16 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12670/25 пров. № А/857/43091/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Служби безпеки України у Львівській області та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 380/12670/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Сподарик Н.І. у м. Львові у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі також - УСБУ, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність УСБУ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі також - Порядок № 1078), за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 09.04.2025;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4397,70 грн. щомісячно, за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 09.04.2025, в загальному розмірі 322351,41 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність УСБУ щодо неврахування повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4397,70 грн. при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4397,70 грн., та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УСБУ щодо недотримання вимог абзаців четвертого, п'ятого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019.
Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 3748,06 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність УСБУ щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 09.04.2025.
Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 09.04.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині задоволених вимог, його оскаржив відповідач, оскільки вважає, його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права та окремі обставини справи, вказує, що згідно даних архівних відомостей щодо виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення станом на лютий 2018 року, індексація грошового забезпечення в цей період в УСБУ через обмежені фінансові можливості не проводилася, відповідно січень 2008 року як місяць підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення, не застосовувалась. Крім цього, наголошує, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 380/10247/25 за позовом ОСОБА_1 до УСБУ щодо визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 09.04.2025 включно грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідно календарного року. Вважає, що наявність зазначеного спору та вирішення його по суті матиме вплив на наявність або відсутність підстав для здійснення перерахунку оспорюваної позивачем індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.04.2025.
Позивач також не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмовлених позовних вимог та вважає, що у період з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 09.04.2025 індексація грошового забезпечення повинна виплачуватись виходячи з різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4397,70 грн щомісячно, однак вказаного нарахування відповідачем проведено не було. Крім цього, вважає, оскільки індексація грошового забезпечення за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась, відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4397,70 грн.
Позивач та відповідач не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу в УСБУ.
Наказом першого заступника Голови Служби безпеки України № 386-ОС/дск від 21.03.2025 підполковник юстиції ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «в» пункту 61 та підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
У подальшому, позивача виключено зі списків особового складу з 09.04.2025, що підтверджується витягом з наказу УСБУ від 04.04.2025 № 182-ОС/дск.
Відповідно до інформації щодо основних, додаткових, одноразових видів грошового забезпечення та інших виплат за період 2016-2025 років встановлено, що індексація грошового забезпечення за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи, що відповідачем не виплачено індексацію грошового забезпечення, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правильно визначено березень 2018 року, як місяць, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базовий» місяць) позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2019, однак не належно розраховано індексацію-різниці її грошового забезпечення.
Апеляційний суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-XII), у статті першій якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку № 1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком № 1078.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци другий та четвертий пункту 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону Закон № 1282-ХІІ.
Так, абзац другий пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац четвертий пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом шостим пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом п'ятим цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт п'ятий Порядку № 1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - Постанова № 1013).
Абзац перший пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац другий пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції Постанови № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац третій пункту 5 Порядку № 1078 передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 до тепер діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі також - Постанова № 141) та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції Постанови № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.04.2021 діяв у редакції Постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови № 1013.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів.
Саме такий правовий висновок у подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
Постановою № 1013 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою № 1013.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 01.12.2015 належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
Так, на час виникнення спірних відносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова № 1294). Указана Постанова була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.
Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова № 704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_2 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Відтак, відповідач, не здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.
З урахуванням викладеного вище та встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що ненарахування позивачу фіксованої суми індексації грошового забезпечення в спірний період свідчить про порушення відповідачем прав позивача на отримання грошового забезпечення в належному розмірі.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього та четвертого Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
У цьому контексті апеляційний суд зауважує, що з огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, з 01.12.2015 в абзацах третьому-шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій та четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Вказані висновки, щодо розуміння положень Порядку № 1078 та розрахунку суми індексації-різниці викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
Буквальний спосіб тлумачення абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Суд апеляційної інстанції з матеріалів справи встановив, що грошове забезпечення позивача становило:
- у лютому 2018 року - посадовий оклад 1400,00 грн, оклад за військовим званням 130,00 грн, надбавка за вислугу років 459,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 210,00 грн., щомісячне преміювання 663,00 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 1989,00 грн., надбавка за оперативно-службову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення 700,00 грн. Всього 5551,00 грн.
- у березні 2018 року - посадовий оклад 6630,00 грн., оклад за військовим званням 1410,00 грн., надбавка за вислугу років 3216,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 3039,12 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 994,50 грн., щомісячне преміювання 663,00 грн., Всього 15952,62 грн.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що премія у розмірі 10999,17 грн. виплачувалась у 2018 році за минулий місяць, а саме за січень, одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць - лютий.
Тобто у лютому 2018 року премія нарахована та виплачена за січень 2018 року у розмірі 553 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 року, а у березні 2018 року премія нарахована та виплачена за лютий 2018 року у розмірі 1% місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року збільшилось на 10401,62 грн (15952,62 - 5551,00) (А).
Для правильного вирішення спірних правовідносин слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Судом встановлено, що актуальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про державний бюджет України на 2018 рік» становив 1762,00 грн.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року поріг індексації становив 253,30%.
З урахуванням вказаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума належної ОСОБА_1 індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4463,15 (1762,00 х 253,30/100) 10401,62 = - 5938,47 грн.
Отже, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 10401,62 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не має право на отримання щомісячної індексації різниці.
Суд першої інстанції на вищенаведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у цій частині.
Вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності УСБУ та зобов'язання здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4397,70 грн., та з урахуванням раніше виплачених сум є похідними, відтак, також не підлягають задоволенню.
За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу УСБУ слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 380/12670/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк