Справа № 358/840/24 Провадження № 2/358/43/26
16 січня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
позивачів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
представника позивачів ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Богуславська міська рада Обухівського району Київської області, про встановлення земельного сервітуту, -
Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просять:
- встановити безстроковий безоплатний сервітут щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером: 3220010100:01:005:1104, яка перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» з метою проїзду автотранспортом до будинків за номерами 9, АДРЕСА_1 та до господарських будівель та споруд, які належать позивачам на праві власності;
- зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» демонтувати встановлену ними огорожу по периметру земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки: 3220010100:01:005:1104, для забезпечення проїзду до будинків за номерами АДРЕСА_2 та до господарських будівель та споруд, які належать позивачам на праві власності.
Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 і ОСОБА_2 є власниками житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , є власниками житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
До 2001 року зазначений будинок належав Богуславському держлісгоспу.
Рішенням Богуславської міської ради Київської області від 03.10.2014 № 963- 47-У1, земельна ділянка площею 0,1000 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3220610100:01:005:1096, що за адресою: АДРЕСА_3 , була передана безоплатно у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , що підтверджується архівним витягом, витягом з Державного реєстру речових прав, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Зазначену земельну ділянку було поділено між власниками будинків з визначенням часток, що підтверджується договором про визначення часток та поділ земельної ділянки.
18.09.2014 Богуславська районна державна адміністрація Київської області видала розпорядження №386 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ДП «Богуславське лісове господарство», яким надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг та передачі її у постійне користування на території АДРЕСА_4 під приміщеннями гаражів лісгоспу.
Розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації Київської області від 10.02.2015 № 46 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в постійне користування державному підприємству «Богуславське лісове господарство» земельну ділянку загальною площею 0,0942 га для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг за рахунок земель державної власності по вулиці Інтернаціональна в межах міста Богуслав Київської області, кадастровий номер земельної ділянки: 3220010100:01:005:1104, що підтверджуються проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Державному підприємству «Богуславське лісове господарство» для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких додаються.
При цьому, між земельною ділянкою, яка перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» як правонаступника усіх майнових прав Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» та належними позивачам на праві власності домоволодіннями існує прохід шириною 2,8 метри.
До 2023 року позивачі безперешкодно користувались земельною ділянкою кадастровий номер: 3220010100:01:005:1104, яка перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» як правонаступника усіх майнових прав Державного підприємства «Богуславське лісове господарство», але не мали можливості проходом шириною 2,8 метри завезти до своїх будинків будівельні матеріали для проведення ремонту будинків та господарських споруд, не мали можливість завезти чи вивезти меблі, завезти городину до погребів, до будинків не може під'їхати машина швидкої допомоги, не може під'їхати пожежна машина на випадок виникнення надзвичайної ситуації. Тому користування земельною ділянкою, яка перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» як правонаступника усіх майнових прав Державного підприємства «Богуславське лісове господарство», позивачам є необхідним.
В 2023 році Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» як правонаступника усіх майнових прав Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» розпочало будівництво паркану по периметру земельної ділянки, яка перебуває в їхньому постійному користуванні, що створило перешкоди у користуванні їхньою власністю: житловими будинками, гаражами, сараями, погребами тощо. Тому, з метою усунення перешкод у користуванні власністю позивачі звертались з письмовими зверненнями до Обухівської районної державної адміністрації, Богуславської міської ради, Головного управління ДСНС України у Київській області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство», на які отримали відповідь і дійшли висновку про необхідність звернення до суду на встановлення в судовому порядку земельного сервітуту.
