Справа №: 398/6869/25
провадження №: 3/398/62/26
Іменем України
"14" січня 2026 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 485613 від 17 жовтня 2025 року 09 жовтня 2025 року о 11 год. 44 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, автодорога М30, 798 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився відповідно до встановленого законодавством порядку в КП ЦМЛ м. Олександрії та підьверджується висновком № 51 від 15.10.2025 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду, не повідомив про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надав, з метою виконання завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо своєчасного з'ясування обставин кожної справи, враховуючи принцип розумності строків розгляду справ судом, на який покладено обов'язок швидкого здійснення правосуддя, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Всі обставини правопорушення та елементи його складу правопорушення повинні встановлюватися та перевірятися доказами, наданими до суду, в ході її судового розгляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке має кваліфікуючу ознаку - повторність протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
До протоколу додано довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП 08 серпня 2024 року. Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 485613 від 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 09 жовтня 2025 року керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння та його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП як повторне протягом року його вчинення. Отже, з наданих суду матеріалів встановлено, що правопорушення вчинено ОСОБА_1 після спливу однорічного строку з дня вчинення попереднього правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відтак у його діях відсутня повторність як обов'язкова кваліфікуюча ознака інкримінованого правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень.
Отже, факт вчинення особою діяння, що містить склад відповідного адміністративного правопорушення, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органами патрульної поліції.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, суддя вважає, що матеріалами справи не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, КУпАП визначає відсутність у діянні складу (сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключає провадження у справах про адміністративні правопорушення (ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП).
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 130, ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десять днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя І.П. Шинкаренко