Єдиний унікальний номер 725/11041/25
Номер провадження 3/725/2727/25
13.01.2026 року м. Чернівці
Суддя Чернівецького районного суду м.Чернівців, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 21.11.2025 року о 18 год. 30 хв. в м.Чернівці по вул. Руській, 219Е водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Хюнжай д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимог п. 2.5 ПДР України.
Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.5 ПДР України та такі його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, направив до суду письмове клопотання в якому просив закрити провадження у справі з підстав відсутності в його діях події і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також у вказаному клопотанні просив витребувати ряд доказів. Зазначав, що матеріали справи не містять даних, що характеризують його особу, а зібрані працівниками поліції докази, зокрема відеозапис, не відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки вважає, що відеозапис не є безперервним, не підтверджує факт керування ним автомобілем, а також долучений до справи електронний доказ не підписаний КЕП.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи дані щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, дана справа може бути розглянута без його участі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Відповідно до вимог п. 2.5, пп. в) п. 2.9 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, законодавець зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2,3, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
У відповідності до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст. 266 КУпАП при документуванні вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи на які містяться посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, долучено до матеріалів справи.
Наявність вказаних відеозаписів підтверджує дотримання працівниками поліції процедури документування правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, при цьому ні положення ст. 266 КУпАП ні вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, не вимагають підписання вказаних відеозаписів КЕП при направленні таких доказів до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У відповідності до роз'яснень, які містяться у абз. 3 п. 27 Постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Така правова позиція узгоджується з визначенням у п.1.10 ПДР України поняття механічний транспортний засіб - як транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу марки Хюнжай д.н.з. НОМЕР_1 з увімкнутим двигуном, що спростовує його посилання у тексті клопотання про недоведеність факту керування транспортним засобом.
У відповідності до вимог п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За наслідками розгляду справи встановлено, що працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 про підозру щодо перебування його у стані алкогольного сп'яніння за зовнішніми ознаками.
Отже, підставою для пропозиції водію пройти огляд на стан сп'яніння може бути будь-яка із наведених вище ознак, а тому, працівники поліції, встановивши наявність відповідних ознак, які перераховані як у акті огляду з використанням спеціальних технічних засобів так і у направлення на огляд водія в ЧОНД, а також протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, правомірно запропонували водію ОСОБА_1 пройти відповідний огляд.
Слід додатково зазначити, що працівники поліції на власний розсуд встановлюють наявність чи відсутність у особи ознак сп'яніння, а положення ПРД України зобов'язують водія пройти огляд у випадку виникнення у працівника поліції підозри щодо його перебування у стан алкогольного сп'яніння.
У відповідності до вимог п. 7-9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд не проводився з підстав відмови водія від огляду.
Пунктами 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
За наслідками розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 також відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
З урахуванням положень п. 2.5 ПДР України в сукупності із диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння тягне за собою відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, зміст клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі суд оцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення останнім відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції, оскільки його вина по факту порушення вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується вище наведеними дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№519750 від 21.11.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направленням на огляд в заклад охорони здоров'я з відмітками про відмову від огляду, відеозаписами з патрульних відеореєстраторів, іншими матеріалами справи.
За наслідками судового розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що працівниками поліцію було дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 щодо проведення огляду водія на стан сп'яніння, зокрема водію було в належній процесуальній формі запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, водію було роз'яснено його права, наслідки відмови від огляду.
Будь-яких доказів порушення процедури документування факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на пропозицію поліцейських за наслідками розгляду справи не встановлено.
За наслідками розгляду справи не встановлено невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, у зв'язку з чим суд визнає даний доказ належним та допустимим і оцінює його поза розумним сумнівом.
Будь-яких процесуальних порушень, які б могли суттєво впливати на обставини справи та ставити під сумнів наявні докази, за наслідками судового розгляду не встановлено.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи всі обставини справи та особу порушника, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Доказів наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.25,27,33,34,35, 283-285, 294, 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тис. грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.