Справа № 991/4179/25
Провадження № 1-кп/991/63/25
13 січня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
У Вищому антикорупційному суді на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подав суду 29.12.2025 клопотання, у якому просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 у справі № 991/5844/24, на мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 .
Клопотання мотивує тим, що накладений ухвалою слідчого судді арешт шляхом позбавлення права користування та розпорядження вказаним мобільним телефоном, належним ОСОБА_8 , є незаконним та необґрунтованим, а потреби у вжитті такого заходу забезпечення кримінального провадження немає.
04.07.2024 детективи провели невідкладний обшук у готельному номері - кімнаті № НОМЕР_2 у готелі, що розміщений за адресою: АДРЕСА_3. Однак мобільний телефон був виявлений на декоративному навісі, що розташований перед входом у готель та на відстані близько трьох метрів від тераси номера. ОСОБА_8 повідомив, що це його мобільний телефон. Ухвалою слідчого судді від 08.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання детектива від 05.07.2024 про обшук у зазначеному раніше готельному номері. Також 04.07.2024 детективи провели огляд місцевості - території реабілітаційного санаторію, під час якого вилучили мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 . У протоколі огляду зазначено, що під час обшуку в готельному номері, який займав ОСОБА_8 , детективами з тераси вказаної кімнати виявлено на декоративному навісі мобільний телефон.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 за клопотанням детектива від 05.07.2024 надано дозвіл на проведення огляду місцевості на території реабілітаційного санаторію, який є частиною цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2318599246101), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з метою виявлення мобільного телефону Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 .
Захисник вважає, що 08.07.2024 постановлена ухвала, яка не передбачена КПК України (ч. 3 ст. 233) та яка не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки є незаконною та постановленою з істотним порушенням КПК України.
Ухвала від 11.07.2024, якою накладено арешт на мобільний телефон, постановлена з істотним порушенням кримінального процесуального закону на підставі ухвали ВАКС від 08.07.2024. Так, ураховуючи, що ухвалою від 08.07.2024 відмовлено в наданні дозволу на обшук готельного номера, у зв'язку з чим за правилами ч. 3 ст. 233 КПК України отримані під час невідкладного обшуку 04.07.2024 докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню, що виявленню мобільного телефону сприяла інформація, отримана під час обшуку, слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання детектива від 05.07.2024 про проведення огляду. Також вважає, що ухвалою від 08.07.2024, зважаючи на наявність у резолютивній частині стоку її дії - одного місяця з дня її постановлення, надано детективам дозвіл проведення огляду в майбутньому, а не легалізовано вже проведений огляд на території реабілітаційного санаторію.
За наведених обставин належний ОСОБА_8 мобільний телефон вилучено під час огляду з порушенням норм КПК України та на нього не могло бути накладено арешт.
Арешт на мобільний телефон накладений з огляду на висновок, зроблений слідчим суддею, що на пристрої могла зберегтись інформація, що має значення для цього кримінального провадження, адже орган досудового розслідування зафіксував, що ОСОБА_8 надсилав ОСОБА_12 список підшуканих кандидатів на посади керівника митниці.
В ухвалі про арешт майна не зазначено, яка саме інформація в телефоні може бути використана як доказ в кримінальному провадженні 52023000000000303 від 11.07.2023. Це майно не могло бути визнане речовим доказом згідно зі ст. 98 КПК України, тобто не виконуються умови ч. 3 ст. 170 КПК України та, відповідно, до цієї речі не може бути застосовано п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України про накладення арешту з метою збереження речових доказів.
Постанова детектива від 05.07.2024 про визнання майна речовими доказами не містить обґрунтування, за якими з критеріїв норми ч. 1 ст. 98 КПК України майно визнано речовим доказом. Вважає, що постанова про визнання майна речовим доказом є формальною дією, направленою органом досудового розслідування на створення уявлення законності підстав для арешту майна. Суд не надав правову оцінку вказаній постанові на предмет її законності та обґрунтованості.
11.07.2024 ухвалою слідчого судді було накладено арешт на мобільний телефон з метою збереження речового доказу. Однак станом на день подання цього клопотання: експертне дослідження для подолання системи логічного захисту мобільного телефону, незважаючи на значний проміжок часу, що минув з моменту накладення арешту, не проведено; як наслідок мобільний телефон не розблокований; за півтора роки сторона обвинувачення не надала жодного доказу, що мобільний телефон зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено 21.11.2024, обвинувальний акт скеровано до суду, а провадження з червня місяця 2025 року перебуває на стадії судового розгляду. Сторона обвинувачення вже вичерпала усі можливості використання телефону як об'єкта експертного дослідження, при цьому самостійно не ініціювала перед судом експертизу чи дослідження щодо мобільного телефону Iphone 15 Pro Max.
Станом на дату подання клопотання, через майже півтора роки з моменту накладення арешту на майно, вказана вище мета не реалізована, а сторона обвинувачення не довела об'єктивної необхідності продовження арешту.
Тривале збереження арешту мобільного телефону вийшло за межі принципу пропорційності та не відповідає завданням кримінального провадження, оскільки слідчих чи процесуальних дій з ним більше не передбачається. Фактична бездіяльність сторони обвинувачення щодо телефону свідчить про відсутність подальшої потреби в його арешті, а продовження такого обмеження створює необґрунтоване та надмірне втручання у право власності та приватне життя.
На переконання захисника, за наведених обставин підстави для арешту майна, визначені ухвалою, об'єктивно відпали, у зв'язку з чим арешт підлягає скасуванню, а майно - поверненню законному володільцю.
Позиції сторін у судовому засіданні
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали подане клопотання і просили скасувати арешт на належний останньому мобільний телефон.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника, оскільки за час досудового розслідування мобільний телефон не був розблокований, тому не може бути використаний як доказ під час судового розгляду.
Мотиви та висновки суду
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
У абзаці другому ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із копіями окремих матеріалів досудового розслідування, які надав захисник ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023 детективи НАБУ 04.07.2024 провели невідкладний обшук у готельному номері - кімнаті 523, яким користувався ОСОБА_8 , у готелі багатофункціонального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що є частиною реабілітаційного санаторію, розміщеного за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обшуку нічого не вилучили, однак з його тераси виявили, що на декоративному навісі, що розташований перед входом у готель, приблизно за три метри від тераси номеру, знаходився мобільний телефон, що, зі слів ОСОБА_8 , належить йому. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 у справі № 991/5801/24 відмовлено в задоволенні клопотання детектива від 05.07.2024 про надання дозволу на обшук зазначеного готельного номера.
Також 04.07.2024 детективи НАБУ провели без попереднього отримання ухвали слідчого судді огляд місцевості на території реабілітаційного санаторію в багатофункціональному комплексі «Emily Resort», під час якого відшукали та вилучили мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 . Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 08.07.2024 у справі № 991/5841/24 задоволене клопотання детектива НАБУ та надано дозвіл на проведення огляду місцевості на території реабілітаційного санаторію, який є частиною цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з метою виявлення мобільного телефону Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 . В ухвалі зазначено, що вона діє протягом одного місяця з дня її постановлення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 у справі № 991/5844/24 накладено арешт шляхом позбавлення права користування та розпорядження мобільним телефоном Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 . Арешт накладено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, з огляду на те, що мобільний телефон ОСОБА_8 використовував для спілкування з іншими особами з питань, пов'язаних із вчиненням розслідуваного кримінального правопорушення та надсилання ОСОБА_12 списку підшуканих кандидатів на посаду керівника митниці, тому на ньому могла зберегтись інформація, що має значення для кримінального провадження. Телефон захищений системою логічного захисту, подолання якої можливе лише спеціалістом в лабораторних умовах.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 - без змін.
У відповідь на клопотання про повернення майна прокурор групи прокурорів ОСОБА_13 листом від 04.12.2025 повідомив захисника ОСОБА_14 про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_8 перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду, триває стадія дослідження доказів сторони обвинувачення. З посиланням на передбачені КПК України норми, що визначають порядок скасування арешту майна, прокурор зазначив, що не має права на стадії судового розгляду вирішувати питання повернення майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, у зв'язку з чим не вбачав під став для задоволення клопотання захисника.
У ч. 1, 2 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку необхідності забезпечити збереження речових доказів, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто закріпленим у цій статті критеріям речових доказів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтвердив, що на цей час арештований мобільний телефон не розблокований.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023 закінчене 09.05.2025, коли обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_4 прокурор направив до Вищого антикорупційного суду для здійснення розгляду. Тобто 09.05.2025 закінчилась стадія досудового розслідування, під час якої сторона обвинувачення у способи, передбачені ч. 2 ст. 93 КПК України, мала повноваження збирати докази шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як стверджує у клопотанні захисник ОСОБА_9 щодо вилученого та арештованого мобільного телефону стороні захисту не відомо про призначення та проведення стороною обвинувачення експертизи для подолання системи логічного захисту та огляду інформації, яка зберігається в ньому. Прокурор не спростував таке твердження та не надав суду матеріалів досудового розслідування, які би підтверджували вжиття стороною обвинувачення заходів для дослідження телефону на предмет наявності в ньому відомостей, що мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені обставини, а саме: перебування належного ОСОБА_8 мобільного телефону у володінні сторони обвинувачення в період з 04.07.2024 до 13.01.2026, тобто вже понад півтора роки; відсутність відомостей про проведення із цим мобільним телефоном слідчих дій (призначення і проведення комп'ютерно-технічної експертизи цього телефону) та, відповідно, підтвердження того, що на мобільному телефоні міститься інформація, яка може бути використана у кримінальному провадженні для доказування передбачених у ч. 1 ст. 91 КПК України обставин, - суд дійшов висновку про те, що подальше застосування арешту не сприяє виконанню завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, та не здатне забезпечити виконання завдання, про яке йшлося під час накладення арешту (необхідність збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення), у зв'язку з чим потреба в подальшому застосуванні арешту цього мобільного телефону відпала.
Щодо доводів клопотання захисника про те, що ухвалою слідчого судді від 11.07.2024 у справі № 991/5844/24 арешт було накладено необґрунтовано, суд зазначає таке.
Як вказано вище, питання про законність та обґрунтованість накладення ухвалою слідчого судді арешту на мобільний телефон було предметом апеляційного оскарження захисником ОСОБА_9 та розгляду судом апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні апеляційної скарги.
У цій ухвалі суд вже дійшов висновку про наявність підстави для скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_8 .
Після вилучення мобільного телефону під час огляду детективами НАБУ місцевості 04.07.2024 та накладення арешту на нього, що мало наслідком тривале перебування мобільного телефону у володінні органу досудового розслідування, сторона обвинувачення не здобула з нього доказів щодо винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення.
За таких умов, на переконання суду, відсутня необхідність у дослідженні та перевірці доводів захисника про необґрунтованість накладеного арешту на мобільний телефон.
На підстав наведеного вище, керуючись ст. 174, 333, 350, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 від 19.12.2025 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 у справі № 991/5844/24, на мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1