Справа № 715/2362/25
Провадження № 1-кс/715/36/26
17.01.2026 с-ще Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду клопотання слідчого відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025262020002635 від 24 липня 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідчий відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , переслідуючи прямий умисел, вступив у попередню злочинну змову з невстановленими на даний час слідством особами, з якими став на шлях вчинення умисного злочину, пов'язаного із незаконним переправленням осіб з числа громадян України, які бажали виїхати поза пунктом пропуску за межі території України.
У період часу з початку липня 2025 року по 23 липня 2025 року невстановлена особа підшукала двох чоловіків з числа громадян України, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме мешканця Івано-Франківської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мешканця м. Київ ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обумовивши спосіб незаконного переправлення через державний кордон України.
Виконуючи вказівки невстановленої особи, отримані за допомогою телефону, 6 липня 2025 року ОСОБА_9 самостійно прибув до м. Чернівці та поселився в готель «Преміум», що по вул. Головна, 124-Б, м. Чернівці, де очікував подальших лазівок. У свою чергу ОСОБА_8 23 липня 2025 року самостійно прибув до м. Чернівці, де по вул. Галицький шлях, 52А, у відповідності до раніше розробленого плану, його зустрів ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом арки Мazda 5, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Одразу після зустрічі ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 вказівку пригнутися в салоні автомобіля, щоб уникнути візуального виявлення правоохоронними органами, та перевіз до невстановленого місця на околиці м. Чернівці, де надав останньому вказівку очікувати в даному місці подальших інструкцій.
Після цього, 23 липня 2025 року близько 11 години ОСОБА_10 , керуючи транспортним засобом Мazda 5, д.н.з. НОМЕР_1 , прибув до готелю «Преміум» у м. Чернівці, в якому знаходився ОСОБА_9 , та зателефонував останньому, в ході розмови надавши вказівку виходити з приміщення готелю і сідати в автомобіль. Після того, як ОСОБА_9 сів у салон автомобіля, ОСОБА_5 розпочав рух в напрямку виїзду з м. Чернівці.
Рухаючись заданим маршрутом, ОСОБА_10 здійснив зупинку біля того місця, де він раніше висадив ОСОБА_8 , після чого подзвонив ОСОБА_8 та надав йому вказівку сідати до салону автомобіля. Після того, як ОСОБА_8 сів до салону автомобіля, ОСОБА_10 повідомив обом пасажирам про необхідність лягти в транспортному засобі на задні сидіння, щоб уникнути їх візуального виявлення, після чого продовжив рух автомобіля.
При цьому ОСОБА_10 , з метою уникнення виявлення ОСОБА_8 та ОСОБА_11 працівниками правоохоронних органів, здійснював рух автомобільною дорогою по маршруту через с. Годилів, с. Великий Кучурів, с. Тисовець, с. Червона Діброва, таким чином об'їхавши блок-пости Державної прикордонної служби, розташовані на інших автомобільних дорогах.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон, ОСОБА_10 після зупинки транспортного засобу у визначеному ним місці в межах с. Багринівка Чернівецького району Чернівецької області, надав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виходити з автомобіля та вказав подальший напрямок їх руху до місця незаконного перетину державного кордону України у бік Республіки Румунія, зазначивши при цьому, що рухатись потрібно залізничною колією, а сам поїхав у невідомому напрямку.
Пізніше того ж дня, близько 13 год. 50 хв. під час руху в напрямку 829 прикордонного знаку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на відстані 100 м від державного кордону України з Румунією затримано працівниками НОМЕР_2 прикордонного загону.
16 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Підозра ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого прикордонним загоном західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, протоколами допиту свідка, та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства та суду виникла необхідність в обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання лід вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , покладається запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у ного вчиненні), оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;
- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , оскільки він може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками;
- в разі перебування на волі ОСОБА_5 , згідно покладних на нього обов'язків будь-якого іншого більш м'якшого запобіжного заходу, у останнього існуватиме реальна здатність вчиняти нові злочини, оскільки він матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, крім нього організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду.
Відповідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільно небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, орган досудового розслідування та процесуальний керівник - прокурор вважають та переконані, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили суд обрати запобіжний не пов'язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.
При цьому підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував факту перевезення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кордону. При цьому вказав, що на його утримання є батьки похилого віку, а син на даний час проходить службу в ЗСУ.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.07.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 з відеозаписом, стенограмою допиту свідка, протоколом пред'явлення особи для впізнання, інформацією з листа НОМЕР_2 прикордонного загону про виконане доручення слідчого.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши надані докази, вважаю, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, дотичних до вчинення даного злочину.
Також існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 має відстрочку від мобілізації, надає послуги з перевезення пасажирів, а тому може, вчинити нові злочини, щодо надання засобів у незаконному перетину кордону.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші подібні злочини, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, який одружений, офіційно не працевлаштований, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вище викладені обставини справи, особу підозрюваного, його вік, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, слідчий суддя вважає за необхідним визначити розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України. При цьому з огляду на вищевказані обставини вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки такого підозрюваного як ОСОБА_5 за даних конкретних обставин буде застава в розмірі 100 000 гривень.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025262020002635 від 24 липня 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 17 березня 2026 року, взявши його під варту в залі суду.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з громадянами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є свідками по справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 17 березня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецькій слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: