16 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 346/5461/25 пров. № А/857/54725/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (головуючий суддя Васильковський В.В.), ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження в м. Коломия 28 листопада 2025 року у справі №346/5461/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу муніципальної інспекції Коломийської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу муніципальної інспекції Коломийської міської ради, в якому просив скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Коломийської міської ради про адміністративне правопорушення № 94 від 14 жовтня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень, за ст. 152 КУпАП.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, відповідачем доведений належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2025 року та позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що 08 жовтня 2025 року він склав прив?ялі квіти у контейнер для прив?ялих квітів на якому для цього була прописана відповідна позначка і яка не передбачена чинним законодавством України, у спеціально відведене для цього місце у відповідності до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Правил благоустрою Коломийської ТГ» та укладеного договору між ним та надавачем послуг із поводження з побутовими відходами. Вказує на те, що відповідачем не доведено факту складання ним 08.10.2025р. побутових відходів у невідведене для цього місце.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення №101 від 08.10.2025 року, ОСОБА_1 , 08.10.2025 о 08:10 год., самовільно склав побутові відходи у контейнер, який встановлено КП «Полігон Екологія» по вул. Чорновола, (навпроти банерів загиблим) для сухих та пластикових квітів, чим порушив, п.2 пп.2, Р 11 «Правил благоустрою Коломийської ТГ» від 30.08.2021 року № 1045-18/2021, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП (а.с. 9).
Згідно відзиву на Протокол про адміністративне правопорушення №101 від 08.10.2025 року, який ОСОБА_1 направив до Відділку муніципальної інспекції Коломийської ради, позивач зазначив, що відповідно до складеного на Протоколу від 08.10.2025 р., ним був оглянутий контейнер для ТПВ на вул. В. Чорновола і у нього було розміщені відходи прив?ялих квітів, що не заборонено нормами ст. 152 КУпАП, та відповідним п.2 вищезазначеного Рішення Коломийської міської ради, враховуючи вищенаведене просив скасувати вказаний протокол (а.с. 10).
Відповідно до фотокопій, долучених до матеріалів справи, позивачем було вчинено 08.10.2025 о 08.10 год. самовільне складання побутових відходів у контейнер, який встановлено КП «Полігон Екологія» по вул. Чорновола, (навпроти банерів загиблим) для сухих та пластикових квітів, чим порушив, п.2 пп.2, Р 11 «Правил благоустрою Коломийської ТГ» від 30.08.2021 року № 1045-18/2021 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП (а.с. 23-26).
Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Коломийської міської ради № 94 від 14.10.2025 року на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 680 грн., у зв'язку з тим, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №101 від 08.10.2025 року, 08.10.2025 о 08:10 год., ним здійснено самовільне складання побутових відходів у контейнер, який встановлено КП «Полігон Екологія» по вул. Чорновола, (навпроти банерів загиблим) для сухих та пластикових квітів, чим порушив, п.2 пп.2, Р 11 «Правил благоустрою Коломийської ТГ» від 30.08.2021 року № 1045-18/2021 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП (а.с. 7).
Не погодившись із прийнятою постановою, позивач оскаржив її до суду та просить скасувати.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п'ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій заселених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення га озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових га екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» фізичні та юридичні особи у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад уповноважені притягувати до адміністративної відповідальності осіб за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері благоустрою, зокрема за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є самовільне складання побутових відходів у контейнер, який встановлено КП «Полігон Екологія» по вул. Чорновола, (навпроти банерів загиблим) для сухих та пластикових квітів, чим порушив, п.2 пп.2, Р 11 «Правил благоустрою Коломийської ТГ» від 30.08.2021 року № 1045-18/2021 чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
Так, відповідно до копії Рішення Коломийської міської ради (18 сесія) 8 демократичного скликання № 1045-18/2021-18 від 30.08.2021 року про затвердження Правил благоустрою Коломийської територіальної громади, з метою забезпечення належного комплексного благоустрою, санітарно-епідеміологічного стану та екологічної безпеки Коломийської територіальної громади, керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 р. № 310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту», міська рада затвердила Правила благоустрою Коломийської територіальної громади, згідно яких встановлено, що п.п. 2 п. 2 ХІ розділу, відповідальність за порушення законодавства в сфері благоустрою в Коломийській територіальній громаді передбачена за самовільне скидання всіх видів відходів, грунту тощо в невідведених для цього місцях (а.с. 27-30 ).
Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органами місцевого самоврядування; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 17 ч. 4 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинної на момент виникнення спірних відносин), споживачі зобов'язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законом порядку.
Механізм надання суб'єктами господарювання незалежно від форми їх власності послуг з поводження з побутовими відходами у містах, селищах і селах визначено Правилами надання послуги з управління побутовими відходами (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 із змінами, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 1039 від 03.09.2024, № 272 від 07.03.2025.
