Єдиний унікальний номер 725/9500/25
Номер провадження 2-н/725/89/26
15.01.2026 року м.Чернівці
Суддя Чернівецького районного суду м. Чернівців Федіна А.В., розглянувши заяву ОСББ «Суворова, 2Б» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, -
У жовтні 2025 року заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою та просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на його користь борг за внесками на утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 , адже боржник є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку.
Вказана заява ухвалою Чернівецького районного суду м.Чернівці від 19.11.2025 року була направлена за підсудністю Шевченківському районному районному суду м.Чернівці та ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24.12.2025 року повернута Чернівецькому районному суду м.Чернівці з посиланням на те, що процесуальним законодавством не передбачено передачу за підсудністю справи про видачу судового наказу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.01.2026 року дану справу передано для розгляду судді Чернівецького районного суду м.Чернівців Федіній А.В.
Відповідно до вимог ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території мають розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, об'єкт споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до підсудності Шевченківського районного суду м.Чернівці.
Отже, нерухоме майно за адресою якого надаються послуги заявником знаходиться на території, що не підсудна Чернівецькому районному суду м. Чернівці, а відноситься до територіальної підсудності Шевченківського районного суду м.Чернівці.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
За таких обставин слід відмовити у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за внесками на утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.4,19,27, 160-166, 186,258,260,353,354 ЦПК України, -
Відмовити ОСББ «Суворова, 2Б» у видачі судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9, частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.