про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2026 року № 359/11682/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бориспільського районного відділу ДМС про зобов'язання вчинити дії,
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського районного відділу ДМС про зобов'язання вчинити дії, у якому просить суд:
- зобов'язати Бориспільський районний відділ ДМС м. Бориспіль 08302, вул. Камінського 11, видати паспорт за зразком 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, у вигляді паспорта книжечки з написаним Ім'ям, по-Батькові, Фамілії не капслоком, а з великої літери по правилам правопису Імен, Фамілій, та по-Батькові.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Журавського В.В.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2025 адміністративну справу №359/11682/25 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського районного відділу ДМС про зобов'язання вчинити дії передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Суд зазначає, що супровідним листом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2025 року матеріали справи були надіслані до Київського окружного адміністративного суду. Адміністративну справу отримано 07.01.2026 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (вх. № 1019).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи адміністративну справу передано на розгляд судді Вісьтак М.Я. 07.01.2026 року.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач зазначає, що отримала відмову Бориспільського районного відділу Державної міграційної служби України від 04.03.2025 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
З наведеного вбачається, що позивач не погоджується із зазначеною відмовою, однак, прохальна частина позовної заяви містить лише вимоги зобов'язального характеру.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи інтересів позивача.
Тобто позовна заява повинна містити належне та конкретне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити чітке визначення способу захисту, який обирає позивач.
Зокрема, необхідно вказати, який саме спосіб захисту обрано чи це визнання протиправними бездіяльності або актів органів влади, чи скасування певних рішень, чи інші способи захисту.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, у позовній заяві відсутній чітко визначений спосіб судового захисту, зокрема немає вказівки на конкретне рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які оскаржуються, та не зазначено, який саме спосіб захисту (серед наведених у ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України) обирає позивач.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відкриття провадження в заявленій редакції, оскільки вона не містить ознак адміністративного способу захисту та не дає можливості суду надати їй належну юридичну оцінку.
Суд вважає, що позивач має уточнити, який саме спосіб судового захисту він обирає, та відповідно конкретизувати вимоги, що дозволить належно визначити правову суть позову.
Щодо строку звернення до суду.
Як вбачається з п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано її у строк, установлений законом. У разі пропущення такого строку - чи наявні підстави для визнання причин пропуску поважними.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, якщо інше не передбачено законом. Цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм вказує на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).
Встановлення процесуальних строків законом має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасне вчинення ними процесуальних дій.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників процесу добросовісно виконувати свої обов'язки. Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, у разі відсутності звернення до суду, відносини набувають стабільності.
Поважними причинами для поновлення строку можуть визнаватися лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волі особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягають лише ті процесуальні строки, встановлені законом, які були пропущені з поважних причин.
Отже, з дня отримання відмови від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Бориспільський об'єднаний відділ, починається відлік шестимісячного строку.
Водночас, судом встановлено, що із заявленими вимогами до суду, а саме: зобов'язати Бориспільський районний відділ ДМС м. Бориспіль 08302, вул. Камінського 11, видати паспорт за зразком 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, у вигляді паспорта книжечки з написаним Ім'ям, по-Батькові, Фамілії не капслоком, а з великої літери по правилам правопису Імен, Фамілій, та по-Батькові - позивач звернувся лише 21.09.2025 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували подання позову в межах строку, встановленого частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, або наявність об'єктивних перешкод, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Позивач не навів причин, через які він не міг звернутися до суду вчасно, а також не подав доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
На підставі ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 4 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Однак, з урахуванням наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що позивачем не подано окремої заяви про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням причин його пропуску.
Суд додає, що процесуальний строк обчислюється не лише з моменту фактичного дізнання про порушення прав, а й з моменту, коли особа, діючи розумно і з належною обачністю, могла і повинна була про це дізнатися.
Водночас незнання про порушення своїх прав через недбале ставлення до них або свідоме уникнення отримання відповідної інформації не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
З огляду на те, що адміністративний позов подано лише 21.09.2025, суд дійшов висновку про пропущення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та відсутність підстав вважати його дотриманим.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунуті в п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
-заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».
Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 121-123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського районного відділу ДМС про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Бориспільського районного відділу ДМС про зобов'язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.