Так, Правилами надання послуги з управління побутовими відходами, зокрема передбачено таке.
До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов'язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги (Пункт 3).
Органи місцевого самоврядування забезпечують управління побутовими відходами згідно з правилами благоустрою населеного пункту, регіональними та місцевими планами управління відходами та забезпечують кожному утворювачу побутових відходів надання послуги з управління побутовими відходами (Пункт 4).
Для забезпечення надання послуги з управління відходами житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування, зупинки громадського транспорту та інші об'єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками для роздільного збирання побутових відходів, урнами для збирання побутових відходів згідно з правилами благоустрою населеного пункту, регіональними та місцевими планами управління відходами та відповідно до укладених договорів про надання послуги з управління побутовими відходами (Пункт 9).
Послуга з управління різними видами побутових відходів може надаватися за такими системами:
контейнерна - система, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів, зібраних в контейнери, на об'єкти відновлення чи видалення;
безконтейнерна - система, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів, зібраних в пластикові пакети, на об'єкти відновлення чи видалення;
пункти роздільного збирання побутових відходів (зокрема мобільні, оснащені транспортними засобами);
за заявкою споживача, зокрема підготовленою та поданою з використанням Єдиної платформи (Пункт 10).
Розташування споживачами контейнерів для збирання великогабаритних і ремонтних відходів здійснюється відповідно до вимог санітарно-епідеміологічного законодавства на спеціальному майданчику з твердим покриттям у місцях, погоджених з виконавцем (Пункт 17).
Надання послуги з управління відходами зелених насаджень здійснюється окремо за фактично зібраними обсягами та сплачується за тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства (Пункт 18).
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають один із договорів про надання послуги з управління побутовими відходами, визначених абзацом третім підпункту 1 або абзацом третім підпункту 2 пункту 24 цих Правил, а у разі неприйняття ними рішення та неукладення з виконавцем послуги відповідного договору укладають індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами, що є публічним договором приєднання (Пункт 25).
Водночас, відповідно до Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 споживач зобов'язується, зокрема, визначати разом з виконавцем місця розташування контейнерних майданчиків, створювати умови для вільного доступу до таких майданчиків; обладнати контейнерні майданчики, утримувати їх у належному санітарному стані, забезпечувати освітлення в темний час доби; забезпечити належне збирання та зберігання відходів, встановлення достатньої кількості контейнерів у разі застосування контейнерної системи для збирання побутових відходів з метою запобігання їх переповненню; утримувати контейнери відповідно до вимог санітарних норм і правил (Пункт 13).
З наведеного убачається, що послуги з вивезення твердих відходів надаються фізичним особам відповідно до укладеного договору про надання цих послуг та із визначенням місця розташування контейнерного майданчика для цього.
Водночас, реалізація позивачем свого права на належне забезпечення надання послуги з управління відходами відповідно до договору повинна здійснюватися шляхом викидання позивачем відходів у визначений контейнер з метою здійснення надавачем послуг з операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів; оцінки обсягів наданих послуг та виставлення рахунків за надані послуги.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, уповноважена відповідачем адміністративна комісія як колегіальний орган, що створений відповідачем в межах наданих повноважень та компетенції, наділений повноваженнями вирішувати питання притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, та у своїй діяльності керується виключно законом.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до фотокопій, долучених до матеріалів справи, встановлено, що позивачем було вчинено 08.10.2025 о 08.10 год. ніщо інше як самовільне складання побутових відходів у контейнер, який встановлено КП «Полігон Екологія» по вул. Чорновола, (навпроти банерів загиблим) для сухих та пластикових квітів, чим такий порушив п.2 пп.2, Р 11 «Правил благоустрою Коломийської ТГ» від 30.08.2021 року № 1045-18/2021 (а.с. 23-26).
Зазначені обставини знайшли своє відображення у протоколі №101, яким зафіксовано подію щодо адміністративного правопорушення.
Водночас, позивач на засідання адміністративної комісії не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Покликання позивача, які викладені у зверненні до адміністративної комісії на те, що 08.10.2025 р. ним був оглянутий контейнер для ТПВ на вул. В. Чорновола і у нього було розміщені відходи прив'ялих квітів, на переконання суду апеляційної інстанції слушно не були взяті адміністративною комісією до уваги, оскільки контейнер на вул. В. Чорновола призначений для зів'ялих квітів, та не є контейнером для ТПВ.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, відповідачем доведений належними та допустимими доказами.
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вказане, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином надав оцінку обставинам справи та доказам на їх підтвердження, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови №94 від 14.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави відмови у задоволенні позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 286, 308, 311, 316, 321, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2025 року у справі №346/5461/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний