Справа № 204/13799/25
Провадження № 1-кп/204/2/26
05 січня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042140001282, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять років, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду. Враховуючи те, що обвинувачений про вчинене кримінальне правопорушення правоохоронні органи не повідомив, заклад охорони здоров'я для надання медичної допомоги потерпілому не повідомив, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, офіційного місця роботи не має, постійного місця реєстрації у м. Дніпро не має, а отже існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду. Також, враховуючи, що Указом Президента України №66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, на всі території України введено воєнний стан, обвинувачений може безперешкодно покинути територію Дніпропетровської області переслідуючи мету не бути засудженим у подальшому. Крім того, на думку прокурора існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому можуть бути відомі місце перебування потерпілого, місце проживання свідків, шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди, з метою уникнення відповідальності за вчинене тяжке кримінальне правопорушення. Також прокурор стверджує, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом зміни місця проживання, оскільки ОСОБА_5 не має нерухомого майна, а також враховуючи, що на всій території України введено воєнний стан, який наразі є продовженим та не скасованим, що доводить вказаний ризик та демонструє можливість впливу ОСОБА_5 на хід судового розгляду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не здатні забезпечити запобігання вищевказаним ризикам та забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, вважає що зазначені ризики необґрунтовані. Пояснила, що її підзахисний гарна людина, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, працює та не збирається зникати. Враховуючи вказане, захисник вважає, що щодо обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, захисником було зазначено про намір з боку обвинуваченого щодо укладення угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13 листопада 2025 року щодо ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 січня 2026 року без визначення розміру застави.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.2 ст.177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу обвинуваченому, судом враховано наведені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від суду. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків. Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого. Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу на свідків та потерпілого суд враховує, що обвинуваченому відомі їх анкетні дані, вони ще не були допитані під час судового розгляду, у зв'язку з чим існує обґрунтований ризик впливу на них обвинуваченим, шляхом їх вмовляння чи залякування.
Що стосується доводів прокурора щодо наявності ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, то на думку суду, наявність такого ризику не доведена. Адже прокурором не наведено обґрунтованих доводів, яким саме чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на судовий розгляд, не конкретизовано способів та можливих наслідків такого перешкоджання.
Суд вважає, що обраний та продовжений щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який, в тому числі і домашній арешт.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив, а отже підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який відсутні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 05 березня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1