Справа №523/11107/20
Провадження №1-кп/523/272/26
09 січня 2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеса ОСОБА_3
у присутності обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12020160490001835 від 4.06.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з середньою освітою, перебуваючої у цивільному шлюбі, працюючої неофіційно продавцем овочів, раніше судимої:
- 5.12.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
За змістом обвинувального акту зареєстрованої та проживаючої за адресом: АДРЕСА_1
у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 КК України, -
Встановив:
2.06.2020 року приблизно о 14:05 годині, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні магазину «Простор», належного ТОВ «Стиль Д», розташованому за адресом: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд.118, діючи повторно навмисно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись сприятливими умовами, будучи впевненою, що її дії залишаються непомітними для оточуючих, підійшовши до торгівельної вітрини, непомітно шляхом вільного доступу таємно викрала засіб для прання - гель-капсули «Tide Color» вартістю 369,65 грв., поклавши до свої сумки, після чого пройшовши повз каси магазину, не розрахувавшись за товар, покинула місце скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим завдавши ТОВ «Стиль Д» в особі представника потерпілого ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 369,65 гривень.
Крім того, 4.06.2020 року приблизно о 14:09 годині, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні магазину «Простор», належного ТОВ «Стиль Д», розташованому за адресом: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд.118, діючи повторно навмисно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись сприятливими умовами, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшовши до торгівельної вітрини, непомітно шляхом вільного доступу таємно викрала засіб для прання - 2 упаковки гель-капсули «Tide Color» вартістю 369,65 грв. кожна, після чого пройшовши повз каси магазину, не розрахувавшись за товар, покинула місце скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим завдавши ТОВ «Стиль Д» в особі представника потерпілого ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 739,30 гривень.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що влітку 2020 року у денний час доби, точну дату не пам'ятає, зайшла в магазин «Простор», який розташований по вул. Семена Палія у м. Одеса, на неї ніхто не звертав уваги, поряд нікого не було, з вітрини взяли пральний засіб у капсулах, поклала до своєї сумки та вийшла з магазину, не розрахувавшись за товар. Через декілька днів, зайшла до того ж самого магазину, взяла з полиці два пральних порошки, поклала в сумку та покинула приміщення разом з викраденим товаром, який в подальшому продала, отримані кошти витратила на власні потреби.
Вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, дала покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, не оспорюючи кваліфікацію дій, запевняючи, що виправилася, більше до кримінальної відповідальності не притягувалася, нічого подібного вчиняти не буде. Додатково на запитання прокурора вказала, що єдиного запланованого умислу на вчинення крадіжки у неї не було, так вийшло, що два рази викрала з одного того ж самого магазину, скориставшись сприятливими умовами, так як продавці-дівчата не дивилися в її сторону, вона безперешкодно вийшла з магазину з викраденим майном.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілої, свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінальних правопорушень в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 за сукупності тотожних епізодів від 2.06.2020р., 4.06.2020р. своїми діями скоїла умисні кримінальні правопорушення, передбачені ст.185 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
У ході судового засідання прокурор ОСОБА_6 висловила позицію щодо доцільності закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, вказуючи, що інкриміновані обвинуваченій діяння підлягають декриміналізації, так як сума спричиненого збитку складає 369,65 гривень та 739,30 гривень, тому у зв'язку зі внесеними змінами до законодавства кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 підлягає закриттю.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні приєдналася до думки прокурора та просила закрити кримінальне провадження.
Представник потерпілого ТОВ «Стиль Д» магазину «Простор» у судове засідання не з'явилася, в матеріалах кримінального провадження міститься заява про розгляд справи без її участі, цивільний позов до обвинуваченої не пред'явлений.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження за наступного.
Вирішуючи питання щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд враховує приписи ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом яких кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч.4 ст.5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Статтею 58 Конституції закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 9.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тобто з 9.08.2024 року змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
При цьому, за приписами п.5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, п.п.169.1.1 ст.169 Податкового кодексу України вказано, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Тобто, неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1051 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів відповідно 2102 гривень.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, який набрав чинності 9.08.2024 року, збільшена сума, з якої особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Вищезазначений Закон покращує юридичне становище особи, поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності, внесені законодавцем зміни скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду за №0306/7567/12 від 13.01.2021 року, а саме в контексті питання застосування закону до осіб, що вчинили крадіжку майна від 302 грв. до 3028грв., в якій викладено, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.
Відповідні висновки також викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7.10.2024 року у справі №278/1566/21.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В пунктах 1-2 ч.2 ст.284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст.284 КК України, якщо обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Відповідно до абз. 5 ч.7 ст.284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
За змістом вимог ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо підчас здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляді, запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 грн, а 50% від його розміру становили 1051 грн. З огляду на зміст положень КК України та Закону №3886-IX на момент вчинення особою злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2102 грв.
Як встановлено зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 2.06.2020 року крадіжки з магазину «Простор» загальною вартістю 369,65 гривень, та 4.06.2020 року розмір спричиненої матеріальної шкоди складає 739,30 гривень, загальна сума завданого збитку становить 1108,95 гривень та її дії кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що відповідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 за вищевказаними епізодами викрадене майно на суму, що станом на день розгляду провадження судом встановлена адміністративна відповідальність, оскільки Законом №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 9.08.2024 року підвищилась межа вартості викраденого майна, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, суд дійшов до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні, речові докази не долучалися.
Також суд приймає до уваги ту обставину, що в рамках даного кримінального провадження за №12020160490001835 від 4.06.2020 року під час судового провадження відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає.
Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч.4 ст.38 КУпАП зі змінами та доповненнями внесеними згідно Закону №3886-ІХ від 18.07.2024 року, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 51 цього Кодексу може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Положеннями ч.8 ст.38 КУпАП регламентовано, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, ст.ст.285-288, 369-372, 394-395, 479-2 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання сторони обвинувачення про закриття кримінального провадження за №12020160490001835 від 4.06.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Кримінальне провадження за №12020160490001835 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4.06.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України - закрити у зв'язку з декриміналізацією злочинів за підстав викладених в мотивувальній частині ухвали відповідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Копію ухвали направити до уповноваженого органу Національної поліції, а саме до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для відома та подальшого прийняття відповідного рішення у порядку КУпАП про притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі встановлення наявних підстав.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_8