з питань забезпечення адміністративного позову
16 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/21894/25 пров. № А/857/1039/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.М.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №460/21894/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №460/21894/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 05.08.2025 ВП№78777645, якою накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 5624680400:01:000:0752, площа (га): 0.8305, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2625621456060; приміщення стоматологічного кабінету (I поверх), загальна площа (кв.м): 60.1, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1781832256101 та зобов'язання зняти арешт, накладений на майно на підставі вказаної постанови від 05.08.2025 ВП №78777645.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник позивача Курило Роман Миколайович через систему «Електронний суд» 26.12.2025 року подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Восьмим апеляційним адміністративним судом 07.01.2026 року та передана судді-доповідачу 08.01.2026 року.
13.01.2026 року Восьмим апеляційним судом постановлено ухвалу про витребування з Рівненського окружного адміністративного суду матеріали справи №460/21894/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Восьмим апеляційним адміністративним судом 08.01.2026 року зареєстровано заяву з питань забезпечення позову, подану представником позивача Курило Романом Миколайовичем через систему «Електронний суд» 02.01.2026 року, яка передана судді-доповідачу 09.01.2026, в якій заявник просить:
Вжити захід забезпечення позовних вимог у вигляді зупинення дії постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білозуб Ірини Сергіївни про арешт майна боржника від 05 серпня 2025р. у виконавчому провадженні №78777645 в частині реалізації арештованого майна боржника, а саме:
- земельну ділянку кадастровий номер: 5624680400:01:000:0752, площа (га): 0.8305, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2625621456060;
- приміщення стоматологічного кабінету (I поверх), загальна площа (кв.м): 60.1, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1781832256101, що належить боржнику - ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №460/21894/25.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що станом на поточну дату при виконанні вироку Яворівським районним судом Львівської області від 24 жовтня 2024 року у справі № 944/4994/24 у частині конфіскації майна виникли сумніви у законності дій органу державної виконавчої влади при примусовому виконанні Виконавчого листа від 24 жовтня 2024 року у справі № 944/4994/24 та виникли протиріччя, які пов'язані із звернення стягнення на майно ОСОБА_1 (яке не може підлягати конфіскації в дохід Держави у межах вказаного виконавчого провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа у справі № 944/4994/24) у межах виконавчого провадження №78777645, в позасудовому порядку вирішити спір не вдалося можливим, боржник вирішим звернутися з відповідною скаргою на дії державного виконавця до суду.
При вирішенні питання забезпечення позову суд апеляційної інстанції врахував таке.
Так, згідно із частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який повинен згідно з приписами закону та за наявності безумовних фактичних підстав гарантувати виконання майбутнього рішення суду та/або ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
Водночас, регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Так, суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та доводів заяви, підставою для звернення із заявою про забезпечення позову заявник вказує необхідність запобігання реалізації арештованого майна.
Судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення враховано, що основною підставою звернення з заявою про забезпечення позову у спосіб викладений вище, заявник зазначає про проведення торгів з метою реалізації арештованого майна на офіційній платформі «СЕТАМ», які відбудуться повторно 05.01.2026.
Так, згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
З наведених норм права убачається, що звернення виконавцем стягнення на майно боржника та його реалізація, в тому числі шляхом проведення торгів, є виконавчою дією, яка здійснюється на примусове виконання виконавчого документа. Зупинення такої виконавчої дії здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови відповідно до вимоги пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, вказане узгоджується із висновкам Верховного Суду у справі №380/5217/20 від 10.06.2021 року.
Зі змісту наведених норм вбачається, що електронні торги, що проводяться в межах виконання судового рішення, є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави. Отже, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, розповсюджуються імперативні приписи процесуального закону, а саме норми ч. 6 ст. 151 КАС України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.
За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на фактичні обставини справи та наявність прямої заборони вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову року у справі №460/21894/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання дії та бездіяльності протиправними - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .
.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Довга О. І.
Запотічний І. І.