Справа № 296/10830/25
2/296/53/26
16 січня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, -
встановив:
Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути з ОСОБА_3 , в особі законного представника, який діє в інтересах неповнолітної ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8 051 грн 14 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 12 121 грн 71 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 908 грн 40 коп.;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 12 121 грн 71 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 908 грн 40 коп.;
- стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8 081 грн 14 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, споживачами яких є власники квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Вказує, що в період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року відповідачі не в повному обсязі сплачують кошти за надані послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, яка становить 40 405 грн 72 коп.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачі відзивів на позовну заяву не подавали. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, двічі направлялись на адресу відповідачів за зареєстрованим місцем їх проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачі повідомлялися про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , яка забезпечується послугами з централізованого опалення, постачання теплової енергії, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (3/10 частки), ОСОБА_2 (1/5 частки), ОСОБА_3 (3/10 частки), ОСОБА_4 (1/5 частки), що підтверджується інформаційною довідкою №438185972 від 05.08.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року становить 40 405,72 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII) та від 24.06.2004 № 1875-IV.
Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII, до житлово - комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом частини першої статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово -комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону №2189-VIII, ціни (тарифи) на житлово -комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.
Частинами другою, третьою та п'ятою статті 21 Закону №2189-VIII передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У частині 4 статті 319 Цивільного кодексу України закріплене правило про те, що власність зобов'язує.
Частиною 1 статті 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до положень статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).
Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру, крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №522/7683/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі №352/2163/13-ц).
Частиною 1 статті 242 ЦК України визначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.272 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійсню батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.
Згідно ч.1 ст.177 Сімейного кодексу України, батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, в розмірі 40 405,72 грн.
Отже, на момент виникнення боргу та по 01.08.2025 співвласник квартири ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла повноліття, а тому не може самостійно нести відповідальність за частину заборгованості з наданих послуг з постачання теплової енергії.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 є законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а довідка про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 28.08.2025 такими доказами не є.
Отже, позов в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 , в розмірі 8 081,14 грн задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, в розмірі відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності на квартиру в загальній сумі 32 324,58 грн (40 405,72 грн - частка ОСОБА_2 в розмірі 8 081,14 грн), тобто з ОСОБА_1 (3/10 частки) 12 121,71 грн, ОСОБА_3 (3/10 частки) 12 121,71 грн, ОСОБА_4 (1/5 частки) 8 081,14 грн, тому позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів, а саме: по 908,40 грн з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 605,60 грн з ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Цивільний позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир, вул.Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року в розмірі 12 121,71 грн (дванадцять тисяч сто двадцять одна гривня сімдесят одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року в розмірі 12 121,71 грн (дванадцять тисяч сто двадцять одна гривня сімдесят одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 жовтня 2016 року по 01 серпня 2025 року в розмірі 8 081,14 грн (вісім тисяч вісімдесят одна гривня чотирнадцять копійок).
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 908,40 грн (дев'ятсот вісім гривень сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 908,40 грн (дев'ятсот вісім гривень сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16 січня 2026 року.
Суддя М. В. Петровська