Ухвала від 13.01.2026 по справі 296/356/26

Справа № 296/356/26

1-кс/296/173/26

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таллін Естонія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця В/Ч НОМЕР_1 (перебуває в СЗЧ),

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12026060640000027 від 11.01.2026, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12026060640000027 від 11.01.2026.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060640000027 від 11.01.2026.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1

У невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місці, але не пізніше 11.01.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), з метою збуту в особливо великих розмірах.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, але не пізніше 11.01.2026 перебуваючи в м. Коростишеві Житомирського району Житомирської області, за допомогою сайту «Total Black Boss», розміщеного в мобільному додатку клауд-месенджера «Telegram», здійснив замовлення наркотичного засобу, а саме замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) з метою збуту у особливо великих розмірах.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 11.01.2026 ОСОБА_5 отримав кристалічну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 16, 4488, яку згідно списку № 2 таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг якої заборонено, та відповідно до таблиці № 2, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (у редакції наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром.

Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_5 у такий спосіб незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в особливо великих розмірах з метою збуту.

Після придбання особливо-небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, у ОСОБА_5 відразу виник умисел, направлений на незаконне її зберігання з метою збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту, ОСОБА_5 , почав у руках переносити її вулицями м. Житомира, таким чином зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великих розмірах.

Далі, 11.01.2026, близько 16 год 43 хв, знаходячись на вулиці Корольова, неподалік будівлі № 92 в м. Житомирі, ОСОБА_5 був зупинений співробітниками поліції, якими було виявлено в останнього та в подальшому вилучено прозорий зіп-пакет, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 0,7783 г; чотири полімерні згортки, обмотані ізолентою чорного кольору, в якому знаходились 4 прозорі зіп-пакети з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою відповідно 3,8934 г, 3,5647 г, 3,8390 г, та 3,6842 г (загальна маса в чотирьох зіп-пакетах становить 11,0879 г); а також полімерний згорток, обмотаний ізолентою червоного кольору, в якому знаходився прозорий зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою 0,6892 г.

Таким чином, працівниками поліції у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) загальною масою 16,4488 г, що згідно з Таблицею №2, , затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (у редакції наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

11.01.2026 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.01.2026 по даному факту в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано провадження за № 12026060640000027 та розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 307 КК України.

12.01.2026 У відповідності до ст. 278 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.

Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою оскільки більш м'який запобіжний захід не здатен запобігти ризикам з урахуванням особи підозрюваного.

Під час судового розгляду слідчий і прокурор клопотання повністю підтримали та просили його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні просили визначити підозрюваному заставу

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання, додані захисником докази, слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розсліду­вання розслідується кримінальне провадження № 12026060640000027 від 11.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України де підозрюваним є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що на цій, стадії кримінального провадження, підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060640000027 від 11.01.2026 є обґрунтованою, про це свідчать в своїй сукупності докази, що долучені до клопотання, а саме:

-протоколом затримання ОСОБА_5 від 11.01.2026 року;

-

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.01.2026 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.01.2026 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.01.2026 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 12.01.2026 року;

-протоколом огляду предмету від 12.01.2026

-

-протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12.01.2026 року;

-висновком експерта № СЕ-19/106-26/633-НЗПРАП від 12.01.2026;

-висновком експерта № СЕ-19/106-26/632-НЗПРАП від 12.01.2026;

-висновком експерта № СЕ-19/106-26/609-НЗПРАП від 12.01.2026;

-висновком експерта № СЕ-19/106-26/608-НЗПРАП від 13.01.2026;

-

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Щодо наявності ризиків.

Прокурор вказує, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 наявні ризики передбачені п.1,23,5 ч.1 ст.177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 .

Існування ризику передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості переховуватися ОСОБА_5 від від органів досудового розслідування та/або суду, оцінюється слідчим суддею в світлі тих обставин, що усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.307 КПК України (карається позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна) , з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може спробувати переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Про вагомість вказаного ризику свідчить і той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, має на утриманні дитину - 7 років, є військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_1 ( проте перебуває в СЗЧ), що на переконання слідчого судді свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування за межами місця проживання.

При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також на думку слідчого судді існує. Так ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах та перебуваючи на волі він зможе сховати або спотворити речові докази, які ще не перебувають у розпорядженні слідства, враховуючи той факт, що досудове розслідування розпочато лише 11.01.2026 року.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вплив на свідків також існує, оскільки підозрюваний може спробувати переконати їх у зміні показів чи відмови від їх чачі шляхом залякування чи погроз.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюють ОСОБА_5 (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) також існує.

Так матеріали кримінального провадження містять протокол огляду телефону, що був вилучений у підозрюваного при його затриманні. В телефоні наявна переписка в якій підозрюваний висловлює наміри про тривалу співпрацю та готовність виконувати вказівки "куратора" за грошову винагороду. Вказане свідчить, що перебуваючи на волі він може продовжити злочинну діяльність в якій його обгрунтовано підозрюють з метою отримання прибутку, оскільки він ніде не працює, офіційних доходів не має. Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний будучи військовослужбовцем перебуває в СЗЧ, отже не отримує грошового забезпечення.

Отже прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено слідчому судді, що ризики за п. п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують та мають високий ступінь ймовірності з огляду на те, що кримінальне провадження лише розпочато та триває декілька днів.

Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_5 раніше не судимий, проте він обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 з конфіскацією майна, то до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, будь-яких захворювань (документально підтверджених) що не дозволяють утримання ОСОБА_5 під вартоюслідчому судді не наддано.

Посилання сторони захисту на необхідність оперативного втручання щодо ОСОБА_14 нічим не підтверджено.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором під час судового розгляду доведено, що принаймні наразі жоден з більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням особи підозрюваного, не здатен запобігти ризикам, що встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання, а тому тримання його під вартою є виправданим в даному конкретному випадку.

Щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу.

Так, п.5 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.307 КК України, отже, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не визначити розмір застави.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

ОСОБА_5 затримано 11.01.2026, першочершову підозру йому вручено 12.01.2026, отже він може утримуватися під вартою протягом 60 днів, тобто не довше 11.03.2026, що в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12026060640000027 від 11.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 11.03.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 15.01.2026 о 16-30 годині

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
133363742
Наступний документ
133363744
Інформація про рішення:
№ рішення: 133363743
№ справи: 296/356/26
Дата рішення: 13.01.2026
Дата публікації: 19.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.01.2026)
Дата надходження: 13.01.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШКИРЯ ВІРА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ШКИРЯ ВІРА МИКОЛАЇВНА