справа № 208/8697/25
провадження № 1-кс/208/352/26
16 січня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3 (в режимі вкз),
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам'янське клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12023050000000038 від 13.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.246 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, освіта середня, не одружений, має на утримані дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ст. 89 КК України не судимого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,4 ст.246 КК України,
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури (на правах відділу) Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12023050000000038 від 13.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 4 ст.246 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , в якому слідчий, за погодженням з прокурором, просить слідчого суддю:
1. застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 19.00 до 07.00 строком на 60 днів;
2. покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 19.00 до 07.00;
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
- не відлучатися за межі с. Софіївка, Краматорського району, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Клопотання мотивовано наступним: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.246 КК України; (2) наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України; (3) необхідно врахувати інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів, пред'явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.246 КК України; (4) застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не зможе забезпечити досягнення мети його застосування та запобігти ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов наступних висновків.
У провадженні провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023050000000038 від 13.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4 ст. 246 КК України.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 12.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,4 ст. 246 КК України, а саме в незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, а також перевезенні та збуту незаконно зрубаних дерев, вчинених повторно за попередньою змовою групою осіб, що заподіяли істотну шкоду та спричинили тяжкі наслідки.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, під час розгляду клопотання з метою визначення існування законних підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя повинен: 1) з'ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в листопаді-грудні 2024, більш точний час слідством не встановлений, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , маючи умисел на вчинення незаконної порубки дерев у полезахисних смугах, а також перевезення та збут незаконно зрубаних дерев, порушуючи встановлений чинним законодавством порядок проведення рубок лісу, без передбаченого законом спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, у порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, тобто порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, з корисливих мотивів, вирішив займатися незаконною порубкою дерев, перевезенням та збутом незаконно зрубаних дерев.
З метою отримання прибутку від своєї незаконної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підшукували покупців з кола місцевих мешканців, зокрема шляхом оприлюднення оголошення на соціальній платформі «Facebook» в загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з профілю « ОСОБА_10 » про продаж дров із зазначеним номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 .
24.01.2025 ОСОБА_9 у телефонному режимі домовився про продаж незаконно спиляних дерев з ОСОБА_11 , якого працівники поліції залучили до конфіденційного співробітництва.
25.01.2025 у ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел на незаконну порубку дерев породи «Акація» в полезахисній смузі поблизу с. Василівка Української сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області. З цією метою, 25.01.2025 о 10:00 год. ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , на автомобілі марки «ВАЗ» моделі «21099» державний номерний знак « НОМЕР_2 » з тентовим причепом марки «Бобер Па-0042» державний номерний знак « НОМЕР_3 » приїхали до полезахисної смуги, що знаходиться поблизу с. Василівка Української сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області з географічними координатами 48.589450, 36.776268 та 48.588934, 36.776582 та розташована на землях сільськогосподарського призначення комунальної власності Української сільської ради. Не маючи спеціального передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру), реалізовуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив, знаходячись у вищевказаній полезахисній смузі, використовуючи дві бензопили невстановленої марки, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 здійснили незаконну порубку сироростучих до ступеня повного припинення росту 16 (шістнадцяти) дерев породи «Акація» середніми діаметрами пнів у корені: 1.) 21х21 см., 2.) 30х18,5 см., 3.) 29х22 см., 4.) 27х15 см., 5.) 25х18 см., 6.) 16х14 см., 7.) 22х22,5 см., 8.) 26х19,5 см., 9.) 21х24 см., 10.) 18х21 см., 11.) 27х12,5 см., 12.) 18х22,5 см., 13.) 22х13 см., 14.) 43х34,5 см., 15.) 37х38 см., 16.) 32х37 см. В подальшому ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 самостійно розрізали зазначені незаконно зрубані дерева на колоди, які завантажили у вищевказаний причеп.
В цей же день в період часу з 11:57 год. по 15:52 год. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії на автомобілі марки «ВАЗ» моделі «21099», державний номерний знак « НОМЕР_2 » з тентовим причепом марки «Бобер Па-0042», державний номерний знак « НОМЕР_3 », завантаженому спиляними деревами, незаконно перевезли зрубані дерева двома рейсами до подвір'я буд. АДРЕСА_2 . Знаходячись за вказаною адресою зустрілися з ОСОБА_11 та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, незаконно збули ОСОБА_11 201 (двісті одну) колоду незаконно спиляних сироростучих до ступеня повного припинення росту вищевказаних дерев, за що отримали від нього грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч) гривень, які ОСОБА_11 були вручені співробітниками поліції під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки.
Вказаними незаконними порубкою, перевезенням та збутом 16 (шістнадцяти) дерев породи «Акація» на території полезахисної смуги, що знаходиться поблизу с. Василівка Української сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області з географічними координатами 48.589450, 36.776268 та 48.588934, 36.776582, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 заподіяли державі в особі Української сільської ради шкоду на загальну суму 85 777 гривень 76 копійок.
Внаслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_9 екологічні збитки (шкода) довкіллю становить 85 777 гривень 76 копійок, що у двадцять і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, тобто незаконній порубці у захисних лісових насадженнях, перевезення та збут незаконно зрубаних дерев, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло істотну шкоду.
В подальшому, ОСОБА_4 діючи повторно, з метою незаконної порубки дерев із користі, за попередньою змовою з ОСОБА_9 11.07.2025 в період часу з 18:18 год. до 18:21 год. на автостанції селища Олександрівка по вул. Центральній, 2 зустрівся з ОСОБА_11 , домовився про продаж незаконно спиляних дерев та отримав від нього грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч) гривень, що були вручені останньому співробітниками поліції під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки.
Реалізовуючи спільний між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 злочинний умисел на незаконну порубку дерев у полезахисних смугах, а також перевезення та збут незаконно зрубаних дерев ОСОБА_11 , 25.07.2025 о 12:18 год. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , на автомобілі марки «ВАЗ» моделі «21103», державний номерний знак « НОМЕР_4 » з тентовим причепом марки «Бобер Па-0042» державний номерний знак « НОМЕР_3 » приїхав до полезахисної смуги поблизу с. Василівка Української сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області з географічними координатами 48.6133371, 36.7417507 та 48.6119009, 36.7418372, та розташована на землях сільськогосподарського призначення. Не маючи спеціального передбаченого діючим законодавством дозволу на порубку дерев, виданого уповноваженим органом (лісорубного квитка чи ордеру), реалізовуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив, знаходячись у вищевказаній полезахисній смузі, використовуючи бензопили невстановленої марки ОСОБА_4 здійснив незаконну порубку сироростучих до ступеня повного припинення росту 19 (дев'ятнадцять) дерев породи ясеня, 2 (дві) одиниці акації та 1 (однієї) одиниці клену середніми діаметрами: 1.) 42х41,5см; 2.) 24х19,5 см; 3.) 37,5х38,2 см; 4.) 27,6х34,7,5 см. (акація); 5.) 34,4х41,5 см.; 6.) 45,8х40,5 см.; 7.) 28,6х34,5 см; 8.) 28,9х30,6 см.; 9.) 49,3х54,5 см.; 10.) 22,4х25,7 см. (акація); 11.) 52,2х44,5 см.; 12.) 10,5х11,6 см.; 13.) 39,5х35,5 см.; 14.) 39,7х24,2 см; 15.) 31,5х25,3 см; 16.) 50,1х35,8 см.; 17.) 53,5х54,3 см; 18.) 34,5х38,3 см.; 19.) 30,5х32,5см.; 20.) 21,2х23,5 см. (клен); 21.) 34,4х33,8 см.; 22.) 30,5х24,7см. В подальшому, ОСОБА_4 розрізав зазначені незаконно зрубані дерева на колоди, які завантажив у вищевказаний причеп.
В цей же день в період часу з 14:15 год. по 14:54 год. ОСОБА_4 діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 на автомобілі марки «ВАЗ» моделі «21103», державний номерний знак « НОМЕР_4 » з тентовим причепом марки «Бобер Па-0042», державний номерний знак « НОМЕР_3 », завантаженим спиляними деревами, незаконно перевіз з метою збуту зрубані дерева до подвір'я буд. АДРЕСА_2 . Знаходячись за вказаною адресою ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_11 та діючи умисно, повторно за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, біля вказаного подвір'я, незаконно збув ОСОБА_11 75 (сімдесят п'ять) колод незаконно спиляних до ступеня повного припинення росту сироростучих дерев.
Вказаною незаконною порубкою, перевезенням та збутом 19 (дев'ятнадцять) дерев породи ясеня, 2 (дві) одиниці акації та 1 (однієї) одиниці клену на території полезахисної смуги поблизу с. Василівка Української сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області з географічними координатами 48.6133371, 36.7417507 та 48.6119009, 36.7418372 заподіяли державі в особі Української сільської ради шкоду на загальну суму 267044,62 гривень.
Зазначеними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_9 спричинені екологічні збитки (шкода) довкіллю на суму 267044,62 гривень, що у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Щодо обґрунтованості підозри.
