Ухвала від 16.01.2026 по справі 947/1771/26

Справа № 947/1771/26

Провадження № 1-кс/947/802/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Чорноморськ Одеського району Одеської області громадянку України, заміжньої, має на утриманні трьох дітей, з вищою освітою, раніше не судиму, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка обіймає посаду керівника апарату Чорноморського районного суду Одеської області,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

16 січня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025160000000275 від 05.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 3692 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та звернула увагу на необґрунтованість підозри, міцні соціальні зв'язки, клопотання колективу Чорноморського міського суду Одеської області, утримання дитини - інваліда та хворого батька, наявність хвороб, низьке матеріальне забезпечення.

2.4. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника, повідомила про провокативні дії заявника у справі, необхідність утримання дитини - інваліда.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

16.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада України відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Здійснюючи правосуддя суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до Положення про апарат Іллічівського міського суду Одеської області (далі - Положення) апарат Іллічівського міського суду Одеської області (далі - апарат суду) відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснює організаційне забезпечення роботи суду.

Згідно п. 7 Положення, апарат суду зокрема: створює належні умови діяльності суду для ефективного виконання суддями покладених на них обов'язків, здійснює організаційне, інформаційно-довідкове й документальне забезпечення підготовки справ і матеріалів для розгляду суддями, забезпечує функціонування автоматизованої системи документообігу, автоматизованого розподілу справ між суддями (до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Пунктом 8 Положення визначено, що апарат суду очолює керівник апарату суду та зокрема, відповідно до п. 13 Положення, забезпечує функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями.

Так, наказом в.о. начальника ТУ Державної судової адміністрації України в Одеській області № 2-ос/к від 22.01.2013 ОСОБА_4 призначена на посаду керівника апарату Іллічівського міського суду Одеської області, тимчасово, на період знаходження у відпустці по догляду за дитиною основного працівника.

У подальшому, наказом начальника ТУ Державної судової адміністрації України в Одеській області № 34-ос/к від 30.11.2015 ОСОБА_4 переведена на посаду керівника апарату Іллічівського міського суду Одеської області на цю посаду.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 02.06.2016 змінено найменування місцевого загального суду Іллічівський міський суд Одеської області на Чорноморський міський суд Одеської області.

Посадовою інструкцією керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області визначено, що метою посади являється належне організаційне забезпечення суду, суддів і судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями, а також згідно із законодавством - належний рівень службової та трудової дисципліни в апараті суду.

Так, у середині листопада 2025 року за рекомендацією працівників відділу ЦНАП Чорноморської міської ради ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою з'ясування порядку визнання факту догляду за особою на безоплатній основі, звернулась до керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_4 . У цей же день, вона зателефонувала ОСОБА_4 та попросила про зустріч.

Згідно досягнутої домовленості ОСОБА_7 через декілька днів в денний час зустрілася з ОСОБА_4 біля адміністративної будівлі Чорноморського міського суду Одеської області, де повідомила ОСОБА_4 , що у неї виникла необхідність в отриманні документу, який засвідчує факт догляду її сином за матір'ю її колишнього чоловіка (тобто бабусею) на безоплатній основі.

Під час роз'яснення процедури встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - здійснення догляду за особою на безоплатній основі, у ОСОБА_8 виник злочинний намір на одержання неправомірної вигоди. Дізнавшись про причини з яких ОСОБА_7 бажає засвідчити вказаний факт, вона миттєво розробила злочинний план та передбачила етапи для його втілення у життя.

ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_7 , що може допомогти з отриманням такого рішення суду, гарантуючи успішний результат.

Також, ОСОБА_4 висунула вимогу про те, що для успішного отримання рішення суду про встановлення такого факту є необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 4 000 доларів США, зазначивши, що вона бере гроші одразу, щоб віддати всім, хто залучений до організації отримання такого рішення суду.

Побоюючись втрати можливість і право на отримання її сином рішення суду стосовно встановлення факту здійснення її сином догляду за бабусею на безоплатній основі, ОСОБА_7 вимушено погодилася на незаконну вимогу ОСОБА_4 .

Одночасно, ОСОБА_4 надала роз'яснення ОСОБА_7 , які саме документи вона має надати їй для подання позовної заяви.

Зібравши більшу частину необхідних документів, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4 про те, що отримала частину необхідних документів на що остання запропонувала зустріч.

На виконання зазначеної домовленості 07.01.2026 близько 13:00 ОСОБА_7 зустрілась із ОСОБА_4 біля адміністративної будівлі Чорноморського міського суду Одеської області та передала їй наявні документи на що остання повідомила, що потрібно здійснити оплату судового збору, надавши необхідні реквізити.

ОСОБА_4 запевнила ОСОБА_7 у тому, що після надання їй квитанцій про оплату судового збору вона особисто складе позовну заяву, скерує її в суд та після розподілу на суддю, забезпечить прийняття суддею позитивного рішення.

У цей же день, близько 14:00 ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_9 про оплату судового збору, на що остання повідомила про необхідність зустрічі для передачі квитанцій.

Отримавши квитанції, ОСОБА_4 запевнила ОСОБА_7 в тому, що вона отримає позитивне рішення, винесене суддею, повідомивши, що потрібно передати їй грошові кошти в сумі 4 000 доларів США, пояснивши, що в неї були випадки, коли ті, хто до неї зверталися гроші не передавали.

Щоб уникнути такої ситуації та одразу розподілити їх в тому числі між особами, залученими до прийняття такого рішення, та гарантувати позитивне вирішення питання ОСОБА_7 зобов'язана в найкоротші строки це зробити. Крім того, вона зазначила, що необхідно донести ще деякі документи.

