Справа № 507/2553/25
Провадження № 2-а/507/1/2026
"15" січня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Дюдюна О.В.,
при секретарі судового засідання - Сироті Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника Стахова Олександра Андрійовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
10 грудня 2025 року, позивач в особі свого представника адвоката Жмурко С.Л., звернувся до суду з адміністративним позовом посилаючись на те, що 04 червня 2025 р., відносно ОСОБА_1 , працівниками відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. 09 червня 2025 року, відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення №8154 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Про винесення постанови ОСОБА_1 , дізнався 30 листопада 2025 року, отримавши в застосунок ДІЯ постанови про відкриття виконавчого провадження та коли йому державним виконавцем Савранського ВДВС було заблоковано рахунки.
З оскаржуваною постановою, позивач категорично не погоджується та вважає її протиправною у зв'язку з відсутністю у його діях як складу, так і самої події адміністративного правопорушення. Позивач у встановленому законом порядку взагалі не отримував постанову. Позивача не було ознайомлено ані з протоколом про адміністративне правопорушення, ані з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності; не було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим було грубо порушено його право на захист. Крім того не згоден з даною постановою, оскільки в законі не було визначено строків виконання цього обов'язку, його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були уточнені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. У нього відсутня інформація чи вживались відповідачем заходи щодо отримання його персональних відомостей в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Крім того відповідач не дотримався строку повідомлення про розгляд справи та не надав мінімального строку для підготовки до розгляду справи та реалізації права свого захисту.
Просить суд поновити строк на подання позовної заяви. Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №8154 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 09 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про накладення на останнього штрафу у розмірі 17 000 грн-скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Відзиву та заперечень на позовну заяву від відповідача не надходило.
Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року провадження у адміністративній справі відкрито та справу призначено до розгляду в спрощеному порядку, з викликом сторін.
12.01.2026 року на адресу Любашівського районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли копія протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року, копія постанови №8154 за справою про адміністративне правопорушення від 09 червня 2025 року, на ОСОБА_1 , та копія його облікової картки.
Представник позивача - адвокат Жмурко С.Л, та позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву, згідно якої просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, звукозапис технічними засобами судового засідання не здійснювався, згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що згідно військо-облікового документу №170520250640689600025 позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Любашівка). Дата взяття на облік 03.06.2025 року.
04 червня 2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення №302/4В про те, що 04.06.2025 року 16 год.00 хв.під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув військовозобов'язаний гр. ОСОБА_1 , 1987 року народження. Під час перевірки документів було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , з 16.07.2024 року був зареєстрований за місцем проживання в с. Червоний Яр, а з 31.01.2012 року змінив місце проживання на с. Троїцьке, але на військовому обліку призовників в період з 04.12.2004 року по 05.02.2009 року не перебував. Після 05.02.2009 року, в супереч вимог ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на 2006 рік) після досягнення віку 27 років за місцем проживання на військовий облік військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а потім до ІНФОРМАЦІЯ_4 не став. В подальшому, діючи з єдиним протиправним умислом спрямованим на порушення правил військового обліку ігнорував вимогу п.1.1 правил військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до якого військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Не мав будь якого чинного військово-облікового документу та не мав підстав вважати, що він належним чином виконує правила військового обліку. 04.06.2025 року, він вирішив подати заяву на отримання відстрочки від призову по загальній мобілізації, але дані не зміг, через відсутність в нього військово-облікового документа.
Відповідно до вище наведеного в період з 05.02.2009 року по 04.06.2025 року він всупереч вимог п.п.3.1,3.2 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 року взагалі не проходив медичний огляд військово-лікарською комісією, чим порушив також п.1.4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до якого він повинен проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та порушив вимоги п.1.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до якого він повинен звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських)територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, взагалі не звіряв свої персональні дані, тобто вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
09 червня 2025 року постановою №8154 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення правил військового обліку - та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Постановою від 27.11.2025 року , головним державним виконавцем Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грінченко В.В., накладено арешт на грошові кошти /електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках /електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках /електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого : АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору \основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 37800 гривня.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частинами першою та другою цієї статті, а саме порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (затв. Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022) на території України оголошено загальну мобілізацію, строк якої неодноразово продовжувався.
