Справа № 182/5036/25
Провадження № 1-кп/0182/704/2026
Іменем України
05.01.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні з обвинувальним актом №12025041340000792 від 24.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілого - ОСОБА_6
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме: ризик переховування від суду, впливу на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні умисного корисливого злочину за який передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, крім того в суді у відношенні нього є й інші кримінальні провадження. Він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 , зазначивши, що за цією адресою проживає його сестра, яка раніше не заперечувала проти його перебування за вказаною адресою. Запевняв суд, що переховуватись не буде.
4.Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, пославшись на те, що перелічені прокурором ризики не доведені, обвинувачений не буде порушувати умови домашнього арешту, впливати теж ні на кого не буде. Обвинувачений має намір боронити державу. Тому просив задовольнити клопотання сторони захисту.
5.Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.
8.Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався, зокрема, до 08 січня 2026 року включно.
9.Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
10.За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
11.Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
12.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
13.Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
14.Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
15.Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
16.За змістом ст.199 КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане. Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
17.У даному випадку, суд, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, враховує те, що особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч.4 ст.186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
18.Суд враховує, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками.
19.Так, ОСОБА_3 є особою працездатного віку, не має скарг з боку стану здоров'я, є особою відносно якої в суді наявні кримінальні провадження, не має міцних соціальних зв'язків, відсутнє офіційне місце роботи та сталі джерела доходу.
20.Водночас свідки у цьому кримінальному провадженні ще не допитувалися в судовому засіданні. Вказані обставини є достатніми для висновку, що ризики, які заявлені прокурором, не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.
21.Отже, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , якому інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
22.Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого. Отже, клопотання прокурора потрібно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
23.Також, відповідно до ст.183 КПК України застава не визначалась.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 331, 369-372 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 04 березня 2026 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 08.01.2026 .
Суддя: ОСОБА_1