вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/35/26
381/362/23
12 січня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111310000165 від 24.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3, 5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 367 КК України,
встановила:
до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майнау кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111310000165 від 24.01.2023 року.
Клопотання обгрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «Будівельна компанія «Форум», привласнив та розтратив грошові кошти бюджету Чабанівської селищної ради Київської області на загальну суму 2 871 387, 44 грн, що відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України вважається особливо великими розмірами.
07.01.2026 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру - у привласненні та розтраті чужого майна, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Пркурор в клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, покарання за яке передбачає конфіскацію майна.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , останній є власником:
-1/1 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:04:006:0228, площею 0,0643 га, цільового призначення для колективного садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ціна нерухомого майна встановлена у договорі 64 062,00 грн.;
-1/1 частки об?єкту житлової нерухомості, а саме квартири, загальною площею 38.2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , ціна нерухомого майна не вказана;
-1/1 частки гаражного приміщення, загальною площею 17.40 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю нерухомого майна 11 385 грн.
Крім цього ОСОБА_4 є керівником ТОВ «Будівельна компанія «Форум»(ЄРДПОУ 33296987) статутний капітал якого складає 26 200 гривень, де ОСОБА_4 має розмір частки статутного капіталі у сумі 6 550 гривень.
Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження щодо підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, майно якого за вироком суду може бути конфісковане, можливість відчуження ним вказаного майна є обґрунтованою.
З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
За таких умов, заявлена мета (забезпечення конфіскації майна як виду покарання) може бути досягнута через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав з підстав у ньому наведених та просив суд його задовольнити.
Власник майна та його захисник в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, щодо задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У даному випадку метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тобто конфіскація майна передбачена у санкції відповідної статті як обов'язкове додаткове покарання, а тому, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд повинен буде застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
За вимогами п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, підставою застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації, є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 10 статті 170 КПК України встановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
Накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особи, яка є власником такого майна, а також необхідність забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. За таких обставин, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
Крім цього слід відзначити, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
За таких обставин, обмеження, яких зазнає підозрюваний, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.
Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 131, 132, 171-173, 309, 368-372 КПК України, слідчий суддя, -
постановила:
Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111310000165 від 24.01.2023 року, - задовольнити.
Накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомості, у тому числі, на:
-1/1 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:04:006:0228, площею 0,0643 га, цільового призначення для колективного садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ціна нерухомого майна встановлена у договорі 64 062,00 грн.;
-1/1 частки об?єкту житлової нерухомості, а саме квартири, загальною площею 38.2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , ціна нерухомого майна не вказана;
-1/1 частки гаражного приміщення, загальною площею 17.40 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю нерухомого майна 11 385 грн.
-на корпоративні права ТОВ «Будівельна компанія «Форум» (ЄРДПОУ 33296987), статутний капітал якого складає 26 200 гривень, де ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 має розмір частки в статутного капіталі у сумі 6 550 гривень, та зміни складу засновників, учасників, кінцевих бенефіціарів та зміни відомостей про засновників, учасників, кінцевих бенефіціарів.
Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань здійснювати державну реєстрацію змін складу засновників, учасників, кінцевих бенефіціарів та змін відомостей про засновників, учасників, кінцевих бенефіціарів ТОВ «Будівельна компанія «Форум» (ЄРДПОУ 33296987), юридична адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 16а, офіс 99.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1