14 січня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1472/25
за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Фізичної особи-підприємця Трофименко Діани Станіславівни
про стягнення 27540,00 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Солодухін М.В., адвокат;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 28.11.2025 Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Трофименко Діани Станіславівни.
1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 27540,00 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати штрафу на підствві рішення позивача від 17.04.2025 № 54/32-р/к.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не подав інформацію на вимогу позивача від 06.06.2024 №54-02/1258е у встановлений строк, що є порушенням, передбаченим пунктом 13 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції позивач прийняв рішення від 17.04.2025 №54/32-р/к у справі №56/19-25, яким наклав на відповідача штраф у розмірі 68000,00 грн. Вказане рішення відповідач не оскаржив. Рішення позивача набрало законної сили 17.04.2025. 20.08.2025 позивач прийняв наказ №54/60-Ю у справі №54/19-25 про примусове виконання рішення. 02.09.2025 державний виконавець відкрив виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 68000,00 грн штрафу. 15.09.2025 дежавний виконавець завершив виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення 68000,00 грн у зв'язку з повним фактичним виконанням. За прострочення сплати штрафу на підставі норм частини 3 та 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 27540,00 грн пені за період з 19.08.2025 до 14.09.2025.
1.4. 03.12.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 06.01.2026.
1.5. Ухвалу суду від 03.12.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу на офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 04.12.2025 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 35-36).
1.6. У підготовчому засіданні 06.01.2026 взяв участь представник позивача Солодухін М.В. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.
1.7. Представник позивача Солодухін М.В. у підготовчому засіданні вважав можливим проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача.
1.8. 06.01.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09 год. 00 хв. 14.01.2026.
1.09. У судовому засіданні 14.01.2026 взяли участь представник позивача Солодухін М.В. Представник відповідача у судове засідання не зявився.
1.10. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.11. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.12. Днем вручення ухвал суду від 03.12.2025, від 30.12.2025, 06.01.2026 та від 07.01.2026 відповідачу є 04.12.2025, 31.12.2025, 07.01.2026 та 08.01.2026 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 36, 46, 50, 53).
1.13. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.14. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.15. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.16. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.17. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.18. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.19. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.20. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.21. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.22. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.23. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.24. 14.01.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
1.25. Представник позивача Солодухін М.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.26. 14.01.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.27. 14.01.2026, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1472/25.
Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача стягнути з відповідача пеню.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення у відповідача обов'язку сплатити пеню за несвоєчасне невиконання відповідачем зобов'язання із сплати штрафу на підставі рішення позивача.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є обставини застосування позивачем до відповідача заходу відповідальності за порушення у сфері захисту економічної конкуренції; виникнення у відповідача обов'язку сплатити штраф за порушення у сфері захисту економічної конкуренції; розмір та підстави нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати штрафу; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 17.04.2025 Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення №54/32-р/к у справі №54/19-25 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким встановило за результатами розгляду справи №54/30-23 невиконання ФОП Трофименко Д.С. вимоги про надання інформації від 06.06.2024 №54-02/1258е щодо надання послуги ТОВ "Агрогран" та ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" у період з 01.01.2020 по 31.12.2021 включно (а.с. 11-15).
Вказаним рішенням постановило:
1. Визнати, що Фізична особа-підприємець Трофименко Діана Станіславівна вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформації на вимогу в.о. голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.06.2024 №54-02/1258е у встановлений ним строк (п. 1 резолютивної частини рішення).
2. За порушення, вказане в пунктів 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Фізичну особу-підприємця Трофименко Діану Станіславівну штраф у розмірі 68000,00 грн.
Штраф підлягає сплаті у двомісяничний строк з дня одержання рішення (п. 2 резолютивної частини рішення).
3.1.2. 22.04.2025 позивач надіслав відповідачу лист №54-02/1624е про направлення копії рішення від 17.04.2025 №54/32-р/к у справі №54/19-25, у якому просив відповідача у двомісячний строк з дня отримання рішення сплатити штраф у розмірі 68000,00 грн та у 5-денний строк з дня сплати штрафу надіслати позивачу копію платіжного доручення та виписки за рахунком з відтиском печатки банку. 12.05.2025 вказаний лист відповідачу не вручений і повернутий позивачу з довідкою АТ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 16-17).
3.1.3. 04.06.2025 інформація про прийняте рішення позивачем від 17.04.2025 №54/32-р/к у справі №54/19-25 стосовно відповідача оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" №112 (8037) (а.с. 27).
3.1.4. 20.08.2025 Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло наказ №54/60-Ю у справі №54/19-25 про примусове виконання рішення від 17.04.2025 №54/32-р/к, яке набрало чинності (законної сили) 17.04.2025 (а.с. 18)
3.1.5. 22.08.2025 позивач звернувся до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення, у якій просив стягнути з відповідача на корсить позивача 68000,00 грн штрафу (а.с. 21-22).
3.1.6. 02.09.2025 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрив виконавче провадження з виконання наказу №54/60-Ю від 20.08.2025 про стягнення з ФОП Трофименко Д.С. на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 68000,00 грн штрафу (а.с. 19).
3.1.7. 15.09.2025 дежавний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завершив виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення 68000,00 грн у зв'язку з повним фактичним виконанням (а.с. 20).
