13 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/1745/25 пров. № А/857/48826/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Заверухи О.Б.,
за участі секретаря судового засідання - Березюка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року (суддя - Москаль Р.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унімот Україна» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Унімот Україна» у січні 2025 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0176-2024 від 23.12.2024 р.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0176-2024 від 23.12.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Унімот Україна» судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень на сплату судового збору та в сумі 23502 (двадцять три тисячі п'ятсот дві) гривень на виготовлення експертного висновку.
20 жовтня 2025 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 7800 грн. (витрати на послуги з письмового перекладу на мову судочинства доказів, що складені іноземною мовою).
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року заяву задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Унімот Україна» 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень судових витрат, пов'язаних із підготовкою справи до розгляду.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення, та відмовити у задоволенні заяви. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що у ході судового розгляду питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на переклад письмових доказів на мову судочинства є одним із різновидів витрат, пов'язаних із підготовкою справи до розгляду, оскільки такі були понесені для забезпечення можливості повного та всебічного дослідження судом доказів та уможливлення встановлення фактичних обставин справи.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, витрати пов'язані з підготовкою до розгляду справи входять до складу судових витрат.
Відповідно до статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Частинами першою, другою статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. З огляду на зазначені норми, всі докази повинні бути надані суду державною мовою.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач в суді першої інстанції додав до позовної заяви документи, що складені іноземною мовою без належним чином засвідченого перекладу на українську мову, що перешкоджало їх дослідженню судом. Крім того, відсутність перекладу дозволяє різне трактування сторонами змісту тих самих документів.
На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року про залишення позову без руху представник позивача надав суду належним чином засвідчений переклад на українську мову всіх доказів, що складені іноземною мовою.
У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати пов'язані з підготовкою до розгляду справи підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд першої інстанції вірно розцінив понесені позивачем витрати на переклад письмових доказів на мову судочинства як один із різновидів витрат, пов'язаних із підготовкою справи до розгляду, оскільки такі були понесені на виконання ухвали суду першої інстанції, для забезпечення можливості повного та всебічного дослідження судом доказів та уможливлення встановлення фактичних обставин справи.
Також, позивачем документально підтверджено факт понесення витрат на переклад доказів в сумі 7800 грн, а саме надано: платіжні інструкції від 10.02.2025, 11.02.2025, рахунки на оплату послуг перекладу від 04.02.2025, 07.02.2025.
Разом з тим, судом першої інстанції ухвалено рішення по суті про задоволення позовних вимог, та вказані докази використовувалися для встановлення фактичних обставин справи, що входили в предмет доказування, відтак витрати на переклад доказів підлягали стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року в справі №380/1745/25 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха
Повне судове рішення складено 16.01.26