Єдиний унікальний номер 725/7222/25
Номер провадження 3/725/2834/25
15.01.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 13.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно дитини, ОСОБА_2 , яка позбавлена батьківського піклування та перебуває під її тимчасовим піклуванням, а саме: словесно ображала та принижувала, чим було завдано шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Такі дії ОСОБА_1 згідно вказаного протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Чернівецького районного суду м.Чернівці в складі головуючої судді Федіної А.В. вказану справу було направлено на доопрацювання метою збирання органом, уповноваженим складати протокол про адміністративне правопорушення, додаткових доказів на підставі яких можна дійти однозначного висновку про події, які мали місце 13.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. по вул. Магалянська, 34А в м.Чернівці між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала та зазначала, що будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_2 вона не вчиняла та не мала на меті її образити, хоча у розмові дійсно згадувала її біологічним батьків. Вказувала на те, що вона виявила бажання всиновити двох сестер - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які позбавлені батьківського піклування та перебували у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. З ОСОБА_5 у неї склались близькі стосунки, натомість ОСОБА_6 за своїм складом характеру є закритою та у неї часто виникають конфлікти з сестрою. Вважає, що заява ОСОБА_6 про домашнє насильство могла бути своєрідною помстою за її звернення в поліцію по факту імовірного розбещення малолітньої ОСОБА_5 з боку 24-річного медичного працівника Центру з яким ОСОБА_6 товаришує, а також такі дії могли також бути реакцією на встановлення обмеженян часу користування мобільним телефоном. Зазначала, що вона намагалась налаштувати з дівчатками побут, побудувати довірливі відносини, а тому була налагоджена співпраця з психологом та після кількох сеансів відносини з ОСОБА_6 почали покращуватись, вона не вважала, що між ними існує конфлікт, а тому була здивована візиту поліції. Щодо обставин, які мали місце 13.08.2025 року пояснила, що між нею та ОСОБА_6 була розмова про те, що поведінка дівчинки робить їй боляче як людині, яка її виховує та дбає про неї, на що ОСОБА_7 різко відреагувала, сказавши, що вона не її мама та у неї є біологічні батьки, у відповідь на такі слова дівчинки вона сказала, що їх тут зараз немає, а є лише вона і саме вона піклується про ОСОБА_8 та її сестру, при цьому не мала на меті образити дівчинку такими словами. Щодо нецензурною лайки, звертала увагу, що в її родині нецензурні слова не вживають, а тому висловлювання нецензурною лайкою в сторони дитини виключені, адже це не узгоджується з її звичками і є не припустимим.
Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, зазначав, що у протоколі не конкретизовано, які саме дії було вчинено та в чому виражалась шкода психологічному здоров'ю потеплілої, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що конфліктна ситуація, яка мала місце 13.08.2025 року викликала у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди її психічному здоров'ю. Просив взяти до уваги висновки психолога відповідно до якого ОСОБА_2 , була прийнята у добру та люблячу родину, але її травматичний досвід минулого сформував звичку дуже насторожено відноситься до будь-яких правил та умов. Намагання встановити домовленості розцінюється як тиск та дівчинка приймає звичні патерни поведінки, як замкнутість втеча. Для її подальшого гармонійного та повноцінного психологічного розвитку потрібно значно більше часу у позитивних умовах люблячої підтримуючої родини для зміни усталених звичок та триваліший процес. Вважає, що саме травматичний досвід минулого ОСОБА_2 спричинив її втечу в Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та подання надуманих відомостей в поясненнях, які стали підставою для складання протоколу.
Також, в судовому засіданні 22.09.2025 року було допитано потерпілу ОСОБА_2 , в присутності психологів, яка пояснила, що вони з сестрою проживали у сім'ї ОСОБА_1 та її чоловіка. ОСОБА_9 встановила певні правила, яких вони з сестрою повинні були дотримуватись, зокрема ці правила стосувались в основному прибирання, а також користування телефоном. 13.08.2025 року спочатку виник конфлікт за чергування, ОСОБА_9 на кухні кричала на ОСОБА_10 після чого прийшла до неї в кімнату та почала кричати на неї, при цьому вона згадувала її біологічних батьків, погано відзивалась про її біологічну матір, а після цього почала говорити про батька і зазначала, що вона схожа на свого біологічно батька. Вказувала на те, що в ході конфлікту 13.08.2025 року ОСОБА_9 вживала нецензурну лайку.
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які працюють на посаді практикуючого психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, кожна окремо пояснили, що ОСОБА_13 та ОСОБА_6 потрапляють у Центр вже не вперше та вони добре знають дівчаток. У ОСОБА_14 мало друзів, вона інтроверт та тримає усі своє емоції в собі, вона більш вразлива ніж ОСОБА_5 . Зазначали, що тема батьків для ОСОБА_14 дуже болюча і тому слова ОСОБА_15 , які стосувались її біологічних матері та батька, дійсно могли сильно вплинути на дитину. Також, вони схильні вірити словам ОСОБА_6 про те , що ОСОБА_9 на емоціях дійсно могла вживати нецензурні слова, адже вони ніколи не помічали за ОСОБА_6 звички брехати та дофантазовувати.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 13.08.2025 року у них з ОСОБА_6 стався конфлікт через те, що вони встановили їй обмеження часу користування мобільним телефоном на що ОСОБА_6 відреагувала дуже агресивно, погрожувала їм, а потім написала записку про те, що йде. Вважає, що дії ОСОБА_6 можуть бути помстою за їх звернення в поліцію щодо імовірного розбещення малолітньої працівником Центру соціально-психологічної реабілітації дітей з яким ОСОБА_6 підтримує стосунки. Вказував на те, що ні він ні ОСОБА_9 не вживають нецензурну лайку та не приймають у своїй родині ні фізичного ні морального насильства, а тому висловлювання в сторони дівчинку нецензурною лайкою виключається.
У грудні 2025 року дана справа надійшла повторно до суду для розгляду по суті після доопрацювання та працівниками поліції долучено консультаційні висновки лікарів психолога та дитячого психіатра щодо потерпілої ОСОБА_2 від 10.12.2025 року відповідно до яких у ОСОБА_2 виявлено симптоми та ознаки, що відносяться до емоційного стану (тривожний стан, порушення настрою та сну) і їй рекомендовано заняття з психологом.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 15.01.2026 року свою вину не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 сприймає батьківський контроль як насильство, не бажає виконувати домашні обов'язки, а також конфліктує зі своєю сестрою та саме з приводу цього у них 13.08.2025 року виникла суперечка в ході якого вона не ображала та не принижувала дівчинку. Звертала увагу на зміст долученого нею до матеріалів справи висновку за результатами психологічних консультацій ОСОБА_17 , яка є сестрою потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до якого у ОСОБА_5 не приязне ставлення до ОСОБА_6 та вона не бажає спілкуватись із сестрою, не зобразила її на малюнку членів своєї родини, натомість вона проявляє прихильність до сім'ї в якій проживає, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_16 .
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною другою вказаної статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до вимог п.п. 4, 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Таким чином, психологічне насильство відносно потерпілого, яке полягає у словесних образах, утворює склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у тому випадку, якщо такі дії могли спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ображала та принижувала ОСОБА_2 , чим було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
В судовому засіданні було заслухано пояснення ОСОБА_1 , які підтверджені показами свідка ОСОБА_16 , а також пояснення потерпілої ОСОБА_2 , у правдивості яких не мали сумніву психологи, які працюють в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, де тимчасово перебувала ОСОБА_2 та відповідно до консультаційних висновків лікарів психолога та дитячого психіатра щодо потерпілої ОСОБА_2 від 10.12.2025 року у ОСОБА_2 виявлено симптоми та ознаки, що відносяться до емоційного стану (тривожний стан, порушення настрою та сну) і їй рекомендовано заняття з психологом.
Так, норма статті 173-2 КУпАП не вимагає детального опису кожної окремої дії у протоколі, а передбачає встановлення факту вчинення психологічного, фізичного чи економічного насильства, що підтверджується сукупністю доказів, які оцінюються судом за правилами ст. 251, 252 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №653294 від 13.08.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 словесно ображала та принижувала ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні своїми поясненнями, за участю психологів, підтвердила вказані обставини та зазначила, що ОСОБА_1 кричала на неї, згадувала її біологічних батьків, погано відзивалась про її біологічну матір, а після цього почала говорити про батька і зазначала, що вона схожа на свого біологічно батька, в ході конфлікту ОСОБА_9 вживала нецензурну лайку.
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не вірно сприймає ситуацію в сім'ї, а також намагається обмовити ОСОБА_18 за наслідками розгляду справи не встановлено, при цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які працюють на посаді практикуючого психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, кожна окремо пояснили, що тема батьків для ОСОБА_6 дуже болюча і тому слова, які стосувались її біологічних матері та батька, дійсно могли сильно вплинути на дитину, при цьому вони ніколи не помічали за ОСОБА_6 звички брехати та дофантазовувати.
Отже, достовірність даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснення потерпілої не викликають обґрунтованого сумніву та будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини за наслідками судового розгляду справи не встановлено.
Слід зазначити, що самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не утворюють домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
В даному конкретному випадку дії ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 є утворюють саме домашнє насильство, адже ОСОБА_2 як дитина, що позбавлена батьківського піклування та влаштована в прийомну сім'ю ОСОБА_16 та ОСОБА_1 дійсно могла відчувати емоційну невпевненість та нездатність захистити себе у побутовому конфлікті з ОСОБА_1 в якому згадувались її біологічні батьки, при цьому наявність шкоди її психічному здоров'ю підтверджено в судовому засіданні як поясненнями самою дівчинки так і поясненнями психологів психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, а також консультативними висновками спеціалістів Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.
Обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, а тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 173-2, 283-285, 294 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.