Справа №274/8227/24
Провадження № 2/0274/264/26
про виклик експерта
"16" січня 2026 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді Хуторної І. Ю.,
за участі секретаря Айрапетян А. А.,
учасники справи, присутні в судовому засіданні - представник позивачки адвокат Божок Л.В.,
розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Баюн І.І. про виклик у судове засідання експерта Яновича М.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "ЛАДА 2005" про розірвання договору земельної ділянки, -
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 28.04.2025 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
23.09.2025 на адресу суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/106-25/16580-ПЧ від 11.09.2025.
13.01.2026 до суду надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Баюн І.І., у якому вона просить викликати в судове засідання експерта Яновича Максима Аркадійовича (Житомирський НДЕКЦ МВС України) для надання усних роз'яснень та відповідей на запитання щодо висновку № СЕ-19/106-25/16580 ПЧ від 11.09.2025.
Вказує, що експерту слід поставити запитання, з метою усунення неточностей та суперечностей у висновку, у тому числі: яким методичним чином було прийнято рішення без відібрання додаткових експериментальних зразків підпису особи у манері, максимально наближеній до підпису на досліджуваному касовому ордері; чи не вплинула на повноту висновку відсутність серед вільних зразків документів, аналогічних за цільовим призначенням; яким чином відсутність у вільних зразках букв та елементів, аналогічних тим, що містяться у спірному підписі, вплинула на можливість здійснення повного та об'єктивного дослідження; чи могли зміни стану здоров'я особи, що могли настати у період між 2021 та 2024 роками, вплинути на почерк та графічні ознаки підпису; чи є достатнім для категоричного висновку використання лише критеріїв “виробленості почерку» при можливому погіршенню стану здоров'я та враховуючи відсутність ідентичних букв/елементів у порівняльному матеріалі - експерементальних зразках; чи здійснювався аналіз можливого погіршення моторики або графічної стійкості письма особи за відсутності медичних даних; чи проводився аналіз окремих схожих елементів підписів, якщо такі були наявні; яким чином у експертизі дотримано п. 1.12 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, згідно з якими: у разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується; чи є висновок експерта імовірнісним без надання таких даних.
Клопотання обґрунтовує тим, що після дослідження судом висновку експерта даний час існує обґрунтована та очевидна необхідність викликати експерта для надання роз'яснень. Наголошує, що вимога про виклик експерта ґрунтується не на суб'єктивному незадоволенні результатом експертизи, а на об'єктивних факторах порушення вимог Інструкції № 53/5.
Вказує, що згідно з пунктом 1.6 Інструкції, у разі коли досліджуваний підпис виконано на бланку (як у даному випадку - касовий прибутковий ордер), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка. Спірні підписи виконані на вузьких графах касових ордерів, що створює просторове обмеження. Експериментальні зразки відбиралися на широко пролінованому папері, що створює невідповідність та порушення технічного регламенту відбору зразків, що прямо впливає на координацію рухів при письмі та розчерк підпису. Проте, експертом, не зважаючи на його кваліфікаційний рівень, не звернуто увагу на ці невідповідності Інструкції.
Тому, необхідно щоб експерт надав вичерпне пояснення, яким чином було забезпечено зіставлення ознак, якщо експериментальні зразки підпису були відібрані без дотримання спеціальних умов, необхідних для бланків документів.
Крім того, відповідно до п.1.5. Інструкції вимагається, щоб вільні зразки відповідали досліджуваному об'єкту, зокрема, за видом матеріалів письма (папір). Встановлено, що тип паперу (офсетний) відрізняється від того, на якому виконано досліджуваний підпис. Використання паперу іншої щільності та текстури (офсетний проти газетного/ типового для ордерів) впливає на всмоктування чорнила та відображення динамічних характеристик натиску. Експерт не зазначив, як він компенсував ці розбіжності.
Отже, існує потреба роз'яснення висновку експерта в частині конкретизації та деталізації, які саме компенсаційні методики були застосовані для усунення впливу цієї невідповідності матеріалів письма на процес виділення та оцінки ідентифікаційних ознак, та чи не стало це порушенням вимоги Інструкції чинником який унеможливлює категоричний висновок.
Пункт 1.10 Інструкції вимагає від експерта приймати за зразки, найбільш схожі на досліджуваний підпис, та запропонувати особі розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів, особливо у випадку, коли серед дослідних документів відсутні аналогічні (зокрема, інші касові ордери).
Однак, у відібраних зразках взагалі відсутні аналогічні букви, елементи, тотожні тим, що містяться у спірних підписах, що ніяк не описано експертом. Внаслідок цього порівняльне дослідження не могло бути повноцінним, а окремі графічні ознаки підпису не були оцінені експертом належним чином.
Вказує, що наведене не є суб'єктивною незгодою з висновком експертизи, а ґрунтується на об'єктивних обставинах на які слід звернути увагу відсутність в експерементальних зразках подібних букв та елементів, що унеможливлює порівняння, і як видно з висновку експертизи таке порівняння не здійснювалось, а за обставин, коли особа навмисно підписується іншим підписом, ніж застосовує зазвичай, необхідно порівняти її почерк - аналогічні букви/елементи із такими підписами, однак такого експериментального матеріалу не відібрано.