Як вбачається із матеріалів, доданих до клопотання, 12.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.246 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За наведеного, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які у своїх показах викривають злочинну діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду соціальної мережі «facebook» групи «ІНФОРМАЦІЯ_3», під час якого зафіксовано оголошення ОСОБА_4 з номером телефона НОМЕР_1 про продаж дров;
- протоколом огляду за участі покупця ОСОБА_11 , який видав та у нього було вилучено 201 фрагмент спиляної деревини, які він придбав 25.01.2025 у ОСОБА_16 та ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 6000 грн.;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який повідомив про обставини проведення контрольованої закупки деревини 25.01.2025, під час якої він придбав 201 фрагмент спиляної деревини у ОСОБА_16 та ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду місця події поблизу с. Василівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, під час якого виявлені самовільно свіжеспиляні пні дерев листяних порід (акація) у кількості 16 одиниць, з яких зроблені спили верхніх частин та вилучені вищевказані спили у кількості 16 одиниць;
- протоколом огляду місця події поблизу с. Бузинівка, Краматорського району, Донецької області, під час якого виявлені самовільно свіжеспиляні пні дерев листяних порід (акація) у кількості 4 одиниць, з яких зроблені спили верхніх частин та вилучені вищевказані спили у кількості 4 одиниць;
- протоколом огляду місцевості за участі свідка ОСОБА_11 на подвір'ї буд. АДРЕСА_2 , під час якого виявлені фрагменти спиляної деревини у кількості 201 одиниці, з яких зроблені спили фрагментів у кількості 4 одиниць, які були вилучені;
- матеріалами судової трасологічної експертизи № СЕ-19/105-25/1472-ТР, згідно якої зрізи з чотирьох фрагментів стовбура дерева, вилучених 30.01.2025 на подвір'ї буд. АДРЕСА_2 та зрізи з пнів дерев, вилучених 30.01.2025 в ході огляду місця події поблизус. Василівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, раніше складали єдине ціле та являються частинами одного стовбура дерева;
- протоколом за результатами проведення спостереження за особою ОСОБА_4 , під час якого зафіксовані факти незаконної порубки, перевезення та збуту зрубаних дерев вчинених ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 ;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, під час якого зафіксований факт збуту зрубаних дерев ОСОБА_4 та ОСОБА_9 покупцю ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду оптичного диску DVD-R інв. № 274 від 05.12.2024 за результатами проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 , під час якого зафіксовані розмови ОСОБА_4 зі своїми спільниками ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , щодо незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту незаконно зрубаних дерев;
- протоколом огляду карт пам'яті інв. № 37, № 38 від 14.01.2025 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи
ОСОБА_11 , під час якого зафіксований факт збуту 25.01.2025 зрубаних дерев ОСОБА_4 та ОСОБА_9 покупцю ОСОБА_11 ;
- матеріалами судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/105-25/37ж-ФХЕД від 11.06.2025, згідно якої розмір екологічного збитку (шкоди) завданого довкіллю незаконним вирубуванням сироростучих до ступеня повного припинення росту 16 дерев породи «Акація» в полезахисній смузі поблизу з с. Василівка, Синельніківського району, Дніпропетровської області становить 85 777, 76 грн.; розмір екологічного збитку (шкоди) завданого довкіллю незаконним вирубуванням сироростучих до ступеня повного припинення росту 4 дерев породи «Акація» в полезахисній смузі поблизу зс. Бузинівка, Краматорського району, Донецької області становить 8 222, 64 грн.
- матеріалами судової інженерно-екологічної експертизи згідно якої розмір екологічного збитку (шкоди) завданого довкіллю незаконним вирубуванням сироростучих до ступеня повного припинення росту 19 (дев'ятнадцять) дерев породи ясеня, 2 (дві) одиниці акації та 1 (однієї) одиниці клену на території полезахисної смуги поблизу с. Василівка Української сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області з географічними координатами 48.6133371, 36.7417507 та 48.6119009, 36.7418372 заподіяли державі в особі Української сільської ради шкоду на загальну суму 267044,62 гривень.
- іншими матеріалами кримінального провадження в загальній сукупності.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які вказують на кримінальне правопорушення, яке йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 проживав не за місцем реєстрації. Крім того, ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, отже останній може в будь-який час може змінити місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину тому є підстави вважати, що він, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування.
Таким чином, у своїй сукупності наведені обставини дають підстави стверджувати про існування ризику, визначеного у п.1 ст.177 КПК України.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий, за погодженням з прокурором, у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.246 КК України.
Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2,4 ст.246 КК України, яке інкримінується ОСОБА_4 є тяжким злочином.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із домашнім арештом, є застава, особиста порука, особисте зобов'язання.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги інші обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме те, що вона має дитину на утриманні, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні, проте, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, беручи до уваги ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт на даний час не здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
З огляду на зазначене, клопотання підлягає задоволенню.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному відлучатись з місця свого проживання ( АДРЕСА_1 ) з 19:00 год. до 07:00 год. наступного дня.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не є занадто обтяжливим для підозрюваного та здатне забезпечити завдання кримінального провадження.
Щодо покладання на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на ОСОБА_4 слід покласти додаткові процесуальні обов'язки, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі процесуальні обов'язки можуть запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає: АДРЕСА_1 , з 19:00 год. до 07:00 год. наступного дня, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час; не відлучатись за межі с.Софіївка Краматорського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12023050000000038 від 13.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст.246 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 19:00 до 07:00 із забороною строком на два місяці залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога», надання невідкладної медичної допомоги та подальшого невідкладного повернення до житла.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- заборонити залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 19.00 до 07.00;
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
- не відлучатися за межі с. Софіївка, Краматорського району, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Строк дії ухвали - два місяці.
Копію ухвали направити до Відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області для організації її виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 16.01.2026 о 15:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1