Представник відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Старенький С.М. подав до суду відзив на позову заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення обгрунтував тим, що ДСГП «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» як правонаступник усіх майнових прав ДП «Богуславське лісове господарство» використовує у своїй господарській діяльності земельну ділянку державної форми власності, площею 0,0942 га. з кадастровим номером 32206101100:01:005:1104, призначення якої - для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . На суміжних земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 розташовані нині приватні домоволодіння, які раніше належали та обліковувались на балансі ДП «Богуславський лісгосп». Тривалий час відповідач безумовно дозволяв позивачам користуватись спірною земельною ділянкою, однак з часом вони почали нехтувати усними домовленостями та облаштували земельну ділянку лісогосподарського підприємства для задоволення власних побутових потреб, зокрема зберігали на її території особисті речі, паркували власні транспортні засоби. Крім цього, неодноразово було помічено, що на територію цієї земельної ділянки, окрім власників суміжних земельних ділянок, заїжджали й інші невстановлені особи, які також використовували цю землю як парковку для своїх автомобілів, а тому з метою захисту земельної ділянки, наданої уповноваженим на те органом для лісогосподарських потреб, адміністрацією філії «Богуславське лісове господарство» було вирішено розпочати будівельні роботи щодо її огородження задля унеможливлення візитів на її територію сторонніх осіб, проникнення та посягання зловмисниками на майно лісогосподарського підприємства. Задля забезпечення дотримання прав суміжних землевласників та норм містобудування, до початку безпосередніх будівельних робіт представниками філії залучалися сертифіковані інженери-землевпорядники для визначення точних координат поворотних точок земельної ділянки.
Від початку будівельних робіт власники сусідніх домоволодінь постійно перешкоджають представникам філії завершити встановлення паркану, аргументуючи свої дії тим, що встановлення огорожі позбавляє їх доступу до своїх господарських будівель та споруд. Однак ці звинувачення є безпідставними, оскільки між встановленим парканом та домоволодіннями ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 є відстань для вільного проходу до свого майна шириною 2,8 м., що не суперечить нормам містобудування. Також адміністрацією філії «Богуславське лісове господарство» надається сусідам безперешкодний в'їзд через свою територію до власних гаражів, але за умови після руху транспорту закривати ворота. Незважаючи на запропоновані умови співпраці, суміжні землевласники розмістили на території лісогосподарського підприємства власний транспорт, який заважає завершенню будівельних робіт, тим самим перешкоджаючи філії «Богуславське лісове господарство» у повній мірі використовувати своє право користування земельною ділянкою, яке також включає в себе обов'язок його захисту від протиправних посягань інших та використання виключно за цільовим призначенням. Як зазначено вище, землекористувач не забороняв власникам суміжних земельних ділянок використовувати свою територію для проїзду до їх гаражів, однак заперечував аби будь-які інші особи мали доступ до земельної ділянки підприємства. Від моменту виникнення спірної ситуації й до сьогодні позивачі мають безперешкодний доступ до своїх гаражів, що підтверджується фотознімками, поданими ними ж до позовної заяви та доданими нами до цього пояснення. Будуючи паркан, відповідач враховував інтереси позивачів, а тому навпроти кожного виїзду до їхніх гаражів облаштував місце для воріт, якими б позивачі користувались аби загнати машину в гараж, тобто встановлений паркан не с «глухим» та не обмежує права позивачів у доступі до свого майна. Такий фактичний порядок користування позивачами земельної ділянки Лісогосподарського підприємства встановлює обмеження лише для відповідача, оскільки позивачам надана можливість вільного проїзду до належних їм гаражів, яким вони щоденно користуються, а відтак описані у позовній заяві права позивачів не порушуються. Однак автомобілі позивачів частково заїжджають в облаштовані відповідачем спеціально для них ворота, проте зупиняються та не заїжджають безпосередньо у власні гаражі, про обмежений доступ до яких позивачі посилаються як підставу для звернення до суду, а тому звертає увагу суду, що у спорі про встановлення земельного сервітуту належить з'ясовувати, з яких причин позивачі не можуть використовувати належне їм майно, оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо буде з'ясовано, що неможливість використання майна зумовлена діями самих позивачів.
Щодо посилань позивачів на порушення філією пожежної та техногенної безпеки під час будівництва паркану, то вони спростовуються відповіддю ГУ ДСНС України у Київській області від 12.12.2023 №5601-10221/561, якою стверджується, що навіть з урахуванням встановленої огорожі під'їзд до сусідніх домоволодінь є вільним та має необхідну територія для заїзду, виїзду, розвороту рятувального автомобіля, а отже в матеріалах відсутні будь-які докази того, що відсутність сервітуту перешкоджає тій чи іншій екстреній службі виконати поставленні їй завдання. Крім того, аналізуючи колективне звернення позивачів від 14.11.2023 до Богуславського міського голови та відповідь виконавчого комітету Богуславської міської ради від 20.11.2023 №03-09/3499/2023 щодо надходження від філії заяв про початок будівництва, повідомляє, що постановою КМУ від 07.06.2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво. Таким чином позивачі приховали від суду фактичні обставини справи, які мають вагоме значення. Позивачі зазначають, що паркан перешкоджає проходу до їх будинків, однак вони притаїли той факт, що будинок розташований так, що є можливість під'їзду до нього з іншої сторони вулиці, що підтверджується доданими фотознімками, з яких видно, що вхід до будинковолодінь позивачів з іншого боку облаштований та є таким, яким вони постійно користуються. Також на фото видно, що в свій час велися роботи щодо облаштування ще одного виходу на іншу сторону вулиці, оскільки вже встановлені вхідні двері, що дає підстави стверджувати, що планування дозволяє виконання завершені позивачами ми відповіді надати не можемо.
Таким чином доводи позивачів щодо необхідності встановлення сервітуту зводяться виключно до забезпечення їм певного рівня комфорту в користуванні своїм майном, а саме зупинки власного транспорту, а не реальної необхідності, оскільки підкріпленої доказами неможливості користування своїм майном, що слугувало б підставою для встановлення сервітуту позивачами не наведено. Тобто позивачами не доведено, що встановлений на законних підставах відповідачем паркан створює їм перешкоди у використанні та обслуговуванні власного майна, а та обставина, що спірна земельна ділянка використовується позивачами як заїзд в гараж, сама по собі не може бути підставою для встановлення земельного сервітуту.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 4 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 9 жовтня 2024 року задоволено клопотання позивачів та призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 26 листопада 2024 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року судовим експертам направлено додаткові матеріали для проведення судової експертизи та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року провадження у справі поновлено у зв'язку із надходженням висновку експертів та призначено судове засідання.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 28 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, враховуючи висновок судової земельно-технічної експертизи просили встановити земельний сервітут на частину земельної ділянки згідно запропонованого експертами варіанту №3.
Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, про час, день та місце розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник відповідача Коляда М.Ю. проти задоволення позову заперечувала.
Представник третьої особи - Богуславської міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с.17-24).
ОСОБА_6 і ОСОБА_2 є власниками житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 25-31, 44-53).
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є власниками житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 68-77).
Рішенням Богуславської міської ради Київської області від 03.10.2014 № 963- 47-У1, земельна ділянка площею 0,1000 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3220610100:01:005:1096, що за адресою: АДРЕСА_3 , була передана безоплатно у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , що підтверджується архівним витягом, витягом з Державного реєстру речових прав, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а.с. 89-91).
Зазначену земельну ділянку було поділено між власниками будинків з визначенням часток, що підтверджується договором про визначення часток та поділ земельної ділянки від 9 січня 2023 року (т. 1 а.с. 39).
18.09.2014 Богуславська районна державна адміністрація Київської області видала розпорядження №386 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ДП «Богуславське лісове господарство, яким надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг та передачі її у постійне користування на території АДРЕСА_4 під приміщеннями гаражів лісгоспу (т. 1 а.с. 109 зі з/б).
Розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації Київської області від 10.02.2015 № 46 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в постійне користування державному підприємству «Богуславське лісове господарство» земельну ділянку загальною площею 0,0942 га для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг за рахунок земель державної власності по вулиці Інтернаціональна в межах міста Богуслав Київської області, кадастровий номер земельної ділянки: 3220010100:01:005:1104, що підтверджуються проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Державному підприємству «Богуславське лісове господарство» для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких додаються (т. 1 а.с. 106-109).
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником усіх майнових прав Державного підприємства «Богуславське лісове господарство», і за ним закріплено майно, яке на праві власності або на праві користування належало бувшому ДП «Богуславський лісгосп», зокрема й земельна ділянка з кадастровим номером: 3220010100:01:005:1104 (т. 1 а.с. 181-199).
В судовому засіданні встановлено, що в 2023 році Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство» як правонаступника усіх майнових прав Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» розпочало будівництво паркану по периметру земельної ділянки, яка перебуває в їхньому постійному користуванні, що створює згідно пояснень позивачів, перешкоди у користуванні їхньою власністю: житловими будинками, гаражами.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачі зверталися із клопотаннями про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку до Обухівської районної державної адміністрації, Богуславської міської ради, Головного управління ДСНС України у Київській області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство», однак звернення не вирішили питання встановлення земельного сервітуту (т. 1 а.с. 92-103).
