Справа № 947/45489/25
Провадження № 2/947/1453/26
про залишення позову без руху та усунення недоліків
16.01.2026 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя,
12.01.2026 року зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя, яка надійшла через систему «Електронний суд».
У вказаній позовній заяві позивач просить здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відступленням від засади рівності часток подружжя в інтересах малолітніх дітей (відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України). Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на 1/1 (цілу) частку (100% майна) наступних об'єктів нерухомості: квартиру загальною площею 117,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1186504551101); нежитлове приміщення (комірку) № 31 за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на 1/2 (одну другу) частку наступного майна: Садового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; земельної ділянки (к/н 5110136900:38:016:0055) за адресою: АДРЕСА_3 ; нерухомого майна у АДРЕСА_4 . Припинити право спільної сумісної власності подружжя на вищезазначене майно. Залишити у власності Відповідача, ОСОБА_2 , 1/2 частку садового будинку, земельної ділянки та майна в м. Луганськ.
Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами та розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що позивача посилається на скрутне матеріальне становище.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Надані позивачем відомості не можуть бути єдиним належним доказом існування фінансових труднощів. Окрім того, вищезазначені відомості не є достатніми доказами на підтвердження тяжкого майнового стану ОСОБА_1 , яким підтверджується факт неможливості сплати останньою судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан особи, яка може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу майнового характеру.
Згідно п. а ч.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.
За приписами п. 16 Постанови КМУ №1440 визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
Так, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить, станом на дату звернення з цим позовом, 15140 гривень.
Враховуючи те, що позивач не надала доказів вартості спірного майна, їй необхідно сплатити максимальну суму судового збору за вимогу майнового характеру.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 15140 гривень.
Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Суд звертає увагу, що в порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Позовна заява, у порушення ст. 175 ЦПК, не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого заявнику необхідно вказати про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» та АТ «КРЕДОБАНК» про поділ спільного сумісного майна подружжя, - залишити без руху.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.