16 січня 2026 року
м. Київ
справа №160/31066/23
адміністративне провадження № К/990/814/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 про повернення апеляційної скарги у справі №160/31066/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 06.01.2026 надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 про повернення апеляційної скарги у справі №160/31066/23.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №160/31066/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.11.2023 №9871085/38309665 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.08.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.08.2022 за №1 на загальну суму на суму 670551,00 грн, в тому числі ПДВ 111758,50 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» у зв'язку із зарахуванням грошових коштів ПАТ «МОТОР СІЧ» на поточний розрахунковий рахунок ТОВ «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» на умовах попередньої оплати товарів, що підлягають постачанню, датою її фактичного направлення.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00 грн.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЕТІНВЕСТ ЛТД» про встановлення судового контролю задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №160/31066/23 в частині щодо стягнення судового збору.
Зобов'язано Державну податкову службу України протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №160/31066/23 в частині щодо стягнення судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/31066/23 повернуто заявнику.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що частина 6 статті 382-1 КАС України передбачає, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 КАС України. Окремо від рішення суду може бути оскаржена лише ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, натомість ухвала про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення не є такою ухвалою та не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 не підлягає апеляційному оскарженню. В свою чергу частиною 3 статті 293 КАС України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Державною податковою службою України в касаційній скарзі вказано, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування судами норм права у подібних правовідносинах (застосування статті 382-1 КАС України з урахуванням змін, які були внесені Законом України №4094-ІХ від 21.11.2024). На думку скаржника, у цій ситуації слід враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення, висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, передбачений статтею 294 КАС України.
З аналізу положень статті 294 КАС України колегією суддів встановлено, що ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву про встановлення судового контролю та зобов'язано суб'єкт владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, не передбачена переліком тих судових рішень, які відповідно до процесуального закону підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 3 статті 293 КАС України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Аналогічні висновки, зокрема, але не виключно, викладені в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №320/28919/25.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення частини третьої статті 293 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 про повернення апеляційної скарги у справі №160/31066/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко