - територіальний підрозділ Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, у якому просить суд:
- визнати бездіяльність державного виконавця Саковича Станіслава Юрійовича у виконавчому провадженні № 59782268 незаконною;
- зобов'язати Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві вчинити всі передбачені законом дії, спрямовані на належне та своєчасне виконання виконавчого провадження щодо стягнення аліментів;
- зобов'язати надати ОСОБА_1 письмову інформацію про стан виконавчого провадження № 59782268 та причини невиплати аліментів з вересня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Щодо недоліків заяви.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адмінстратвиного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У пункті п'ятому, восьмому частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у провадженні Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві перебуває виконавче провадження № 59782268, в якому вона є стягувачем аліментів на неповнолітню дитину.
Проте, доказів, на підтвердження цих обставин, а саме: копію постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач не надає.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово зверталася до відповідача з вимогами про надання інформації щодо стану виконавчого провадження.
Однак, до позовної заяви не додані копії зазначених письмових звернень та підтвердження про їх направлення відповідачу, що є порушенням вимог частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд звертає увагу, що позивачем до позовної заяви доданий знімок екрану телефону (скріншот) з мобільного застосунку банку про надходження коштів, в якому відсутня інформація про призначення платежу, що унеможливлює встановити походження коштів, та відсутні дані отримувача.
Крім того, суд звератє увагу, що зміст позовних вимог, викладений у позовній заяві, є недостатньо конкретизованим.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У позовних вимогах позивач просить визнати бездіяльність державного виконавця Саковича С. Ю. у виконавчому провадження № 59782268 незаконною. Однак, не зазначає в чому саме полягає бездіяльність відповідача.
Також позивачем не конкретизовано, які саме дії зобов'язаний вчинити відповідач щодо належного та своєчасного виконання виконавчого документу про стягнення аліментів.
Суд звертає увагу, що вказані недоліки унеможливлюють належне з'ясування предмета спору та встановлення меж судового розгляду.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно уточнити та конкретизувати свої позовні вимоги у частині зазначення в чому саме полягає бездіяльність відповідача, та які саме дії зобов'язаний вчинити відповідач щодо належного та своєчасного виконання виконавчого документу про стягнення аліментів.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання уточненої позовної заяви, з визначенням вимог до відповідача із конкретизацією бездіяльності, які оскаржує позивач, та конкретизацією дій, які зобов'язаний вчинити відповідач щодо належного виконання виконавчого документу про стягнення аліментів, а також поданням всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (копію постанови про відкриття виконавчого провадження №59782268, копії звернень до відповідача та докази їх надсилання до нього).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві - територіальний підрозділ Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві - територіальний підрозділ Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.