Згідно ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:
які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік;
які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу.
Згідно статті 42 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу шістнадцятого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Частинами 3 та 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до положень п.1 п.п. 1 Правил військового обліку призовників військовозобовязаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).
Згідно п.1 п.п.4, повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Однак позивач в період з 05.02.2009 року по 04.06.2025 року, всупереч вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 року, взагалі не проходив медичний огляд військово-лікарською комісією.
Згідно підпункту 10-1 п.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р., 10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
- у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
- мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктами 22, 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, також передбачено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа. Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Відповідно п.7 вказаного Порядку військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду (далі - QR-код військово-облікового документа).
Згідно п.8-1 вказаного Порядку QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній. QR-код військово-облікового документа містить відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 7, 8, 11-13, 17 пункту 8 цього Порядку.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з абзацом 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року), у редакції чинній на день винесення Постанови, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Це означає, що громадяни, які підлягають військовому обліку, повинні бути зареєстровані у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) за місцем їхнього фактичного проживання або перебування, якщо воно відрізняється від місця їхньої реєстрації.
Абзацами 6,7 п.20 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, в редакції, чинній на день винесення Постанови, передбачено, що у разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
З аналізу означених правових норм, суд дійшов висновку, що військовий облік в Україні військовозобов'язаних станом на день винесення відповідачем постанови, здійснюється за задекларованим місцем проживання військовозобов'язаного. У випадку зміни задекларованого (зареєстрованого) місця проживання військовозобов'язаним, саме на останнього чинне законодавство покладає обов'язок стати в семиденний строк на облік за місцем перебування та надати відповідну інформацію територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки для її внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Слід зазначити, що позивач, як військовозобов'язана особа не був позбавлений можливості оформити військово-обліковий документ в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.
А відповідно до п.17 Порядку №559, для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку зобов'язаний був особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.
Проте, будь-яких із зазначених дій з метою постановки на облік та оформлення (отримання) військово-облікового документа у визначеній законом формі, не вчинив, що також підтверджено наявними доказами в матеріалах справи.
Щодо твердження представника позивача адвоката Жмурко С.Л., що представники ІНФОРМАЦІЯ_3 не уповноважені були складати відносно позивача протокол та в подальшому постанову, то суд зазначає про таке.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (далі Інструкція №3), передбачено, що протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, з аналізу означеної процесуальної норми суд зробив висновок, що право складати протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП, має уповноважена особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Водночас, чинне законодавство не визначає, що такий протокол має складати виключно уповноважена особа ТЦК та СП за місцем перебування, зокрема, військовозобов'язаного на військовому обліку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова складена уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП у розумінні п.1 розділу ІІ Інструкції № 3.
Крім того, ст. 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
З аналізу цієї норми процесуального права суд дійшов висновку, що право виносити постанови в справах про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП, має керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова винесена керівником Стаховим О.А., відповідно до положень ст.235 КУпАП.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові, особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскаржувана постанова начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.06.2025 року.
З пояснень наданих позивачем при складенні протоколу, які також в нього занесені, останній пояснив, що «військовий документ неотримував бо лічно не надавав дані неоновив по необізнаності».
Окрім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №302/4В від 04 червня 2025 року особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснено положення ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 30 хв., 09 червня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Копію протоколу він отримав, про що наявний його особистий підпис.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаний протокол складений уповноваженою особою у відповідності до ч.6 ст.258 КУпАП в присутності позивача, тобто зі змістом протоколу позивач був ознайомлений, тому його неявка не перешкоджала розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Доводи позивача, наведені ним обставини не виключають в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.
З огляду на вищевикладене, даючи оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскаржувана постанова прийнята уповноваженим органом, у порядку та на підставах, визначених законом.
Таким чином, позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 9, 210 ч. 2, 247, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст.2 -14,72-77,122,241-255,286,295 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови № 8154 від 09 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Дюдюн