По мірі готовності документів що свідчать про спільне проживання її сина з бабусею та підтверджують факт спорідненості і відсутності інших осіб, які б мали можливість здійснити догляд, ОСОБА_7 14.01.2026 в телефонній розмові повідомила про це ОСОБА_4 і остання повідомила, що може їх прийняти на наступний день.

Так, 15.01.2026 близько 12:00 в телефонній розмові ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4 про те, що вона може надати документи, остання запропонувала зустріч в цей же день.

Відповідно до досягнутої домовленості ОСОБА_7 близько 12:20 прибула у визначене місце про що повідомила ОСОБА_4 . Остання сказала почекати біля будівлі суду та через декілька хвилин вийшла на зустріч.

ОСОБА_7 надала їй файл з копіями відповідних документів, переглянувши які ОСОБА_8 повідомила, що все буде зроблено, але потрібно передати їй гроші на раніше висловлену вимогу.

Крім того, ОСОБА_7 повідомила, що бачила на сайті суду, що позов від імені її сина вже розподілений, та запитала, чи буде винесено позитивне рішення. ОСОБА_4 відповіла ствердно і додала, що для цього і потрібні гроші.

Після цього ОСОБА_7 дістала із своєї сумочки грошові кошти в сумі 5 200 доларів США, розраховуючи на те, що відрахує їй гроші в сумі 4000 доларів США. Побачивши грошові кошти, ОСОБА_8 відповіла, що не треба цього тут робити та конклюдентними діями, які виразилися у вказування напрямку руху, спонукала ОСОБА_7 пройти з нею від будівлі суду в сторону будівлі Адміністрації Чорноморського порту.

Пройшовши у вказаному напрямку близько трьох метрів, ОСОБА_8 зупинилася, та розсунувши надані ОСОБА_7 документи, поміщені у файл наказала гроші покласти у простір між документами, що вона і зробила, поклавши всю суму грошових коштів, яку мала при собі.

У вказаний спосіб ОСОБА_4 на вимогу одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, що станом на 15.01.2026 в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає - 172 494 (сто сімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто чотири тисячі) грн 40 коп. за здійснення впливу на прийняття рішення про встановлення факту, що має юридичне значення - здійснення догляду за особою на безоплатній основі суддею Чорноморського міського суду Одеської області.

Після одержання вказаної неправомірної вигоди керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської областіОСОБА_4 викрито та затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронних

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що в середині листопада 2026 року у зв'язку із необхідністю визнання факту догляду за бабусею її сином на безоплатній основі вона за рекомендацією працівника відділу ЦНАП Чорноморської міської ради звернулась до керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області, яка повідомила, що вона гарантує їй отримання рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення за умови надання їй необхідних документів та неправомірної вигоди в розмірі 4 000 доларів США за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави - суддю. Отримавши 07.01.2026 від ОСОБА_7 більшу частину необхідних документів вона повідомила про необхідінсть сплати судового збору. В цей же день, отримавши квитанції про оплату такого збору, вона повідомила, що самостійно напише та подасть в суд позов від імені її сина, наполягаючи на необхідності передачі їй неправомірної вигоди, та вказавши на необхідність надання це ряду документів, які засвідчують факт спільного проживання її сина з бабусею та відсутності інших близьких родичів, які зможуть здійснити такий розгляд. 15.01.2026 близько 12:20 зустрівшись біля адміністративної будівлі Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_4 прийняла від ОСОБА_10 потрібні документи та повідомила про необхідність передачі їй грошових коштів. На запитання ОСОБА_7 про те, чи надійний суддя, на якого було розподілено позов сина, ОСОБА_4 відповіла ствердно та додала, що гроші потрібні саме для цього. Паламарчук дістала із сумочки грошові кошти, побачивши які, ОСОБА_4 запропонувала трохи відійти від будівлі суду та на деякій відстані від місця зустрічі розкрала файл з документами і наказала ОСОБА_7 покласти гроші в простір між паперами, таким чином отримавши від неї неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США.

-протоколом огляду та вручення грошових коштів яким зафіксований факт огляду та вручення грошових коштів в розмірі 5200 доларів США ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду місця події, в ході якого поблизу із ОСОБА_4 виявлений файл з документами, між якими виявлені грошові кошти в розмірі 5 200 доларів США. На запитання слідчого, що це за документи і гроші, ОСОБА_4 повідомила, що це документи, які дала їй почитати її знайома на ім'я ОСОБА_11 . Про грошові кошти їй відомо нічого не було.

-заявою ОСОБА_12 про встановлення факту що має юридичне значення від 07.01.2026;

-витягом з наказу про поновлення курсанта ОСОБА_13 ;

-протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями;

-посадовою інструкцією керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що підозра стосується тяжкого корупційного злочину.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрювана особисто знає заявника у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Зазначений ризик не є значним.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, ступінь встановлених ризиків, її матеріальний стан, утримання дітей в тому числі дитини інваліда, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_7 та іншими свідками, які будуть визначені слідчим або прокурором;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-прибувати до старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_6 із встановленою періодичністю - кожного четверга.

Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням визначеної застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 березня 2026 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки строком до 10 березня 2026 року включно включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_7 та іншими свідками, які будуть визначені слідчим або прокурором;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-прибувати до старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_6 із встановленою періодичністю - кожного четверга.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
133360524
Наступний документ
133360526
Інформація про рішення:
№ рішення: 133360525
№ справи: 947/1771/26
Дата рішення: 16.01.2026
Дата публікації: 19.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.01.2026)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 20.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.01.2026 16:00 Київський районний суд м. Одеси
23.01.2026 11:20 Київський районний суд м. Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТІШКО ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ТІШКО ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