3.1.8. За розрахунком позивача розмір пені становить 27540,00 грн за прострочення сплати штрафу на підставі норм частини 3 та 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 19.08.2025 до 14.09.2025 за 27 днів (68000,00 (сума штрафу) х 1,5 % (відсоток від суми штрафу відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") х 27 днів) (а.с. 3).
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. 17.04.2025 позивач прийняв рішення №54/32-р/к у справі №54/19-25, яким встановив порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, наклав на відповідача штраф у розмірі 68000,00 грн;
4.5.2. Відповідач рішення позивача не оскаржила та не виконала зобов'язання зі сплати штрафу у встановлений двомісячний строк;
4.5.3. строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати штрафу настав 18.08.2025;
4.5.4. прострочення виконання зобов'язання відповідача розпочалося 19.08.2025;
4.5.5. 20.08.2025 позивач прийняв наказ про примусове виконання рішення від 17.04.2025;
4.5.6. 22.08.2025 позивач звернувся до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення;
4.5.7. 02.09.2025 державний виконавець відкрив виконавче провадження;
4.5.8. 15.09.2025 державний виконавець завершив виконавче провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення;
4.5.9. За прострочення виконання зобов'язання зі сплати штрафу позивач нарахував відповідачу 27540,00 грн пені у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення за період з 19.08.2025 до 14.09.2025 за 27 днів.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основними завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
5.2. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п. 1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2); звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 15).
5.3. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про, зокрема, про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
5.4. Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: зокрема, визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
5.5. Органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення (частина 2 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції").
5.6. Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
5.7. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
5.8. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.
Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України (частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
5.9. Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
5.10. Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.
5.11. Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Зазначені в абзаці першому цієї частини накази мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина 9 Закону України "Про захист економічної конкуренції")
5.12. Згідно із частин 13, 14 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
5.13. Відповідно до абзацу першого частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
5.14. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу (абзац другий частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є прийняття позивачем рішення, яким встановило порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, наклало на відповідача штраф.
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов'язку сплатити штраф у встановлений строк.
6.3. Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Названий Закон не регулює цивільно-правові відносини. Аналогічна позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі №911/9/19 від 11.11.2019 (пункт 10.4).
6.4. Позивач надіслав відповідачу рішення, яким на відповідача наклав шраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
6.5. 12.05.2025 рішення відповідачу не вручене і повернуте позивачу з довідкою АТ "Укрпошта" за закінченням терміну зберігання.
6.6. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації) відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
6.7. 04.06.2025 інформація про прийняте рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2025 №54/32-р/к у справі №54/19-25 стосовно ФОП Трохименко Д.С. оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" №112 (8037).
6.8. Оскільки 14.06.2025 та 15.06.2025 - це вихідні дні, рішення позивача вважається врученим відповідачу 16.06.2025.
6.9. Штраф підлягає сплаті у двомісяничний строк з дня одержання рішення.
6.10. Строк виконання відповідачем зобов'язання зі сплати штрафу настав 18.08.2025, оскільки 16.08.2025 та 17.08.2025 - це вихідні дні.
6.11. Відповідач рішення позивача у двомісячний строк з дня його одержання до 18.08.2025 не виконав.
6.12. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
6.13. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
6.14. Штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
6.15. За невиконання рішення про накладення штрафу позивач нарахував та просив стятнувати з відповідача пеню.
6.16. Прострочення виконання зобов'язання відповідачем розпочалося з 19.08.2025.
6.17. 20.08.2025 позивач прийняв наказ про примусове виконання рішення від 17.04.2025 про стягнення з відповідача 68000,00 грн штрафу.
6.18. 22.08.2025 позивач пред'явив до примусового виконання наказ від 20.08.2025.
6.19. 15.09.2025 державний виконавець завершив виконавче провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.
6.20. За розрахунком позивача розмір пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати штрафу становить 27540,00 грн у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення за період з 19.08.2025 до 14.09.2025 за 27 днів (68000,00 грн (розмір штрафу, накладений рішенням від 17.04.2025 №54/32-р/к у справі №54/19-25) х 1,5 % (відсоток від суми штрафу відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") = 1020,00 грн х 27 (днів прострочення, зокрема за період з 19.08.2025 (наступний день після настання останнього дня для сплати штрафу) до 14.09.2025 (день, що передує дню закриттю виконавчого провадження) (а.с. 3).
6.21. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства.
6.22. Застосування позивачем до відповідача на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" заходів відповідальності у виді пені та штрафу не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать заходів цивільно-правової відповідальності. Такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2020 у справі №910/1548/19.
6.23. Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18).
6.24. Нарахування та стягнення пені, передбаченої частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій. Таку ж правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №914/607/17.
6.25. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 27540,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн на підставі платіжної інструкції від 21.10.2025 №555 (а.с. 6).
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Трофименко Діани Станіславівни задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Трофименко Діани Станіславівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) у дохід загального фонду Державного бюджету України (ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок (IBAN): UА70899998031304010б000023759, код класифікації доходів бюджету: 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції") 27540,00 грн (двадцять сім тисяч п'ятсот сорок гривень 00 копійок) пені.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Трофименко Діани Станіславівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037, адреса місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2, р/р UA178201720343100001000001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі по сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 16.01.2026.
Суддя А.І. Гладун