Також судом досліджено висновок експертів за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи №11012/24-41 від 15.10.2025, проведення якої було ініційовано стороною позивачів.
Так, на вирішення експертизи було поставлено питання: чи можливий проїзд до будинків, господарських будівель та споруд за номерами АДРЕСА_2 , які належать позивачам, без встановлення земельного сервітуту, якщо неможливий, то які варіанти технічно можливі для встановлення сервітуту для проїзду до вищевказаних будинків, господарських будівель та споруд, якщо таких варіантів декілька, то який із варіантів є найменш обтяжливим для відповідача.
Експертами надано висновок, що під'їзд до будинків за номерами 9, АДРЕСА_1 , які належать позивачам, можливий з вулиці Освіти, також наявний прохід з пров. Возз'єднання шириною від 1,21 м. до 2,97 м. до господарський будівель за адресою АДРЕСА_6 літ Б1, Д1, які належать позивачам у справі, наявний прохід з провулку Возз'єднання шириною від 1,21 м. до 3,95 м.
Під'їзд до господарських будівель технічно неможливий без встановлення сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220610100:01:005:1104, оскільки існуюча ширина між парканами (від 1,21 м. до 3,95 м.) та радіус заокруглення (менше 6 м.) недостатні для організації під'їзду до господарських будівель та споруд відносно існуючих парканів та вулиць.
Також експертами запропоновано три варіанти встановлення сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220610100:01:005:1104 для проїзду до господарських будівель за адресою: АДРЕСА_3 літ. В1, буд. 9-А літ.Г1, буд. 9-Б літ. Б1, Д1, які належать на праві власності позивачам у справі та розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220610100:01:005:0242, 3220610100:01:005:0241, 3220610100:01:005:0243, 3220610100:01:005:0245 (т. 2 а.с. 6-29).
Із запропонованих трьох варіантів, варіант №3 є найменш обтяжливим для відповідача, тому суд вважає за необхідне встановити для позивачів безстроковий безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки площею 0,0225 га (225 кв.м.) з кадастровим номером 3220610100:01:005:1104.
Так, згідно варіанту №3 встановлення сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220610100:01:005:1104 для проїзду до господарських будівель за адресою: м. Богуслав, вул. Возз'єднання, буд. 9 літ. В1, буд. 9-А літ.Г1, буд. 9-Б літ. Б1, Д1, які належать на праві власності позивачам у справі та розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220610100:01:005:0242, 3220610100:01:005:0241, 3220610100:01:005:0243, 3220610100:01:005:0245 на Додатку №5 до висновку позначений числами 1,2,1с,2с,3с,4с,5с,6с,19,20 та штриховкою рожевого кольору. Відповідно до цього варіанту: загальна ширина проїзду до повороту (точка 2с) становить 3,50 м., загальна ширина проїзду від повороту до заїзду в гаражі становить 6 м., загальна ширина проїзду відображена лініями зеленого кольору. При цьому варіанті не передбачено демонтаж паркану, проте ширина існуючих отворів в паркані повинна забезпечувати безпечний в'їзд у гараж. Площа ділянки згідно варіанту №3, на яку пропонується встановити земельний сервітут для проїзду до господарських будівель 0,0225 га (225 кв.м.). Межі ділянки, на яку пропонується встановити сервітут згідно цього варіанту, обмежені лініями з координатами поворотних точок, які вказані у таблиці №3 Додатку №5 (т. 2 а.с. 23).
Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вказані норми кореспондують із статтею 321 Цивільного кодексу. Відповідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, ЗК України, ЦК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 98 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
З метою зменшення негативних наслідків встановлення земельних сервітутів частиною четвертою зазначеної статті встановлено важливе положення про те, що земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника земельної ділянки або землекористувача.
Згідно ст. 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Відповідно ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення зокрема такого земельного сервітуту: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;.. з) інші земельні сервітути.
Згідно ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби іншим способом.
Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду згідно ч.1 ст. 100 ЗК України. Відповідно ч.2 ст. 100 ЗК України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).
Статтею 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.
Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Основними принципами цивільного процесу є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (п.4-5, ч.3 ст. 2, 12, 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно принципу змагальності учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що до господарських будівель та споруд позивачів можливий під'їзд та наявний прохід, однак такий під'їзд технічно неможливий без встановлення сервітуту. Це підтверджено, зокрема, висновком судової земельно-технічної експертизи.
Сторона відповідача заперечує проти встановлення сервітуту і просить відмовити в задоволенні позову.
Суд дійшов висновку, що позивачі не мають іншої реальної можливості користуватися спірною земельною ділянкою без встановлення земельного сервітуту та погоджується із варіантом встановлення земельного сервітуту №3, запропонованим експертами, оскільки він є найменш обтяжливим для відповідача та не перешкоджатиме йому користуватися земельною ділянкою, а також це забезпечить можливість позивачам реалізувати їх право на проїзд до господарських будівель та споруд. Площа земельної ділянки згідно варіанту №3, на яку пропонується встановити сервітут для проїзду до господарських будівель, становить 0,0225 га (225 кв.м.) і реалізація третього варіанту не потребує знесення ( перенесення) паркану.
Також суд враховує, що встановлення земельного сервітуту спрямоване не на обмеження прав відповідача, а на забезпечення балансу прав та законних інтересів обох сторін, що відповідає вимогам статей 98-100 Земельного кодексу України та статей 401-104 Цивільного кодексу України.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання, як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати, пов'язані із проведенням експертизи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_5 понесено витрати, пов'язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи у розмірі 36 349,44 грн. та витрати на сплату судового збору 1211,20 грн.
Позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 і ОСОБА_7 понесли втрати на сплату судового збору у розмірі по 1211,20 грн. кожен.
Зазначені судові витрати слід стягнути на користь позивачів із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1/2 частину понесених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись 91, 96, 98, 99, 100, 102 ЗК України, ст. 317, 319, 321, 402, 403, 404, 406 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 133,141, 258, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 задовольнити частково.
Встановити для ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 безстроковий безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки площею 0,0225 га (225 кв.м.) з кадастровим номером 3220610100:01:005:1104, яка перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Богуславське лісове господарство», цільове призначення якої - для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг - для проїзду до господарських будівель за адресою: м. Богуслав, вул. Возз'єднання, буд. 9 літ.В1, буд. 9-А літ. Г1, буд. 9-Б літ Б1, Д1, що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220610100:01:005:0241, 3220610100:01:005:0242, 3220610100:01:005:0243, 3220610100:01:005:0245.
Межі ділянки з координатами поворотних точок:
- точка 1 - координата Х 5481281.08, координата У 3399290.31, довжина лінії 4,47, дирекційний кут 129 градусів 44' 24";
- точка 2 - координата Х 5481278.22, координата У 3399293.75, довжина лінії 1.58, дирекційний кут 205 градусів 2' 34 ";
- точка 3 - координата Х 5481276.79, координата У 3399293.08, довжина лінії 25.94, дирекційний кут 206 градусів 56' 32";
- точка 1с - координата Х 5481253.66, координата У 3399281.33, довжина лінії 3,46, дирекційний кут 168 градусів 6' 29";
- точка 2с - координата Х 5481250.28, координата У 3399282.04, довжина лінії 12,57, дирекційний кут 109 градусів 45' 9";
- точка 3с - координата Х 5481246.03, координата У 3399293.87, довжина лінії 6,00, дирекційний кут 198 градусів 16' 38";
- точка 4с - координата Х 5481240.33, координата У 3399291.99, довжина лінії 19,19, дирекційний кут 289 градусів 47' 40";
- точка 19 - координата Х 5481246.83, координата У 3399273.93, довжина лінії 35,27, дирекційний кут 26 градусів 56' 34";
- точка 20 - координата Х 5481278.27, координата У 3399289.91, довжина лінії 2,84, дирекційний кут 8 градусів 6' 6";
- точка 1 - координата Х 5481281.08, координата У 3399290.31.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 судові витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 18 174 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 72 копійки.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_9 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_10 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16.01.2026
Головуючий: суддя М. Б. Тітов