16 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/1865/25 пров. № А/857/21370/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року (головуючий суддя: Мачульський В.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 , 25.02.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років та зарахувати додаткову вислугу з 24.02.2022 по 01.03.2024;
- зобов'язати здійснити з 02.10.2024 перерахунок та виплату пенсії виходячи із відсоткового розміру пенсії 56% від відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці та грошовому атестаті які були направлені ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. В період з 24.02.2022 по 01.03.2024 він проходив військову службу під час мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_1 01.10.2024 направив відповідачу копію розрахунку вислуги років позивача. Позивач, 02.10.2024 подав заяву до відповідача про перерахунок пенсії, однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 26 від 11.10.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням додаткової вислуги в зв'язку з невиконанням умов п. «а» ст. 12 Закону № 2262.
Позивач вважає, що збільшення вислуги років надає йому право на збільшення розміру пенсійних виплат до 56% від відповідних сум грошового забезпечення, зазначивши, шо приписами частиною 3 статті 2 Закону № 2262-XII пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі прийняття за контрактом на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу в особливий період до дня фактичного звільнення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що підстав для визначення нового відсотку розміру пенсії від вислуги не має, оскільки вислуга років позивача не досягла 25 років. Отже, відповідачем правомірно прийнято рішення про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон - № 2262-ХІІ).
Позивач, у період з 24.02.2022 по 01.03.2024 проходив військову службу під час мобілізації.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2024 № 63 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «а» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 01.10.2024 № 6335 направив до ГУ ПФУ у Волинській області копію розрахунку вислуги років позивача, з урахуванням додаткової вислуги років.
Позивач подав заяву до відповідача про перерахунок пенсії на підставі вказаного розрахунку.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 26 від 11.10.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням додаткової вислуги в зв'язку з невиконанням умов пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог частини 2 статті 17-1 Закону № 2262-XII здійснено розрахунок вислуги років позивачу від 19.09.2024, відповідно до якого загальна вислуга років позивача, для врахування при розрахунку пенсійних виплат, складає - 22 роки 04 місяці 05 днів, у зв'язку з цим суд першої інстанції вважав протиправною відмову відповідача врахувати додаткову вислугу років від часу призову на військову службу з 24.02.2022 до дня фактичного звільнення 01.03.2024.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 1-2 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та поліцейські.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Частиною 2 ст. 12 Закону № 2262-XII передбачено, що зберігається право на пенсію за вислугу років для осіб, які були звільнені зі служби до набрання чинності Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та мають вислугу 20 років, у разі їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та подальшим їх фактичним звільненням з такої служби або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1--2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема, військова служба.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-XII встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393).
Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено умови для перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, цією статтею передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що пенсія позивачу у відповідності до положень Закону України № 2262-ХІІ призначена ще у 2001 році.
У подальшому, позивача 24.02.2022 мобілізовано до лав Збройних Сил України.
З 03.04.2023 по 10.02.2024 брав безпосередню участь у бойових діях.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2024 № 63, позивача звільнено з військової служби у відставку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 01.10.2024 № 6335 направив відповідачу лист від 27.06.2024 за № 4154, копію розрахунку вислуги років ОСОБА_1 . Згідно якого, з урахуванням додаткової вислуги років, від часу повторного прийняття га службу і до дня звільнення складає, - 22 роки 4 місяці 05 днів.
Позивач, 02.10.2024 подав заяву до відповідача про перерахунок пенсії, однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 26 від 11.10.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням додаткової вислуги в зв'язку з невиконанням умов п. «а» ст. 12 Закону № 2262.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає таку відмову протиправною, оскільки розрахунок вислуги років позивачу від 19.09.2024 (а. с. 13 зворот), відповідно до якого загальна вислуга позивача для врахуванні при розрахунку пенсійних виплат складає - 22 роки 04 місяці 05 днів, здійснено у відповідності до вимог частини 2 статті 17-1 Закону № 2262-XII.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача врахувати додаткову вислугу років від часу призову по мобілізації на військову службу з 24.02.2022 до дня фактичного звільнення 01.03.2024 є протиправною.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог пункту «а» частини першої статті 13 № 2262-XII наявність у позивача 22 повних років вислуги надає йому право на перерахунок та виплату з 02.10.2024 (дня звернення з заявою) пенсії в розмірі 56% (50% за 20 років і за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотки (2х3=6%).
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням додаткової вислуги з 24.02.2022 по 01.03.202 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 02.10.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із відсоткового розміру пенсії 56% від відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці та грошовому атестаті які були направлені ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених грошових сум.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 140/1865/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська