13 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/18174/24 пров. № А/857/48270/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025р. про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (суддя суду І інстанції: Коморний О.І., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 22.10.2025р., м.Львів; дата складання повної ухвали суду І інстанції: 22.10.2025р.),-
Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025р. прийнято звіт відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. про виконання судового рішення в справі № 380/18174/24 (а.с.116-120).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати в частині прийняття звіту, винести нове рішення, яким встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення із встановленням алгоритму його виконання, в якому кожен наступний перерахунок у зв'язку з збільшенням показника мінімальної пенсії в Україні проводиться у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання щодо прийняття звіту про виконання судового рішення (а.с.124-127).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судове рішення виконано не в повному розмірі, оскільки основний розмір пенсії позивача на теперішній час виплачується в розмірі 6,282 мінімальних пенсій (14832 : 2361 = 6,282), хоча за рішенням суду повинно виплачуватися 8 (вісім) мінімальних пенсій (2361 х 8 = 18888 грн.).
Окрім цього, оскаржувана ухвала суперечить попередній ухвалі суду від 01.09.2025р. про відмову в роз'ясненні рішення суду в справі № 380/18174/24, в якій суд вказав на чіткість та зрозумілість резолютивної частини рішення суду.
Відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.151-153).
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 21.08.2024р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача ГУ ПФ України у Львівській обл. щодо ненарахування та невиплати їй пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021р. № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР; зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок основної пенсії за період з 01.07.2021р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021р. № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.1-5, 15).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2024р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025р., позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській обл. щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021р. № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР; зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021р. № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.29-36, 66-70).
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФ України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2024р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025р. у справі № 380/18174/24.
25.09.2025р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просила встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2024р. в справі № 380/18174/24; зобов'язати відповідача ГУ ПФ України у Львівській обл. подати звіт про виконання Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2024р. в справі № 380/18174/24 (а.с.84-87).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2025р. заяву ОСОБА_1 задоволено; встановлено строк для подання звіту про виконання рішення суду в справі № 380/18174/24 та зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. протягом 30 календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили подати до суду звіт про виконання рішення суду (а.с.93-96).
16.10.2025р. відповідач подав до суду звіт № 1300-5803-8/136243 від 16.10.2025р. про виконання рішення суду в справі № 380/18174/24 (а.с.106-109).
Із поданого звіту слідує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2024р. у справі № 380/18174/24 відповідач провів перерахунок основної пенсії за період з 01.07.2021р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021р. № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.07.2021р. становить 18071 грн. 71 коп., про що свідчить рішення № 913240133895 від 19.05.2025р. Також нараховано доплату до пенсії в сумі 487604 грн. 16 коп. за період з 01.07.2021р. по 31.05.2025р., що стверджується Розрахунком нарахованої доплати на виконання рішення суду від 08.11.2024р. у справі № 380/18174/24 за період з 01.07.2021р. по 31.05.2025р. Зазначена сума обліковується в автоматизованій системі обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі).
Приймаючи зазначений звіт, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач надав докази виконання рішення суду в справі № 380/18174/24.
При цьому суд наголосив на тому, що рішення суду не зобов'язувало відповідача застосовувати новий показник мінімальної пенсії за віком станом на 2022-2025 роки і зазначене питання не було предметом спору.
Відповідач застосував показник розміру мінімальної пенсії станом на 2021 рік, а саме: 1854 грн.
Звідси, рішення суду виконано в межах покладених на ГУ ПФ України в Львівській області зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
Із викладеними висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення колегія суддів погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.ст.382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.ст.382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.
З огляду на вищенаведене, в разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
В силу приписів ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.382-3 за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Із змісту представленого звіту (№ 1300-5803-8/136243 від 16.10.2025р.) убачається, що відповідач виконав рішення суду.
При цьому, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2024р. у справі № 380/18174/24 відповідач провів перерахунок основної пенсії за період з 01.07.2021р. відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021р. № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.07.2021р. становить 18071 грн. 71 коп., про що свідчить рішення № 913240133895 від 19.05.2025р. Також нараховано доплату до пенсії в сумі 487604 грн. 16 коп. за період з 01.07.2021р. по 31.05.2025р., що стверджується Розрахунком нарахованої доплати на виконання рішення суду від 08.11.2024р. у справі № 380/18174/24 за період з 01.07.2021р. по 31.05.2025р. Зазначена сума обліковується в автоматизованій системі обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі).
Водночас, рішення суду не зобов'язувало відповідача застосовувати новий показник мінімальної пенсії за віком станом на 2022-2025 роки і зазначене питання не було предметом спору. Відповідач застосував показник розміру мінімальної пенсії станом на 2021 рік, а саме: 1854 грн.
Додатково колегія суддів наголошує на тому, що порядок застосування розміру мінімальної пенсії за віком під час перерахунку пенсії позивача не визначений в судовому рішенні.
Предметом розглядуваного спору було нарахування після 01.07.2021р. пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, встановленому ч.3 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону № 1584-ІХ від 29.06.2021р. «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у розмірі, встановленому ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України № 230/96-ВР від 06.06.1996р. «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт про виконання судового рішення відповідає приписам ч.2 ст.382-2 КАС України.
При цьому, суд може прийняти звіт суб'єкта владних повноважень навіть за умови, що таке рішення не було виконано в повному обсязі; критерії для прийняття або відмови у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень підлягають дослідженню та встановленню в кожному окремому випадку.
Водночас, необхідно чітко розмежовувати ситуації, коли йдеться виключно про невиконання або неналежне виконання вже ухваленого судового рішення, що охоплюється ст.382 КАС України, та ситуації, коли на підставі або у зв'язку з виконанням рішення суду суб'єкт владних повноважень вчиняє нові дії або приймає нові рішення, які, на думку позивача, знову порушують його права, або коли спір стосується аспектів, які не були предметом розгляду у справі, хоча й виникли у зв'язку з нею, особливо коли ці нові рішення та дії ґрунтуються на нових нормативно-правових актах, що визначають порядок обчислення розміру пенсії, стосуються нових розрахункових періодів та приймаються у формі окремих індивідуальних актів (протоколу/розпорядження), що безпосередньо впливають на права та обов'язки особи і не є простою констатацією виконання попереднього судового рішення.
Існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень не позбавляє особу права на звернення до суду з новим адміністративним позовом, якщо дії чи рішення суб'єкта владних повноважень, хоч і вчинені в контексті виконання рішення суду, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин (наприклад, застосування нових нормативних актів, розміру прожиткового мінімуму за інші періоди, що не були охоплені попереднім рішенням) та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - на забезпечення реалізації вже винесеного судового акту в тій частині, в якій права та обов'язки сторін були чітко визначені.
В розглядуваному випадку позивач оскаржує дії ГУ ПФ України у Львівській обл. щодо проведення перерахунку пенсії, починаючи з 01.07.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р.; остання стверджує, що спірні дії та рішення відповідача, вчинені з посиланням на виконання рішення суду в справі № 380/18174/24, здійснені з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, щодо порядку обчислення пенсії.
В розрізі викладеного слід наголосити, що спірний протокол/розпорядження ГУ ПФ України у Львівській обл. № 913240133895 від 19.05.2025р., яким оформлено перерахунки пенсії позивача, за своєю суттю та правовими наслідками є новим рішенням суб'єкта владних повноважень. Він стосується визначення розміру пенсії за нові періоди (з 01.01.2025р. та надалі), і безпосередньо впливає на обсяг пенсійних прав позивача на майбутнє. Такий акт не є простою арифметичною дією на виконання попереднього рішення, а є самостійним актом індивідуальної дії, що породжує нові правовідносини та, відповідно, може бути предметом окремого судового оскарження.
Отже, ключовим для розмежування нового спору від питань, що підлягають вирішенню виключно в порядку ст.382 КАС України, є те, що позивач оскаржує не сам факт невиконання чи арифметичну помилку при виконанні рішення в справі № 380/18174/24, а законність та правильність застосування відповідачем норм матеріального права при здійсненні нових перерахунків пенсії за наступні періоди, що не визначені судовим рішенням.
Ці перерахунки зумовлені новими юридичними підставами (Законами України про Державний бюджет на відповідні роки) та оформлені новими, самостійними рішеннями пенсійного органу.
Новий акт відповідача - протокол/розпорядження № 913240133895 від 19.05.2025р. не лише формально пов'язаний з виконанням рішення, але й містить нову юридичну оцінку права позивача, що не відповідає підходу, визначеному в рішенні у справі № 380/18174/24, оскільки висновки останнього не розкривають механізм перерахунку пенсії (тобто, не визначають врахування відповідачем наступних змін прожиткового мінімуму).
Таким чином, предметом поданої заяви є не усунення перешкод у виконанні вже встановлених судом у справі № 380/18174/24 зобов'язань, а перевірка правомірності нових рішень та дій відповідача, які стосуються нових обставин та періодів, що не можуть бути предметом судового розгляду та оцінки в межах справи № 380/18174/24.
Отже, оскарження правильності застосування прожиткового мінімуму за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, визначених відповідними Законами про Державний бюджет на відповідний рік, та законності протоколу пенсійного органу, яким ці перерахунки оформлені, становить самостійний публічно-правовий спір, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Колегія суддів вважає, що зазначений протокол/розпорядження № 913240133895 від 19.05.2025р. є окремим індивідуальним актом, що має самостійне правове значення та породжує нові правові наслідки для позивача, навіть якщо формально пов'язані з виконанням вказаного рішення суду. Воно не є лише способом реалізації вже визначених судом зобов'язань, а тому може бути предметом нового позову.
Апеляційний суд також зазначає, що протокол/розпорядження № 913240133895 від 19.05.2025р. за своєю формою та змістом відповідає ознакам рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, оскільки має зовнішню визначеність, є актом індивідуальної дії, ухваленим на підставі нових нормативних актів, і породжує нові юридичні наслідки для позивача.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи зміст поданого звіту ГУ ПФ України у Львівській обл. про виконання рішення суду в справі № 380/18174/24, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт (№ 1300-5803-8/136243 від 16.10.2025р.) є повним, а його розгляд здійснено судом першої інстанції із урахуванням питань щодо належного перерахунку пенсії позивача.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України правові підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат в цьому апеляційному провадженні є відсутніми.
Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025р. в частині зупинення дії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025р. про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/18174/24 належить визнати такою, що втратила чинність.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025р. про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/18174/24 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.
Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025р. в частині зупинення дії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025р. про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/18174/24 такою, що втратила чинність.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 16.01.2026р.