За таких обставин слід задати експерту запитання, яким методичним чином було прийнято рішення без відібрання додаткових експериментальних зразків підпису особи у манері, максимально наближеній до підпису на досліджуваному касовому ордері, та чи не вплинула на повноту висновку відсутність серед вільних зразків документів, аналогічних за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 1.12 Інструкції у разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.
Згідно з науковими засадами судової почеркознавчої експертизи та геронтології, почерк людини є динамічним функціонально-просторовим стереотипом, який безпосередньо залежить від стану центральної нервової системи та дрібної моторики рук. У похилому та старечому віці (після 75-80 років) відбуваються стрімкі та часто незворотні зміни в організмі (віковий тремор, зниження координації рухів, ослаблення м'язового тонусу, дегенеративні зміни суглобів), що призводять до суттєвої трансформації графічних ознак підпису.
Позивач є особою похилого віку (87 років). За таких обставин вимагається надання відомостей про стан здоров'я на момент підписання.
Проте, експертом дані вимоги у висновку ніяк не відображені, проте надано категоричний висновок, ігноруючи відсутність даних про можливі зміни у стані здоров'я, що потенційно впливають на почерк, моторні функції, швидкість виконання рухів та загальні графічні характеристики, зокрема, віковий тремор, склеротичні зміни чи інші хвороби, що впливають на моторику в період 2021-2024 рр.
У висновку відсутній аналіз можливого впливу захворювань або вікових/фізичних змін на почерк особи, оскільки не було надано жодних медичних відомостей, не здійснено оцінки можливого погіршення почерку у зазначений період, хоча на це зверталась увага при призначенні експертизи, у зв'язку з похилим віком ОСОБА_1 .
Вказує, що Експерт дійшов категоричного висновку на підставі лише одного критерію - “виробленості почерку» та вказівки на відсутності ознак виконання досліджуваних підписів з наслідуванням, при цьому: не досліджено можливість зміни/погіршення почерку між 2021 та 2024 роками; не враховано відсутність у вільних та експериментальних зразках букв та елементів, аналогічних тим, що містяться у спірному підписі; не проведено детального аналізу окремих схожих або відмінних деталей між спірним підписом і наданими зразками; не здійснено аналізу стану здоров'я, що є важливим фактором у почеркознавчих дослідженнях, при тому, що ОСОБА_1 є особою похилого віку. З огляду на зазначене, вказує, що висновок викликає сумніви щодо його обґрунтованості, повноті проведеного дослідження та зрозумілості, а тому потребує додаткового фахового пояснення.
Дані зауваження стосуються порушення самої методики дослідження, що згідно з практикою ЄСПЛ та нормами ЦПК є безумовною підставою для уточнення висновку.
Представник позивачки адвокат Божок Л. В. проти задоволення клопотання заперечила, вважає, що представник відповідачки, заявляючи повторно клопотання, зловживає процесуальними правами, просить застосувати заходи процесуального примусу на накласти штраф в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судове засідання представник відповідача не з?явилася, просила відкласти судовий розгляд.
Дослідивши доводи клопотання, суд доходить висновку про його задоволення, із таких підстав.
Ухвалою суду від 16.12.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання експерта для роз?яснення висновку суд відмовив, серед іншого, із тих підстав, що висновок експерта не був досліджений у судовому засіданні.
У судовому засіданні 02.01.2026 суд дослідив усі докази у справі, в тому числі і висновок експерта.
Відповідно до положень статті 239 ЦПК України висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
За приписами частини 5 статті 102 ЦПК України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Відповідно до частини четвертої статті 72 ПК України, експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно з ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не є заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими ст. 89 ЦПК України. Відхилення судом висновків експерта повинно бути мотивованим в судовому рішенні.
Суд вважає клопотання представника відповідача про виклик експерта обґрунтованим, оскільки таке право їй гарантоване ст. 239 ЦПК України та у клопотанні вказано із яких питань вона просить отримати пояснення експерта.
А тому, з метою забезпечення рівності процесуальних прав сторін, права сторони відповідача обгрунтувати доказами заперечення проти позову, задля повного та всебічного з?ясування обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для виклику у судове засідання експерта Яновича Максима Аркадійовича (Житомирський НДЕКЦ МВС України) для надання усних роз'яснень щодо висновку № СЕ-19/106-25/16580 ПЧ від 11.09.2025.
Керуючись ст. ст. 72, 102, 222, 239 258-261 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача адвоката Баюн І. І. про виклик в судове засідання експерта задовольнити.
Викликати у судове засідання експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Яновича Максима Аркадійовича для надання усних роз'яснень щодо висновку № СЕ-19/106-25/16580 ПЧ від 11.09.2025.
Роз?яснити експертові, що він вправі приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.Ю. Хуторна