г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/6458/25
Номер провадження 3/213/44/26
14 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №528167 від 30.11.2025, ОСОБА_1 30 листопада 2025 року о 21:30 год. по пр. Південний, буд.44 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду з метою визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі останній відмовився. Фіксація здійснювалась на відеореєстратори 475174, 475222.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Від захисника ОСОБА_1 адвоката Яценко С.О. надійшли пояснення по справі. Зазначає, що з викладом обставин в протоколі про адміністративне правопорушення погодитися не можливо. Відеозапис, доданий до протоколу, свідчить про протилежне. Так відеокамерою зафіксовано, як ОСОБА_1 рухаючись по пр. Південному у м. Кривому Розі на автомобілі Рено в напрямку вул. Подлєпи, де він проживає, долаючи перехрестя пр. Південний та вул. П. Мирного незначно зманеврував вправо та вліво, оминаючи нерівності, що привернуло увагу поліцейських, які стали переслідувати автомобіль Рено, подаючи сигнали для зупинки.
ОСОБА_1 відповідно відреагував, увімкнув правий покажчик повороту, а зупиняючись вмикає аварійну світлову сигналізацію.
Підійшовши до водія поліцейські стали словесно вишукувати приводи для обвинувачення ОСОБА_1 про перебування його у стані будь-якого сп'яніння, з метою переконання водія, що той перебуває у стані сп'яніння, що обов'язково покаже при огляді.
Почувши, що ОСОБА_1 після отримання поранення під час захисту України від нападу росії, в лікувальних цілях вживає ліки, зокрема, прегадол, поліцейський повідомляє, що військовослужбовці дуже часто вживають наркотичні засоби, а вказаний засіб є прекурсором з посиланням на список 3 постанови 717.
Поліцейський спонукає водія відмовитись від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, що спростить складання протоколу. Під час тривалого переконання поліцейський повідомляє водію, що він не перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а під впливом ліків, які він приймає і які є під забороною.
Також для переконливості своїх тверджень, що водій керує під впливом прекурсорів поліцейський повідомляє водію, що той рухається не додому, а в протилежному напрямку, що свідчить про перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння.
Однак, на відеозаписах вбачається протилежне твердженням поліцейського. Зазначена обставина свідчить про навмисне введення в оману водія, який спочатку погодився на проходження огляду на стан сп'яніння, а після відповідних роз'яснень поліцейського повідомляє, що нема сенсу їхати на огляд до закладу охорони здоров'я, оскільки він дійсно перед сном вживає прегадол, і після такого переконання поліцейським він відмовляється від проходження огляду. Захисник вважає дії поліцейських провокацією на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При перевірці змісту Наказу Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 р. за № 512/4733, яким затверджено, невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, не виявлено, що лікарський засіб прегадол, до складу якого входить діюча речовина прегабалін, як і сам прегабалін є прекурсором.
З інструкція для медичного застосування лікарського засобу ПРЕГАДОЛ вбачається, шо такий засіб може призначатись навіть дітям. Про те що прегадол не є наркотичним чи психотропним лікарським засобом, вказує також те що особам, яким призначено для лікування наркотичні чи психотропні засоби, за “положенням додатку 2 затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 494 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.04.2017 № 362), використовується Спеціальний рецептурний бланк форми № 3, якого ОСОБА_1 не виписували. Натомість при призначені ОСОБА_1 препаратів прегадол та кветирон виписуються звичайні рецепти.
Про те, що прегадол та кветерон не є лікарськими засобами на які, поширюються вимоги затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України 07.08.2015 № 494, підтверджується відсутністю відповідних записів у Виписці із медичної карти стаціонарного хворого № 27652.
Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, не містить відомостей про те, що прегадол, до складу якого входить діюча речовина прегабалін, як і сам прегабалін є наркотичним засобом, психотропною речовиною або прекурсором.
Ця обставина прямо вказує на неправомірну поведінку поліцейського ОСОБА_2 , який для переконливості його надуманих тверджень, спирається на надуману норму права (список 3 постанови 717) і вказує на те, що препарати, які вживає ОСОБА_1 містять прекурсори.
Враховуючи викладене, захисник просить провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що є військовослужбовцем. На даний час перебуває на ППД, недалеко від місця свого проживання. 30.11.2025 року після добового чергування їхав додому на вихідний. В цей не вживав ані алкогольні напої, наркотичні засоби взагалі не вживає. На питання поліцейського відповів, що приймає певні ліки. Про те, що вживаючи ці ліки, не можна керувати транспортним засобом лікар не казав .в інструкції про це не написано. На пропозицію пройти огляд у медичному закладі він не заперечував, але поки виписували направлення, йому постійно казали що сенсу в огляді немає тому, що результат буде не на його користь. Поліцейський посилався на постанову Кабінету Міністрів України, яку сам Камінев не читав. Зазначив, що обов'язково поїхав би на огляд якби поліцейські його фактично від цього не відмовили.
Представник ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у клопотанні та просив справу закрити.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її представника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Порядок встановлення стану сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вказані такі ознаки наркотичного сп'яніння як: неприродна блідість, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, що відповідає ознакам, визначеним у п.4 розділу І вказаної Інструкції.
Відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку відеозаписи наявні, тому залучення свідків не є обов'язковим.
Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, відмова від проходження медичного огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані наркотичного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №528167 від 30.11.2025, ОСОБА_1 30 листопада 2025 року о 21:30 год. по пр. Південний, буд.44 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду з метою визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі останній відмовився. Фіксація здійснювалась на відеореєстратори 475174, 475222.
На відеозаписах, що містяться на цифровому диску, доданому до протоколу, зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Під час зупинки роз'яснено причину зупинки, встановлено особу водія. Перевірка на стан алкогольного сп'яніння проведена шляхом подиху, на питання чи вживає канабіс водій категорично заперечив. ОСОБА_1 погоджується пройти обстеження у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. Детально розпитуючи водія хто він, куди їде, встановлено, що ОСОБА_1 військовослужбовець, перебуває на ППД, на лікуванні після отриманої травми. Під час розмови розказує і показує які саме ліки вживає, на що поліцейський цитує постанову КМУ 717 та стверджує, що прегадол відповідно до списку 3 є забороненим препаратом. В подальшій розмові на цій постанові неодноразово акцентувалася увага водія та зазначалося, що результат дослідження покаже наявність вживання забороненого препарату. В наслідок таких роз'яснень ОСОБА_1 відмовляється їхати на огляд, будучи впевненим що це не має сенсу. Весь період спілкування, складання протоколу, оголошення, ОСОБА_1 поводить себе спокійно, ввічливо, адекватно обстановці.
Як видно із довідки отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ (ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції. Крім того, згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зіст.17Закону України від 23 лютого 2006року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey).
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В даному випадку причиною направлення водія на огляд стало його повідомлення про приймання певних ліків, а саме прегадола. Суду не зрозуміло чому поліцейський наполегливо посилався на постанову КМУ 717 вказуючи, що відповідно до списку 3 прегадол входить до списку прекурсорів, з огляду на відсутність такої постанови, про що водій може не знати та сприймати це саме як порушення законодавства. Поліцейський фактично запевнив ОСОБА_1 у безглуздості проходження медичного огляду, тим самим спровокував його відмову від проходження огляду. Інструкції для медичного застосування лікарських засобів прегадолу, кветирону, прегабаліну не міститься відомостей, що ці препарати є прекурсорами, не містять протипоказань керування транспортними засобами після їх вживання, можуть призначатися дітям, вагітним за певних умов.
Постановою КМУ від 06 травня 2000 р. за № 770 затверджено перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в якому відсутній такий препарат як прегадол.
Таким чином суду матеріали, які не містять даних, які б дозволили встановити, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, відмовився проходити огляд. У зв'язку з неналежною підготовкою матеріалів справи, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 .
Тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст.247 п. 1,251,252,283,284 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М.Хмельова