Справа № 636/6025/25 Провадження№ 2-др/636/1/26
13 січня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича, про ухвалення додаткового рішення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебувала вищезазначена цивільна справа.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнено повністю.
24 грудня 2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача, враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час, особливості предмету спору, він просить стягнути судові витрати з відповідача.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК).
Представник позивача просила заяву задовольнити. Зауважила, що всі понесені позивачем витрати є підтвердженими належними та допустимими доказами.
Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений до дата та час розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, приходить до наступних висновків.
У провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебувала вищезазначена цивільна справа.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнено повністю.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України).
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору про надання правової допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року;
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу та кількістю судових засідань, а саме представник відповідача брав участь лише у одному судовому засіданні, із заяв по суті справи представником подано тільки відзив на позовну заяву, враховуючи клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 5000,00 грн правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву представника позивача - адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» судові витрати по справі, а саме 5 000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок). витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя Ю.М. Гніздилов