Єдиний унікальний номер: 379/1698/25
Провадження № 1-кс/379/2/26
15 січня 2026 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши з власної ініціативи без повідомлення учасників справи питання про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 від 07 січня 2026 року за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого від 30.12.2025 про закриття кримінального провадження №12024116290000174, внесеного до ЄРДР 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 3 ст. 358 КК України,
07.01.2026 слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 постановив ухвалу якою відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 , поданої через представника - адвоката ОСОБА_3 , на постанову слідчого від 30.12.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024116290000174, внесеного до ЄРДР 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 3 ст. 358 КК України.
В подальшому, слідчим суддею установлено, що у вступній та резолютивній частині вищезазначеної ухвали на аркуші 1 та аркуші 8 було допущено описку, а саме на аркуші 1 в реченні «…на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.12.2020 року», замість вірного «на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.12.2025 року», а також правильним написання на аркуші 8 ухвали у першому абзаці резолютивної частини «… на постанову від 30.12.2025 року» замість не вірного « … на постанову від 30.12.2020 року».
Указана описка підлягає виправленню судом в порядку ст. 269 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
За змістом ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.
У даному випадку суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть постановленої ухвали та для її виправлення немає необхідності заслуховування доводів учасників справи.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу ( помилка у правописі, розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Виходячи з позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Як наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20).
Враховуючи вищевикладене, висновую про необхідність у виправленні описки в ухвалі слідчого судді, оскільки при винесенні ухвали від 07.01.2026 у вступній та резолютивній частині допущено описку, що може негативно вплинути на можливість її застосування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-261, 269, 352-354 ЦПК України, суд
Виправити описку в ухвалі cлідчого судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 від 07 січня 2026 року за скаргою ОСОБА_2 , на постанову слідчого від 30.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12024116290000174, внесеного до ЄРДР 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 3 ст. 358 КК України.
Вважати правильним написання у вступній та резолютивній частині ухвали слідчого судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 від 07 січня 2026 року за скаргою ОСОБА_2 , на постанову слідчого від 30.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12024116290000174, внесеного до ЄРДР 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 3 ст. 358 КК України на аркуші 1 ухвали в реченні «…на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.12.2025 року», замість не вірного «…на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.12.2020 року», а також на аркуші 8 ухвали у першому абзаці резолютивної частини правильно «… на постанову від 30.12.2025 року» замість не вірного « … на постанову від 30.12.2020 року».
В решті ухвалу залишити без змін.
Ця ухвала є невід'ємною частиною ухвали cлідчого судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 від 07 січня 2026 року за скаргою ОСОБА_2 , на постанову слідчого від 30.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12024116290000174, внесеного до ЄРДР 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 3 ст. 358 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.01.2026.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області ОСОБА_4