Іменем України
Справа № 285/5813/25
провадження у справі № 2-а/0285/4/26
16 січня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , представник - Семенька Василь Михайлович,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області,
другий відповідач - Департамент патрульної поліції, представник відповідача - Івашинюта І.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Рівненській області та Департаменту патрульної поліції про визнання постанови протиправною та її скасування, -
встановив:
20.10.2025 представник позивача подав до суду адміністративний позов, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 5929219 від 13.10.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмір 850 грн 00 коп по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капітаном поліції Караімом М.М.
В обґрунтування позову зазначено, що оспорюваною постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капітаном поліції Караіма М.М серії ЕНА № 5929219 від 13.10.2025 позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, за порушення Правил дорожнього руху (надалі - ПДР), зокрема за керування транспортним засобом незареєстрованим або непереєстрованим у відповідному порядку. З постановою не згоден, оскільки відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причипів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівнених до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України від 07.09.1998 № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів. Зважаючи на зміст пункту 7 даного Порядку на переконання представника позивачем не пропущений строк державної реєстрації транспортних засобів так як на території України введений воєнний стан. Тому він подав до суду даний позов.
24.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз'яснено сторонам право про вчинення відповідних процесуальних дій.
12.12.2025 до участі у справу залучено другого відповідача - Департамент патрульної поліції.
26.12.2025 представник другого відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.
В обгрунтування відзиву вказав, що відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причипів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівнених до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України від 07.09.1998 № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) (крім суб'єктів господарювання, що придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його подальшого продажу) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити. Вказав, що на момент спливу десятиденного строку реєстрації транспортного засобу, яким керував позивач у час та місці зазначеному у протоколі, останній мав сильний зубний біль, що позбавило його можливість у вказаний строк зареєструвати транспортний засіб. Також вказав, з метою усунення болю він звернувся до медичної допомоги та у подальшому йому проведено лікування.
Представник відповідача 2 позовні вимоги не визнав, просив рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення з підстав, викладених у змісті відзиву.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про про час та місце розгляду повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
З'ясувавши обставини, на учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд прийшов до наступного.
Встановлено, що поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капітаном поліції Караімом М.М. винесено постанову серії ЕНА № 5929219 від 13.10.2025, згідно якої до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн 00 коп.
Зі змісту постанови слідує, що 13.10.2025 о 17 год 56 хв ОСОБА_1 на а/д М06 Київ-Чоп 236 км керував транспортним засобом KIA, н.з. НОМЕР_1 , не зареєстрованим / не перереєстрованим у відповідному порядку, чим порушив п. 30.1. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ч. 121 КУпАП.
Згідно п. 30.1. ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічний правовий висновок щодо обов'язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).
Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на те, що відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причипів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівнених до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України від 07.09.1998 № 1388, строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях. Крім того, на момент спливу десятиденного строку реєстрації транспортного засобу, яким керував позивач у час та місці зазначеному у протоколі останній мав сильний зубний біль, що позбавило його можливість у вказаний строк зареєструвати транспорний засіб.
Водночас, з урахуванням редакції вище вказаного Порядку, яка діяла станом на момент ввезення транспортного засобу на тетриторію України (21.08.2025) та на момент фіксації вчинення адміністративного правопорушення та винесення оспореної постанови (13.10.2025), пункт 7 вказаного Порядку передбачав, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) (крім суб'єктів господарювання, що придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його подальшого продажу) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відтак, не знаходять свого підтвердження обгрунтування вимог позивача, викладених у змісті позовної заяви та наданих представником позивача у судовому засідання, що вказує на факт порушення позивачем пункту 30.1 ПДР, за обставив зазначених в оскаржуваній постанові.
За таких обставин, суд оцінює доводи позивача та його представника критично та розцінює їх як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення позивачем ПДР з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, встановлені судом обставини у справі не викликають сумнівів, що 13.10.2025 о 17 год 56 хв ОСОБА_1 на а/д М06 Київ-Чоп 236 км керував транспортним засобом KIA, н.з. НОМЕР_1 , не зареєстрованим / не перереєстрованим у відповідному порядку, чим порушив п. 30.1. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ч. 121 КУпАП.
Під час надання оцінки зібраним у справі доказам, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, у межах санкції статті, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факти наявності адміністративних правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність судом не встановлено. Факт вчинення позивачем правопорушеня вимог п. 30.1. ПДР підтверджується, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки заявлені вимоги позивача задоволенню не підлягають, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Рівненській області та Департаменту патрульної поліції про визнання постанови протиправною та її скасування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Найменування учасників у справі:
позивач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області ( місцезнаходження - вул. Миколи Хвильового, 2, м. Рівне, Код ЄДРПОУ 40108761 ;
другий відповідач - Департамент патрульної поліції ( ЄРДПОУ - 40108646 , місце знаходження - вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048).
Дата складення повного рішення - 16.01.2026.
Суддя А.В.Михайловська