Справа № 209/8719/25
Провадження № 2/209/887/26
Іменем України
08 січня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
Позивачка звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 19533,97 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що у період з 19 жовтня 2021 року по 21 липня 2025 року вона знаходилась у трудових відносинах з АТ "Дніпроазот". За період її роботи на підприємстві виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 19533,97 грн. До сьогоднішнього дня їй заробітна плата не виплачена.
05 листопада 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив не подав, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 5 ст. 279, ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка у період з 19 жовтня 2021 року по 21 липня 2025 року працювала у АТ "Дніпроазот", звільнена за власним бажанням, по догляду за дитиною віком до 14 років, на підставі ст. 38 КЗпП України з посади дефектоскопіста з УЗК 5р. бюро технічного контролю дільниці діагностики та технічного контролю структурного підрозділу Ремонтне управління, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7) та копією наказу № 635 від 21 липня 2025 року (а.с. 9).
Станом на дату звільнення відповідач мав перед позивачкою заборгованість по заробітній платі в розмірі 19533,97 грн., що підтверджується розрахунковим листком за липень 2025 року (а.с. 8), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 76, 78, 141, 223, 263-265, 274, 279, 280-285 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (ЄДРПОУ 05761620, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. С.Х.Горобця, 1) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 19533 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 97 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Л. Шендрик